Чому в окупованому Бердянську з’явилися сигнали повітряної тривоги? Чи змінюється поведінка російських військових, які контролюють місто? Якою є воєнна ситуація на Приазов’ї? Та які шанси на звільнення Азовського моря? Це з’ясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
- В Запорізькій обласній військовій адміністрації 11 травня повідомили, що Росія не змінює своїх планів щодо України, окупації територій та створення псевдореспублік у південних областях, і з цією метою продовжує вести збройну та інформаційну агресію.
- Влада Запорізської області також повідомила, що жителі Бердянська знову перебували в інформаційній блокаді через повну відсутність мобільного зв’язку та частково інтернету. В місті довгий час не працюють великі мережі супермаркетів, закриваються промислові підприємства та магазини, власники яких не погоджуються співпрацювати з російськими військовими.
«Лякають жителів атаками ЗСУ»
Зранку 12 травня в різних мікрорайонах Бердянська жителі почули сирену та голосове сповіщення двома мовами. За словами бердянців, у сповіщенні йшлося про необхідність зачинити всі вікна й двері та лягти на підлогу через «небезпеку вогнепального обстрілу», повідомили «Новинам Приазов’я» місцеві жителі, які не розкривають своїх імен з міркувань безпеки.
«Коли війна почалася в нас, сирени були дуже тихі, їх в деяких районах взагалі не було чутно, потім прийшли орки і їх взагалі вимкнули. Ми вже забули що то таке, коли сирени та повітряна тривога. Сьогодні було дуже несподівано та голосно, всі перелякалися, не зрозуміли, що саме відбувається», – поділилася місцева жителька.
Містяни кажуть, що повідомлення було двома мовами: українською та російською. На початку повідомили про «перевірку системи сповіщення».
«Нічого не зрозуміло. Хтось каже, промова почалася з того, що це навчальна тривога, типу тестування. Знайомі бачили, як вулицями їздила автівка з рупором і транслювала повідомлення, сирену. Може то й не міська система сповіщення була зовсім, а може і те, й інше разом», – припустив ще один бердянець.
Головне питання, яке турбує жителів окупованого Бердянська – навіщо військовим тестувати систему сповіщення? Серед версій, які вирують серед населення – два варіанти:
- готується провокація окупантів з подальшим звинуваченням ЗСУ;
- окупанти дійсно бояться приходу української армії і таким чином планують повідомляти «своїх» про наступ українських військових.
«Оголосять повітряну тривогу, вони ж типу турботливі, запустять по нас ракету, а потім скажуть – дивіться, що ваші ЗСУ зробили! А ми попереджали. Ми вас захищаємо. Не здивуюся, якщо так і буде», – припустив один зі співбесідників.
Схоже припущення опублікували і в одному з обласних телеграм-каналів. Разом з тим у міськраді Бердянська наголосили, що українська влада не контролює системи сповіщення та спростували вірогідність обстрілів населеного пункту з боку ЗСУ.
Про те, що російські військові почали вмикати в місті сигнали повітряної тривоги «Новинам Приазов’я» також розповів завідувач кафедри історії та філософії Бердянського державного педагогічного університету Ігор Лиман. Він також зазначив, що окупанти «навмисно повідомляють жителям про загрози обстрілів з боку українських військових».
Російських військових по місту чимало, – на косі, на базах дуже гучно себе поводять
«Є такий аспект, який вносить певну сумятицу в голови бердянців, дехто, або багато хто думає, що те, що повідомляють у Запоріжжі, має відношення і до Бердянська. Саме повітряні тривоги і оголошення про комендантську годину, випускаючи з уваги те, що і одно, і інше стосується вільної, а не окупованої територією. Ясно, що комендантські години різні і сарафанне радіо іноді це плутають. Військових (російських – ред.) по місту чимало – на косі, на базах дуже гучно себе поводять, пиячать, то між собою це і пов’язано», – сказав він.
