Після дев’яти місяців простою виробник пральних порошків “Вінницяпобутхім” (ТМ “Ушастый нянь”) нарешті перейшов від АРМА до управителя – “Крайтекс-Сервіс”. Ця компанія належить співвласникам мережі EVA Валерію Кіптику та Руслану Шостаку. Та вже в травні вона може втратити право керувати виробником, якщо суд скасує конкурс за позовом іншого гравця — ТОВ “М Д М”.
Виробник антисептиків ТОВ “М Д М” вимагає скасувати конкурс на управителя “Вінницяпобутхім”. В АРМА “БізнесТелеграфу” повідомили, що не пустили цю компанію на конкурс через те, що вона не відповідала вимогам. Якщо суд скасує конкурс, “Вінницяпобутхім” знов простоюватиме в очікуванні нового управителя. Такий стан виробника грає на руку імпортерам, які нарощують постачання мийних засобів в Україну з початку повномасштабного вторгнення, зокрема — Procter & Gamble та Henkel.
“М Д М” – проти
Поки “Крайтекс-Сервіс” чекав угоди з АРМА, Київський окружний адміністративний суд відкрив спрощене провадження за позовом ТОВ “М Д М” до АРМА. В ньому він взяв до розгляду вимоги компанії “визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 14 грудня 2022 року № 23” і може скасувати конкурс, який виграв “Крайтекс-Сервіс”.
ТОВ “М Д М” позиціонує себе найбільшим в Україні виробником професійних засобів для дезінфекції та миття з 20-річним досвідом. Його антисептики відомі під брендами “Манор”, “Вернедор” “Чистолайн” та присутні у великих торговельних мережах, EVA зокрема.
В компанії повідомили “БізнесТелеграфу”, що не згодні з рішенням АРМА не долучати компанію до конкурсу, бо воно порушує її права. “Під час конкурсу порушене наше право на об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі та право на рівні умови для всіх учасників, об’єктивний та чесний вибір переможця процедури закупівлі згідно з Законом “Про публічні закупівлі”, — коментує директор ТОВ “М Д М” Сергій Блоцький. Він повідомив, що поки що на адресу компанії не надходила ухвала суду про блокування конкурсу. “Триває судовий розгляд, рішення не прийнято”— каже Блоцький. В компанії очікують “об’єктивного та чесного вибору переможця конкурсу”.
В АРМА нам пояснили, чому не допустили ТОВ “М Д М” на конкурс. “Учасником не подано інформацію про відповідність кваліфікаційним критеріям, не підтверджена наявність необхідної матеріально-технічної бази на момент проведення конкурсу, не надано копій документів, які підтверджують наявність достатньої кількості працівників, не обґрунтовані розрахунки у Програмі управління, зокрема заплановані доходи в бюджет України складають лише 5,8% від можливого запланованого доходу учасника з використання активу”, — кажуть в агентстві.
Спрощене провадження без проведення судового засідання, тобто без участі сторін, передбачає, що у 60 денний строк суддя винесе рішення. Тобто в кінці травня стане відомо, чи скасує він конкурс на управителя “Вінницяпобутхім”.
Судова тяжба може пояснювати, чому “Крайтекс-Сервіс” уникає коментарів. Представник компанії Валерій Миколаєнко пояснив, що “проєкт на початковій стадії, тому поки що немає що коментувати”. До того ж “БізнесТелеграф” дізнався, що управитель планує запустити виробництво в Вінниці лише у другій половині року.
Умови для “Крайтекс-Сервіс”
Свого нового управителя виробник відомих брендів (“Ушастый нянь”, “Сарма”, “Мистер Чистер”, “Лотос”, “Макс”) “Вінницяпобутхім” чекає з липня 2022 року, відколи актив конфіскувала СБУ у російського співвласника “Невської косметики” (володіла 100% “Вінницяпобутхім”), депутата Держдуми рф Володимира Плесовських та передала АРМА. Росіянин намагався вивезти обладнання та продукцію підприємства з України під виглядом гуманітарної допомоги, але СБУ зупинила ці спроби.
З того часу АРМА обирала оцінювача активу, чекала результату аудиту, дозволу на угоду з управителем від АМКУ, і, тільки зараз піар-менеджер АРМА Павло Бульдович підтвердив “БізнесТелеграфу”, що його агентство та “Крайтекс-Сервіс” нарешті вдарили по руках – угоду підписано. Він не уточнив її умови, порадивши дочекатися офіційної інформації.
За даними джерел “БізнесТелеграфу”, премія управителю від доходу складе до 30%. В АРМА очікують, що управитель забезпечить щомісячний дохід від діяльності підприємства на рівні 25 млн грн, з яких до бюджету він перераховуватиме щомісяця до 3,75 млн. Щоправда, за умови, що вдасться запустити виробництво.
Більшу частину з отриманого доходу управитель витрачатиме на утримання активу: виплату заробітної плати, сплату податків та зборів, а також підтримку виробництва та реалізацію продукції. Також до нього перейде продукція виробника на складах вартістю 500 млн грн.
