Warning: sprintf(): Too few arguments in /sites/ua24.news/wp-content/themes/infinity-news/inc/breadcrumbs.php on line 252

як зв’язок філософа із Софією Київською та ісламом допомагає у культурній дипломатії

Антоніна Андрійчук

До 300-річчя ювілею Сковороди у Софіївському Соборі пройшов вечір культурної дипломатії «Григорій Сковорода: від Софії Київської до Близького Сходу». Зануренню у світ Сковороди сприяли презентація фільму за авторством дипломата Ігоря Осташа «Григорій Сковорода. Світе, я йду до тебе!», звучання написаної Сковородою музики і куштування страв, які любив мандрівний філософ.

  • Що пов’язує мандрівного філософа і гуманіста- просвітителя із Софією?
  • Який вплив має спадщина Сковороди на зв’язки України із ісламським світом?
Під час презентації фільму «Григорій Сковорода. Світе, я йду до тебе!» у Софії Київській. Київ, 20 січня 2023 року

Під час презентації фільму «Григорій Сковорода. Світе, я йду до тебе!» у Софії Київській. Київ, 20 січня 2023 року

Григорій Сковорода і Софія Київська

Часто дослідники звертали увагу на божественну премудрість Софії Київської у творчості Сковороди, але рідко – навпаки. Тож історик і завідувач відділу «Софіївський музей» Національного заповідника «Софія Київська» Ігор Нетудихаткін поглянув на це з дзеркальної сторони. Яким є місце Григорія Сковороди у Софії Київській?

Найперше, у рукописах національної бібліотеки України зберігається нотний збірник, твір «Служба на вісім голосів» із позначкою «Грицько».

Знаний фахівець творчості Григорія Сковороди радянської доби Леонід Махновець вважав, що цей твір був написаний саме Григорієм Сковородою. А найбільший знавець творчості Григорія Сковороди доби незалежної України Леонід Ушкалов також писав про те, що ймовірно цей музичний твір був написаний Григорієм Сковородою для Софіївського собору, оскільки він походить з бібліотеки Київського монастиря.

Ноти Сковороди у Софії Київській, Київ. 20 січня 2023 року

Ноти Сковороди у Софії Київській, Київ. 20 січня 2023 року

Нотний зшиток експонували у Софії минулого року, а зараз твір можна почути у виконанні правнука композитора Миколи Лисенка – його вмикають на екрані в одній із зал собору.

Є й інші, менш очевидні моменти, які відображають зв’язок і місце Григорія Сковороди у Софіївському соборі.

На північній стіні Центральної кімнати Софіївського собору можна побачити зразок розпису XIX ст. – Азалія, Ананія та Мисаїл, які були головними героями улюбленої з дитинства пісеньки Григорія Сковороди.

Оранта. Софія Київська, Київ. Україна. Під час презентації фільма про Сковороду. 20 січня 2023 року

Оранта. Софія Київська, Київ. Україна. Під час презентації фільма про Сковороду. 20 січня 2023 року

З цими постатями пов’язаний і сон біографа та близького другу Сковороди Михайла Ковалинського. Він навчався у Сковороди, але все не наважувався зблизитися зі своїм вчителем. У 1863 році він побачив сон, як у синьому небі палали слова з вогняних літер. Це були імена Азалія, Ананія та Мисаїла, і від цих літер сипалися іскри на постать Григорія Сковороди. Після цього Михайло Ковалинський наважився сказати Григорію Сковороді, що хоче наслідувати його стиль життя і зізнався про палаючі слова з улюбленої пісні філософа.

У віці 12 років Григорій Сковорода стає спудеєм Києво-Могилянської академії. У ті часи вона трималася на підтримці тодішнього господаря Софіївського монастирського подвір’я, київського митрополита Рафаїла Заборовського. Тож певною мірою саме Софія Київська годувала плеяду славетних вчителів, які навчали Сковороду. Філософ кілька разів покидав навчання в університеті. Коли ж в останній раз поновився на навчанні, то написав уже згадану «Служби на вісім голосів», яка зберігалася у бібліотеці Софіївського монастиря і виконувалася у Софіївському соборі.