За словами Ігоря Лимана, жителі Бердянська намагаються уникати спілкування з російськими військовими і зазвичай оминають місця їхнього розташування.
Люди знають де краще взагалі не проходити, на яких перехрестях краще не з’являтися, щоб оминати спілкування з окупантами
«Залежно від району, люди знають де краще взагалі не проходити, на яких перехрестях краще не з’являтися, щоб оминати спілкування з окупантами. Взагалі багато людей намагаються менше з’являтися взагалі на вулиці, виходити в разі потреби».
Науковець також стверджує, що російські окупаційні сили продовжують діяти в інформаційному просторі і в такий спосіб впливати на настрої у Бердянську.
«Картина по всіх окупованих місцевостях, селах, приблизно однакова і відгуки однакові, що від херсонців, що від бердянців. Зовні немає картинки: місто тепер і місто раніше. Діти, гуляють мамочки, люди радіють сонцю, на рибалку ходять, але все це внутрішній тиск, який люди відчувають, що в розмовах, що в тому, що вони пишуть, це те, що не можна картинками передати. По фото с Бердянська, що можна побачити в інтернеті – все нормально, більш-менш кількість людей на вулиці може відрізнятися. Але люди відчувають в кожен момент небезпеку, тиск і ще одне – дуже часто відірваність від зовнішнього світу», – зазначив він.
«От тиждень не було зв’язку, люди бігали до «Епіцентру», де можна було спіймати той зв’язок, якій переривався. Відповідно, якщо не має інтернету, то вони відстають на кілька днів від подій. А коли немає інформації, то всяким маніпуляціям пряма дорога, а при тому, що працює місцеве, яке вже не місцеве радіо, і ясно, яку пропаганду воно веде, то це теж дуже гнітюче впливає на місцевих», – додав Лиман.
«Ситуація достатньо складна»
Політолог із Бердянська Іван Харченко зазначив, що російські військові раніше не розповсюджували повідомлень про можливі ракетні обстріли та авіаудари в місті. За його словами, при цьому в голосових попередженнях окупантів повідомляється, що «під час авіаударів не треба виходити з дому».
Харченко стверджує, що з Бердянська намагається виїхати навіть та частина жителів, яка залишилася в місті, сподіваючись на швидку деокупацію.
У Бердянську зараз ситуація достатньо складна, я бачив данні, що виїхало десь 30 тисяч людей, але я думаю, що більше виїхало
«Ми розуміємо, що у Бердянську зараз ситуація достатньо складна, я бачив дані, що виїхало десь 30 тисяч людей, але я думаю, що більше виїхало з Бердянська. Знаю, що 8 травня один мій знайомий якраз був у районі, де розпочинається окупація, це біля спорткомплексу, і він каже: «Чи гуманітарку роздають, чи можливо щось готують до 9 травня». Він побачив дуже велику кількість народу, яку він не бачив за своє життя у Бердянську. Це збиралися, тоді ж вивозили маріупольців 300 осіб, і бердянці, які думали, що буде коридор», – розповів він.
Щодо бердянців, які спершу не збиралися виїзджати з міста, а тепер таки вирішили це робити, політолог зауважив: «Вони вже скільки чекали, але от вочевидь, реальність виявилася набагато складнішою, ніж можна було спочатку про це думати, навіть для тих, хто думав перечекати. Багато людей у важкому психологічному стані, а ті, що залишаються, вони думають, що це пройде, чи якось швиденько закінчиться війна і ми розуміємо, що ці сподівання, вони не виправдалися».
«Риторика окупантів змінилася»
Колишній депутат Бердянської районної ради Віктор Дудукалов розповів «новинам Приазов’я, що зараз на території міста діють представники Росгвардії та російською ФСБ.
