В липні 2022 року в Україні набули чинності нові антитютюнові обмеження. Тепер не лише цигарки, але й електронні цигарки, IQOS, glo та кальяни заборонено вживати в громадських місцях.
З 2023 року має набути чинності заборона на рекламу IQOS, glo, вейпів та іншої нової тютюнової продукції, що означає, що заборона на рекламу цих виробів буде обмежена, так само як і реклама звичайних цигарок.
Але в серпні цього року окремі парламентарії намагалися лобіювати зміни в антитютюновому законодавстві України.
Ми поговорили з очільницею Секретаріату Рамкової конвенції ВООЗ з боротьби проти тютюну (РКБТ ВООЗ) Адріаною Бланко Маркізо про приховані стратегії, які тютюнові компанії використовують, щоб і надалі продавати нам свій продукт. А також про те, чому вони націлені на країни в стані війни чи іншої сильної кризи.
– Ні в кого не виникає сумнівів, що курити – це погано. З логічної точки зору, неможливо переконати людину курити, але тютюнові компанії знаходять шляхи робити це. Чи можна детальніше поговорити про приховані маркетингові стратегії, які ці компанії використовують, щоб привабити нових клієнтів.
– На жаль, тютюнова індустрія використовує всі фінансові ресурси, щоб просувати свій продукт. Люди розуміють, що курити – це небезпечно, отож вони подають це так, щоб і надалі виглядати привабливо для потенційного користувача. І в першу чергу вони націлені на дітей та молодих людей. Понад 80% курців почали вперше курити до 18 років. Орієнтовно 90% стають споживачами тютюну до 26 років.
Через шкідливий вплив тютюнової продукції люди хворіють, помирають раніше або, в найкращому випадку, припиняють курити. І ринок тютюну завжди в пошуках нових клієнтів.
Як вони продають товар? Вони не продають продукт як такий. Вони продають стиль життя. Якщо звернете увагу на рекламу цигарок, ви побачите, що вони показують не цигарки, а світ навколо.
Демонструють щось, що символізує щастя, дружбу, красу. Вони представляють це як щось для дорослих, а саме цього прагнуть підлітки. Ще вони використовують популярних блогерів та лідерів думок для просування своєї продукції. І для цього блогерам не треба переконувати купити цигарку чи айкос. Вони просто це використовують, без жодних слів. Це також частина прихованої стратегії.
– Населення країни, яка знаходиться в стані війни або переживає іншу масштабну кризу, може курити більше. Як ми можемо це пояснити? Крім фактору стресу?
– Це можна пояснити по-різному. По-перше, люди дійсно намагаються впоратись зі стресом так, як вони вміють. Досі є такий міф, який ми перейняли у людей, які курять, що якщо ти нервуєш і викуриш сигарету, то тобі стане легше, ти заспокоїшся. Але це абсолютно неможливо, бо нікотин – це наркотична речовина, яка є стимулятором. Це все одне що пити каву, щоб заспокоїтись.
Але ви дуже швидко стаєте залежними від нікотину і починаєте сильно хотіти цю речовину.
Якщо залежна людина не може отримати те, що вона хоче, вона відчуває дискомфорт, роздратування. І, звичайно, заспокоюється, коли отримує бажане. Але це не допомагає боротись зі стресом. Інша причина, чому люди в країнах, що розвиваються, або в країнах в стані війни курять частіше, це те, що тютюнові компанії навчились виносити користь з криз та воєнних конфліктів.
Це те, що вони називають “соціальною корпоративною відповідальністю”. Вони займаються благодійністю, спрямовують свої зусилля на допомогу уряду та населенню.
Це відбувалось з різними країнами. І одного дня це може статися з Україною або, можливо, вже відбувається. Тютюнові компанії позиціонують себе як партнера, який допомагає країні. Але це ніщо інше як маркетингова стратегія, тому що їх не цікавить добробут країни чи її люди – лише прибуток. Потім, коли країна спробує зарегулювати тютюнову продукцію, ці компанії прийдуть і скажуть: “О, а ви пам’ятаєте, ми зробили для вас це і це”.
Довідка: Великі тютюнові компанії вміють експлуатувати конфліктні зони. Philip Morris надав 500 000 пакувань цигарок українській армії з початку повномасштабного вторгнення. З початку Першої Світової Війни, яка стала переломним моментом у зміцненні тютюнової промисловості в західному суспільстві, великі тютюнові компанії використовували практично кожен великий конфлікт, щоб збільшити споживання тютюну серед солдатів.
– Рамкова конвенція ВООЗ з боротьби проти тютюну була ратифікована Україною у 2003 році. Чи досягла Україна успіхів в її імплементації? Скільки країн охоплює ця конвенція?
– РКБТ ВООЗ стала першою угодою, яку ухвалили під егідою ВООЗ з метою подолати епідемію тютюну. У березні 2006 року Україна стала однією зі 182 країн світу, яка визнала необхідність приділяти пріоритетну увагу захисту здоров’я людей від шкідливого впливу куріння та тютюнового диму. Роботи для України і досі багато. Але є речі, в яких ви дуже просунулись і країну є за що похвалити. В першу чергу, це введення підвищеного оподаткування для тютюнових компаній.
Країна має 7-річний план підвищення оподаткування на тютюнову продукцію на 20%, що допоможе тримати високі ціни на цигарки та інші тютюнові вироби. А це одна з найбільш ефективних стратегій подолання куріння.