Поштова марка України 1992 року, присвячена «Києво-Могилянській академії»

Поштова марка України 1992 року, присвячена «Києво-Могилянській академії»

«Першою книгою, яку я взяв у руки, готуючи проєкт «Сковорода у Софії» була книга для дітей «Сковорода від А до Я», яку уклав видатний Леонід Ушкалов. На останній сторінці цієї книги були маршрути Сковороди: місто-герой Охтирка, Куп’янськ, Бахмут, Ізюм, Маріуполь. Це ті терени, які зараз скривавлені від війни.

Україна Сковороди – Донеччина, Приазов’я

Григорій Сковорода говорив: «Я народився у Малоросії (тут йдеться про Полтавщину, – авт.) Малоросія є моєю мамою, але більше я люблю Україну – мою тітку, бо в Україні, на відміну від Малоросії, ставки та ріки не цвітуть, і повітря чисте та свіже. Тобто Україна Сковороди – Донеччина, Приазов’я». Тобто Україна Сковороди – Приазов’я. Коли нам говорять про те, що ці землі російські, мені здається, що саме Григорій Сковорода має бути тим знаменом, з яким Україна повертається і повертатиметься на наш південь і схід», розповідає історик Ігор Нетудихаткін.

Скульптура філософа Григорія Сковороди на території Меморіального музею Григорія Сковороди у Переяславі

Скульптура філософа Григорія Сковороди на території Меморіального музею Григорія Сковороди у Переяславі

Сковорода та іслам

Творчість Григорія Сковороди пов’язана не лише з християнством, а й з ісламом. Так дослідники порівнюють ідеї українського філософа з такими ісламськими філософами як Аль Газалі та Саїд Нурсі.

Так само як і Аль Газалі, Григорій Сковорода був близьким до аскетизму й байдужим до матеріальних благ. Обидва філософи багато мандрували й міркували про пізнання: містичне, себе та Бога. Для обох філософів серце людини мало ключове значення як центр духовного життя і «двері у Царство Боже».

Український дослідник Дмитро Чижевський визначає Сковороду як представника «філософії серця». Аль Газалі у своїх філософських роздумах вважає його чимось дивовижним. Він говорить про божественний духовний дар, пов’язаний з фізичним серцем, який допомагає осягнути суть людини.

Софія Київська, Київ. Україна. 20 січня 2023 року

Софія Київська, Київ. Україна. 20 січня 2023 року

Схожі міркування у філософів і про рівні буття людини. Аль Газалі визначає найвищий (недоступний для людського сприйняття), проміжний (поєднання інтелекту і знань, яке відображає духовний світ) і найнижчий рівень (матеріальний). Подібно й Сковорода виділяє три світи: великий світ (безмежний всесвіт), світ Біблії (символічний, який дає людині можливість пізнання) і малий світ (людина, у якій поєднано видиме і невидиме).

Ще одне спільне для далеких за місцем походження філософів – бачення Бога як любові. Газалі переконаний: щоб пізнати Бога, треба пізнати себе. А поряд із цим так само важливим є пізнання навколишнього світу. Сковорода ж міркував, що щастя людини полягає у пізнанні себе і віднайденні свого призначені у житті.

Ще один представник ісламу, з працями якого часто проводять паралелі у творчості Григорія Сковороди – Саїд Нурсі. Дослідники звертають увагу на суфізм у творчості Саїда Нурсі. І хоча у творах Сковороди немає виражених суфістських поглядів, та все ж його твори не вписуються в традиційний філософський канон, який панував в Україні. А ще суфізм був поширений у ті часи в Криму, звідки походить рід Сковороди за материнською лінією.

Дослідники виділяють два етапи у житті Григорія Сковороди: мандрівний і попередній. Схожі періоди життя й у Саїда Нурсі. Він написав автобіографію, в якій поділив своє життя на періоди «попереднього Саїда» та «нового Саїда».

І в Григорія Сковороди, і в Саїда Нурсі спостерігаємо ідею «розумного аскетизму» чи «розумного самообмеження». Суть її зводиться до того, що людині не потрібна гонитва за багатством, матеріальними цінностями. Вона може обмежитися мінімумом благ, що їй дає Бог. Подібно міркував і Саїд Нурсі: «Той, хто ввійшов у великий сад, не в змозі дотягнутися рукою до всіх його плодів, але того, що потрапило в його руки, йому вистачить».