Риторика окупантів трохи змінилася з того, що, як мінімум, вони місяць чи півтора стверджували, що ми тут надовго
«Бердянськ безпосередньо зайняли представники Росгвардії, ФСБ, такі не зовсім військові формування, так би мовити, але по Бердянському району було досить багато військової техніки, й що ми маємо безпосередньо на сьогодні. Риторика окупантів трохи змінилася з того, що, як мінімум, вони місяць чи півтора стверджували, що ми тут надовго, якщо не назавжди, були такі поодинокі випадки, коли вони казали: «Нам би скоріше додому». То зараз їх трохи попустило, цієї впевненості немає. Звісно вони не кажуть, що вони бояться, або їм хана, але їхня риторика відсутня щодо того, що вони тут назавжди», – зазначає Дудукалов.
«Бо це Росгвардія чи ФСБ, а також є якийсь ОМОН, якісь поліцейські їхні структури. У нас станом на сьогодні, за різними даними, від 500 до 1000 людей перебувають у полоні, фізично вони перебувають в ізоляторі тимчасового тримання або у міській колонії в тюрмі, піддаються тортурам і залишаються ув’язненими, або через позицію або через бізнес, або через те, що в них є гроші», – додав він.
На вулицях все частіше і частіше перевірки телефонів, татуювань, все більше і більше вони відвідують помешкання людей на предмет того, чи мешкає там хтось, чи не мешкає
Віктор Дудукалов також сказав, що йому відомо про випадки, коли російські військові займають житло, з якого виїхали жителі Бердянська.
«Зараз вони, як раніше, поводяться досить зухвало. На вулицях все частіше і частіше перевірки телефонів, татуювань, все більше і більше вони відвідують помешкання людей на предмет того, чи мешкає там хтось, чи не мешкає. В цьому їм допомагають ватні представники ОСББ. І вже є випадки, що зайняли по «бєспрєдєлу» житло орки або мешканці Маріуполя, які не мають взагалі совісті, які переїхали», – стверджує він.
Також, за словами, Дудукалова, російські військові готуються до ведення бойових дій в регіоні і «окопуються» навколо Бердянська.
Вони зараз окопуються, вони ховають техніку, вони риють бліндажі, прикопують танки, отакий «двіжняк» відбувається, там, де менше людей, в полях, у посадках, в селах
«Навколо Бердянська і там, де я зміг отримати інформацію, маю на увазі, якщо подивитися на Бердянськ на карті, то десь 100 кілометрів навколо Бердянська, якщо намалювати круг, то 100 км одне і те саме. Вони зараз окопуються, вони ховають техніку, вони риють бліндажі, прикопують танки, отакий «двіжняк» відбувається, там, де менше людей, в полях, у посадках, в селах. Тобто вони готуються і готують свою військову інфраструктуру. Це є очевидним, це не є секретом для місцевих, хто цікавиться, хто подорожує окупованою територією і в якихось справах. От там «двіжняк» помітний безпосередньо серед російських військових», – сказав колишній депутат.
«Місто постаріло»
Жителька Бердянська на умовах анонімності розповіла, що російські окупаційні сили «продовжують чинити тиск на місцевих підприємців, змушуючи їх до співпраці». Крім того, в місті залишається проблема з нестачею готівки.
«Місто дуже постаріло, тому що молоде активне населення виїхало, залишилися люди похилого віку. Є тиск на підприємництво. Вся діяльність Бердянська зараз зосередилася на ринку – одні продають, інші купують. У тих, хто продає, проблема в тому, що їм робити це без отримання ліцензії від чинного виконкому неможливо, бо тут же контроль і патрулює так звана «народна поліція» і без дозволу торгувати забороняють. Виставляють умови відрахувань, практично частину виручки вилучають. Вартість ліцензії перевищує всі розумні межі, є якась тарифікація в залежності від виду діяльності», – розповіла жінка.
З’явився новий вид послуги – перевести в готівку кошти з картки під 10%. У пенсіонерів, котрі отримали кошти на картку, проблема в тому, що лічені магазини можуть прийняти картку
За її словами, постійно доноситься інформація, що деяких підприємців затримують, тримають тижнями і випускають лише за умови, що «працюватимуть на представників Росії, комендатури».
