У заяві, зробленій після зустрічі, було наголошено, що Туреччина підтримує політику відкритих дверей НАТО і що держави, які бажають вступити до НАТО, повинні діяти відповідно до закону та духу альянсу.
Водночас у заяві йдеться про те, що держави, які бажають вступити до НАТО, повинні діяти відповідно до закону та духу альянсу. У Туреччині наголосили на важливості того, щоб вони виконували свої зобов’язання, що випливають з меморандуму про взаєморозуміння щодо боротьби з терористичними організаціями.
“Рішуче засуджуються мерзенні напади, які є проявом антиісламського расизму і спрямовані проти священних цінностей мільярдів людей”, – йдеться у заяві.
23 січня Ердоган заявив, що Туреччина не підтримає заявку Швеції на вступ до НАТО через акцію в Стокгольмі, під час якої лідер данської ультраправої політичної партії Hard Line Расмус Палудан спалив Коран.
Швеція та Фінляндія одночасно подали заявки на вступ до НАТО 18 травня 2022 року, після того, як РФ розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.
28 із 30 членів НАТО ратифікували вступ Швеції та Фінляндії до Альянсу, заявляв генсек союзу Єнс Столтенберг 20 жовтня. Окрім Туреччини, його не ратифікувала Угорщина.
Туреччина виступала проти членства Швеції та Фінляндії до НАТО ще до подання ними заявки на вступ до Альянсу. Як пояснював 16 травня президент країни Реджеп Ердоган, Туреччина не схвалює заявку, тому що Швеція та Фінляндія “не мають чіткої та недвозначної позиції щодо терористичних організацій”. Такою в Анкарі вважають, зокрема, Робочу партію Курдистану.
Після інциденту у Стокгольмі Фінляндія допустила вступ до НАТО окремо від Швеції, заявив міністр закордонних справ Фінляндії Пекка Хаавісто. За його словами, варіант, за якого заявки Фінляндії та Швеції на членство в НАТО будуть розглянуті без прив’язки один до одного, можливий, якщо “заявка Швеції довго не розглядатиметься”.