Співвласник EVA та Varus Руслан Шостак пояснив цікавість до активу наміром замінити імпорт. “Україні серйозно бракує власного виробництва, щоб не залежати від імпорту. Головне, що тепер ми вироблятимемо продукти (мийні засоби. – Авт.) в Україні та скоротимо частку імпорту. Для нас це важливо”— сказав він. Шостак уточнив, що запуском проєкту “Вінницяпобутхім” займається його партнер Валерій Кіптик, який уникає публічності.
Чим цікаве підприємство
“Вінницяпобутхім” за дев’ять місяців 2022 року отримала 94,33 млн грн чистого прибутку та 658,4 млн грн чистого доходу. За 2020 рік чистий прибуток підприємства зріс на 4,3% — до 138,04 млн грн, а виручка скоротилася на 6,2% — до 878,26 млн грн. Вартість потужностей підприємства оцінюється СБУ у 1,5 млрд грн.
Підприємство має 12 виробничих ліній, з яких 9 виробляють порошкові мийні засоби. Потужність підприємства складає понад 55 тис. т на рік, з яких 95% — це пральні порошки.
Для порівняння: в 2014 році виробництво синтетичних мийних засобів (СМЗ) на підприємстві склало 65 тис. т, тоді як у Procter & Gamble – 115 тис. т. У 2021 році – “Вінницяпобутхім” виробила 25 тис. т СМЗ, Procter & Gamble – 70 тис. т.
“Вінницяпобутхім” може збити ціни на СМЗ в Україні
Мийні засоби “Вінницяпобутхім” здавна на слуху та полюбилися українським господаркам. “Сама надавала їм перевагу, часто купувала, бо впевнена в якості”— зізнається Ольга Дєєвааналітик Черкаського НДІТЕХІМ. Пані Ольга понад 20 років вивчає ринок синтетичних мийних засобів (СМЗ) в Україні як аналітик відділу кон’юнктурно-аналітичних та технологічних досліджень з проблем хімічної та скляної промисловості. Вона висловлює занепокоєння з приводу ситуації, яка склалася на підприємстві “Вінницяпобутхім”, та бажає якомога швидшого запуску цього виробництва.
Це підприємство, вважає Дєєва, лишилося практично єдиним в Україні, яке за ціновими та якісними характеристиками окремих видів СМЗ може скласти конкуренцію великим транснаціональним компаніям, таким як Procter & Gamble та Henkel.
Поки “Вінницяпобутхім” простоює, імпортні постачання СМЗ на український ринок зростають, відзначає експертка. За її даними, у 2022 р. СМЗ побутового призначення було імпортовано 125 тис. тонн (+16% до 2021 р.), а на внутрішньому споживчому ринку їх частка зросла з 35% у 2021 р. до понад 55% у 2022 р. “Тенденція зростання імпорту СМЗ в Україну спостерігається і цьогоріч. У січні-лютому імпортовано 17,5 тис. тонн СМЗ, що у два рази більше порівняно з аналогічним періодом 2022 року”, — відзначає Ольга Дєєва.
За даними Черкаського НДІТЕХІМ, в Україні домінівні обсяги імпорту СМЗ (понад 90%) забезпечили європейські країни, переважно Польща, Чехія, Болгарія, Угорщина, Австрія, Німеччина, Італія, з яких перші три істотно наростили постачання до рівня 2021 р. Суттєво зріс імпорт СМЗ з Туреччини, частка якого збільшилася до 7% з 2% у 2021 р. “Щодо фірмової структури імпорту СМЗ у 2022 р., то близько 55% сукупних фізичних обсягів припадали на продукцію компаній Procter & Gamble (Ariel, Tide, Gala, Fairy, Mr Proper) і Henkel (Persil, Silan, Bref), причому частки обох постачальників були майже ідентичними. Продукція зазначених компаній залишається домінівною і в поточному році”, — каже аналітик Черкаського НДІТЕХІМ.
За її спостереженнями, з початком повномасштабної війни ситуація на українському ринку мийних засобів складається наступним чином: на тлі значного скорочення внутрішнього виробництва, насамперед через простоювання підприємства “Вінницяпобутхім” і призупинення виробництва, за даними ДП “Черкаський НДІТЕХІМ”, компанією “Проктер енд Гембл Україна” (дочірнє підприємство Procter & Gamble), спостерігається стійке зростання імпорту. Саме “Проктер енд Гембл Україна” помітно нарощує постачання продукції зі своїх дочірніх підприємств в Європі та Туреччині.
Отже, для збільшення частки вітчизняної продукції на українському ринку СМЗ важливо відновити роботу провідних виробників зазначеної продукції, вважає аналітик Дєєва, “Вінницяпобутхім” зокрема. Поки ринок не побачить української альтернативи, українцям диктуватимуть ціни на мийні засоби великі компанії з-за кордону.