«Все менше готівки залишається в Бердянську. З відносно тих, що діють, можна назвати два банки – «ПриватБанк» та «А-банк», чиї термінали вже давно не заправляються. Також з’явився новий вид послуги – перевести в готівку кошти з картки під 10%. У пенсіонерів, котрі отримали кошти на картку, проблема в тому, що лічені магазини можуть прийняти картку», – розповіла жителька.
З огляду на бойові дії й контроль російськими військовими частини територій півдня України, редакція не може отримати офіційного підтвердження озвучених свідчень чи незалежно їх перевірити.
Спочатку Крим, потім Азовське море
Керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія XXI» Павло Лакійчук зазначив, що воєнна ситуація на Приазов’ї залишається складною, а звільнення Азовського моря, на його думку, можливе після деокупації Криму.
Звільнення Азовського моря можливе тільки з визволенням Криму. Крим буде наш – буде наше Азовське море
«З Приазов’ям у нас ситуація ніяка, погана. Приазов’я окуповане. У Маріуполі – бої на «Азовсталі». На жаль, я не бачу вирішення цієї катастрофи. Наразі росіяни намагаються діяти в напрямку «Миколаїв – Одеса», на Кривий Ріг і Запоріжжя, у той бік. І на донецькому напрямку. Поки вони розпорошують свої сили, можна сказати, що це не по-людськи, але так, що це добре. Чим більше в них розпорошених сил, тим легше їм протистояти. Звільнення Азовського моря можливе тільки з визволенням Криму. Крим буде наш – буде наше Азовське море», – вважає Лакійчук.
- Російські військові продовжують використовувати українську авіабазу біля окупованого Мелітополя. Про це свідчать супутникові знімки BlackSky, повідомляє телеканал CNN. На фото, зробленому 12 травня, на авіабазі видно щонайменше сім вертольотів. На супутниковому знімку від 7 травня видно лише один вертоліт. CNN зазначає, що використання авіабази росіянами важливе з огляду на її стратегічне розташування між окупованими містами Херсон, Маріуполь та частинами окупованого Донбасу. Журналісти пишуть, що, хоча авіабаза розташована в глибині окупованої Росією території, це не означає, що вертольоти, що перебувають там, у безпеці.
- На початку квітня радник голови Офісу президента України Олексій Арестович повідомляв, що Збройні сили України п’ять разів поцілили в аеродром у Мелітополі, на якому фіксувалося скупчення російських військових.
Павло Лакійчук зазначив, що на Мелітопольському аеродромі розташована не лише авіація, яку використовують російські військові, а й їхні логістичні центри.
«Мелітопольський аеродром розташований дуже зручно стратегічно. В принципі, коли ми говоримо про Чорнобаївку, то я ще місяць тому думав, що наступною Чорнобаївкою має стати Мелітополь. Тому що це не тільки логістичний пункт перекидання авіації, а і пункт управління. Там розташовується низка органів управління цією Південною групою військ Росії. В принципі, його треба нищити», – зазачив експерт.
«Я так скажу, мелітопольська черешня почекає. Треба інші збирати плоди зараз. Мова йде про аеродром в Мелітополі, де розташовані й армійська авіація, яка завдає удари по нас, і логістичні центри – хто забирає поранених, доставляє вантажі та штабних. По аеродрому треба завдавати удари, але Генеральний штаб (України – ред.) бачить краще – можливо, в Чорнобаївці їх лупити зручніше», – додав Лакійчук.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були під російською окупацією.
Управління Верховного комісара ООН із прав людини змогло підтвердити загибель 3238 і поранення 3397 цивільних людей через повномасштабну війну Росії проти України. Це дані від 24 лютого до півночі 3 травня, повідомили в УВКПЛ ООН. При цьому в організації наголошують, що реальні цифри – значно вищі.
