Такий захід підтримає ефект від попередніх кроків щодо посилення привабливості гривневих активів, вважають у Нацбанку. Чинна ставка також дозволить і надалі забезпечувати стійкість валютного ринку та зниження інфляції.
“Інфляція стрімко знижується, у тому числі завдяки заходам НБУ щодо підтримки курсової стійкості, проте через вплив війни ціновий тиск залишається високим”, – йдеться у повідомленні регулятора.
У НБУ вважають, що інфляція знижуватиметься й надалі, зокрема через дешевші енергоносії, стриманий внутрішній попит, а також успішну монетарну політику. Нацбанк прогнозує, що у 2023 році знецінення гривні сповільниться з 18,7% до 14,8%, а у 2024 році – до 9,6%.
Регулятор також покращив прогноз економічного зростання у 2023 році – з 0,3% до 2,0% річних з огляду на відновлення енергетичної системи, а також м’яку фіскальну політику.
Швидка реалізація проекту відновлення України разом із євроінтеграційними реформами дасть ще більший поштовх економіці економічного зростання, а надходження іноземного фінансування дасть можливість для пом’якшення валютних обмежень, обіцяють у НБУ.
Облікова ставка визначає норму відсотка, який стягується НБУ при рефінансуванні комерційних банків. Чим вища ставка, тим дорожче для банків та для споживачів коштують кредити та депозити. Це стимулює бізнес та населення накопичувати гроші, а не витрачати їх. Внаслідок цього попит на товари скорочується, інфляція сповільнюється. Зворотний бік підвищення облікової ставки – скорочення кредитування і, як наслідок, уповільнення економічного зростання.
3 червня 2022 року Нацбанк підвищив облікову ставку із 10% до 25%. 26 січня регулятор зберіг її на цьому рівні.
У НБУ зазначали, що підвищення ставки знизить тиск на курс гривні та стимулюватиме споживачів вибирати інструменти заощадження у гривні, а не у валюті. А також посилить можливості самого Нацбанку щодо стримування інфляції під час війни.