– Які ще стратегії можуть бути ефективними на вашу думку? Наприклад, в Австралії на пакуванні з цигарками постять страшні зображення хвороб, які можуть викликати куріння. Наскільки ефективний такий підхід?
– Так, пакування – це ефективна стратегія, тому що це допомагає прибрати весь гламур, який оточує цигарки. Коли країна повністю забороняє рекламу, промоцію та спонсорування тютюнових виробів, пакування залишається останньою можливістю праваблювати покупця продуктом. Інші заходи, які можна розглянути – це заборона на куріння в громадських місцях та закритих приміщеннях. Коли тобі постійно треба кудись іти, щоб покурити – це може дратувати.
І деякі люди навіть кидають курити саме через це. Але найголовніше, що таким чином ви захищаєте від пасивного куріння тих, хто не приймав рішення курити.
– В Україні були спроби поновити куріння кальянів в готелях, ресторанах та інших громадських місцях, створивши законопроєкт 5616. Як цьому сприяє тютюнова індустрія? Як це впливає на клієнтів та працівників цих закладів?
– Тютюнові компанії скрізь застосовують одні й ті самі стратегії. Якщо вони бачать, що має увійти в силу закон, який їм невигідний, спочатку вони спробують опиратись цьому, як правило за допомогою підставних організацій, якими і керують. Якщо в них це не вдається, вони спробують відтермінувати або послабити потенційний закон. Наприклад: ок, ви проти сигарет, але як щодо інших видів тютюнової продукції?
Але інші види тютюнової продукції також небезпечні для здоров’я. Один сеанс кальяну дорівнює 60 сигаретам.
Тютюнові компанії заявляють, що її інші вироби не такі шкідливі. Але не можна рекомендувати щось для використання у громадських місцях, якщо ти не впевнений, як це вплине на здоров’я людини через 20 років. А це саме те, що сталося свого часу з цигарками.
Я б не хотіла бачити, як молоді люди стають залежними від чогось іншого. Нам не потрібне нове покоління споживачів нікотину, навіть якщо це будуть не сигарети.
– Якщо ми візьмемо статистику по Україні до повномасштабного вторгнення Росії, чи була у нас тенденція на зниження куріння?
– Якщо взяти показники, які я бачила до вторгнення, то кількість курців була все ще дуже висока. Приблизно 20% населення вживають ту чи іншу тютюнову продукцію, особливо високим є споживання серед чоловіків – 40%.
Ще дуже багато треба зробити, щоб зменшити ці показники. І я розумію ситуацію, в якій наразі знаходиться країна. Але дуже важливо утримати те, що ви вже встигли досягти. Ви наразі в стані війни. Але варто усвідомлювати, що тютюнові компанії використовують будь-які кризи на свою користь. Варто подумати двічі, перед тим як приймати у них якусь допомогу. Інтереси компаній та інтереси громадського здоров’я – абсолютно різні. Вони не можуть збігатися.
– На війні солдати курять. Подобається нам це чи ні. Чи існують спеціальні стратегії, щоб допомогти саме ветеранам покинути куріння?
– Кожна країна повинна адаптуватись під свою реальність. Це не зовсім моя спеціалізація, але я вважаю, що люди мають отримати повний пакет підтримки.
Звичайно, кинути курити може бути зовсім не нагальною проблемою на початку, будуть більш термінові виклики. Але вони потребуватимуть допомоги порвати з цією звичкою, просто тому що несправедливо залишати людей, які захищали країну, з залежністю від чогось, що вбиває половину своїх користувачів.
Тому моя пропозиція – подумати про пакет допомоги, який може включати і медикаментозну терапію та буде або субсидованим, або взагалі безоплатним.
– Отож нам необхідна своя “лінія оборони” від тютюну…
– Так. По суті, наразі компанії переміщаються в країни, які мають нижчий рівень регуляції. А якщо ви не контролюєте це, то країна матиме більше проблем через тютюнову індустрію. Будь-яка країна, яка має прогалини в законодавстві стає мішенню тютюнових компаній. І не йти на поступки – це питання прав людини. Право на здоров’я є прогресивним. Не можна робити крок назад. Якщо ви дали людям щось, що дозволяє їм бути здоровішими, ви не можете це забрати. Якщо ви вже захистили людей від пасивного куріння, то робити крок назад буде порушенням людського права на здоров’я.
– Свого часу я була здивована дізнатись, що великі тютюнові компанії беруть участь і навіть організовують конференції з запобігання раку. Це дивовижно, як їм вдається балансувати, адже цигарки одна з найчастіших причин раку.
– Вони хочуть бути частиною всього, що так чи інакше пов’язано зі сталим розвитком. Це було б смішно, якби не було так трагічно.
Індустрія, яка виробляє продукт, який вбиває половину користувачів, коштує світові 2% валового світового продукту, шкодить довкіллю через опустелювання, деградацію ґрунту, використання великої кількості води тощо хоче бути партнером в тому, що стосується сталого розвитку.
Але повинні бути червоні лінії. Якщо ти виробляєш щось, що не є необхідним, що вбиває, шкодить довкіллю та економіці, ти не можеш бути частиною політичної дискусії. Добре, ти заробляєш гроші. Нехай буде так, якщо це законно. Але ти не можеш і не маєш права брати участь в будь-чому, що стосується захисту громадського здоров’я.