Григорий Сковорода

Григорий Сковорода

Культурна дипломатія Сковороди

Спадок Григорія Сковороди займає чільне місце серед інших філософів-геніїв. Він може бути близьким не тільки для європейської культури, а й для арабського світу. Містком для цього мають стати переклади.

До 300-річного народження Григорія Сковороди його твори уперше видали арабською мовою. Переклав книжку з української ліванський перекладач і українознавець Імадеддін Раеф.

До арабського видання Григорія Сковороди увійшли переклади Саду Божественних пісень та харківських байок, а також перша біографія філософа, написана Миколою Ковалинський, його учнем і близьким другом.

Видання творів Григорія Сковороди арабською мовою вперше представили на батьківщині філософа у Чорнухах, що на Полтавщині.

Крім цього, у 14 грудня Лівані, а 20 січня 2023 року вже у Києві у Софії Київській представили документальний фільм «Григорій Сковорода. Світе, я йду до тебе» авторства Ігоря Осташа, посла України в Лівані 2016-2022 років.

Режисер картини Станіслав Литвинов повідомив, що фільм ще покажуть у кількох містах України, а потім вже опублікують в YouTube.

Цей фільм знімав на дрон оператор Михайло Шелест. З початком повномасштабної війни він пішов служити у лавах ЗСУ. Тоді в Ігоря Осташа виникла ідея зібрати кошти на дрони, але цього разу для інших цілей. Громада українців Лівану підтримала цю ідею. І тепер після презентації фільму про Сковороду один із ліванських дронів передали Михайлу Шелесту.

Станіслав Литвинов, оператор Михайло Шелест із подарованим віз українців Лівану дроном, дипломат Ігор Осташ. 20 січня 2023 року

Станіслав Литвинов, оператор Михайло Шелест із подарованим віз українців Лівану дроном, дипломат Ігор Осташ. 20 січня 2023 року

Ще одним культурним містком, який пов’язав Григорія Сковороду з арабським світом стала музика. У фільмі звучать твори, виконані Тарасом Компаніченком та гуртом «Хорея Козацька».

Гурт «Хорея Козацька» на презентації фільму про Григорія Сковороду у Софії Київській. 20 січня 2023 року

Гурт «Хорея Козацька» на презентації фільму про Григорія Сковороду у Софії Київській. 20 січня 2023 року

Коли Ігор Осташ запитав своїх друзів у Лівані «Що вам найбільше сподобалося із проєкту?» вони відповіли: «Найбільше нам запам’яталася музика «Хореї Козацької»».

Ігор Осташ пояснює, що для нього із командою творців фільму було важливо зняти фільм саме для арабського глядача. Але у той час, коли вони лише думали про знімання, сталося найстрашніше – російська ракета влучила у музей Сковороди.

«Вони практично знищили його, але не знищили пам’ятник Сковороди, як і не знищили дух людей, які працюють у музеї. Як ми знімали цей фільм? Війна, тривоги, вибухи. І ось ми мали маленьке віконечко – нам вдалося за 12 днів це все зробити. Найскладніше було, коли кожні чотири години пропадало світло, змонтувати фільм. Одначе, між вибухами й тривогами нам вдалося зняти фільм», – мовить Ігор Осташ.

Пошкоджений пам’ятник українському філософу Григорію Сковороді внаслідок російського ракетного удару по Національному музею Григорія Сковороди в селі Сковородинівка на Харківщині, 7 травня 2022 року

Пошкоджений пам’ятник українському філософу Григорію Сковороді внаслідок російського ракетного удару по Національному музею Григорія Сковороди в селі Сковородинівка на Харківщині, 7 травня 2022 року
  • В Україні на державному рівні відзначають 300-річчя від дня просвітителя-гуманіста, поета, педагога, мандрівного філософа Григорія Сковороди
  • Народився Сковорода 3 грудня 1722 року в Чорнухах на Полтавщині, в сім’ї малоземельного козака
  • До 300-річчя ювілею Сковороди у Софіївському Соборі 20 січня пройшов вечір культурної дипломатії «Григорій Сковорода: від Софії Київської до Близького Сходу».

Previous post чому США просять Україну почекати
Next post Латвія знизить рівень дипломатичних відносин із РФ через війну в Україні та на знак солідарності з Естонією – глава МЗС