Ніколи не був палким шанувальником вивішування прапора ЄС поруч із нашим національним прапором. Спочатку запитував і себе, та інших – з якого переляку? Мені пояснювали, що це символізує наше прагнення стати членами ЄС. Я поблажливо посміхався, а потім звик. Ну, символізує, то символізує.
Але сьогодні, коли я не бачив цього прапора на будівлі парламенту, чудово розумію, що зараз це символізує зовсім інше, прямо протилежне.
І навіть за моєї, дуже багатої фантазії, я не міг собі уявити, що керівництво моєї країни наполегливо переконуватиме населення в тому, що ось зараз найкращий момент не просто прикинутися ганчір’ям і не відсвічувати, а робити глибокі кніксени на адресу військових злочинців у Кремлі. .
Так, Грузія виявилася зовсім одна перед лицем тоді дуже грізної та агресивної РФ. Захопити повністю військовим шляхом Грузію не дали, проте всі сприяли приходу до влади людини, яка зовсім не розуміє логіки історичного процесу, і не має стратегічного мислення.
Так, саме це найбільша вада нинішньої грузинської влади. Зрештою, пристрасть до наживи є у всіх, хто дістався годівниці, але ця пристрасть у поєднанні з відсутністю інстинкту самозбереження та глибоким провінціалізмом веде до дуже важких наслідків для країни.
А що ж є політично активна частина жителів Грузії – запитаєте ви? З ними все нормально, всі розуміють і навіть активні. Ця частина, безсумнівно, зіграє свою роль історії країни, як було неодноразово. Коли і як це станеться, ніхто не знає, але в тому, що це буде, немає сумнівів. І це не оптимізм, це знову ж таки логіка історичного процесу. Проблема тільки в тому, що ми живемо тут і зараз, а тут і зараз поки що все кисло.
Оригінал
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею та натисніть Ctrl+Enter.
Статті, що публікуються в розділі “Думки”, відображають думку автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net
