Не чекати припинення вогню або мирної угоди. План Маршалла потрібен тут і зараз. У Європарламенті провели дебати щодо відбудови України. І почуте вражає, експерти не виключають, що завдяки міжнародним донорам та репараціям Україна зможе випередити за темпами росту економіки Китай. Звісно, уявити це зараз досить складно. Але це в перспективі перших 10 років після війни, – вважають аналітики. Олена Абрамович розкаже докладніше.
Євросоюзу слід серйозніше підійти до відбудови України, особливо у питанні фінансів – вважають ті, хто детально вивчає, як колись США допомогли Європі з повоєнною відбудовою. У свій час Сполучені Штати надали Європі суму, яка становила 2% ВВП США – і практично все – 90% – подарували у вигляді грантів. Євросоюз же зараз узяв значно нижчі темпи, заявили аналітики, виступаючи у Європарламенті.
Якоб Функ Кіркегор, старший науковий співробітник Німецького Фонду Маршалла:
Для порівняння: 2% ВВП країн ЄС у 2022 році, це приблизно 300 мільярдів євро. Іншими словами, фінансовий тягар, який взяли на себе США у кінці 40-х, значно більший, ніж ЄС узгодила зараз для України.
Значні фінансові вливання у європейські економіки після Другої світової мали на меті допомогти Європі відновитися для того, щоб функціонувати потім самостійно, без допомоги США, підкреслив представник фонду Маршалла. І зауважив, Америка допомагала Європі не просто через співчуття, а заради майбутньої економічної вигоди. Щоб мати ринки збуту для американських товарів. Бачити і говорити про вигоду зараз мають і в Євросоюзі, наполіг аналітик. Аби фінансові вливання стали швидшими та адекватнішими.
Якоб Функ Кіркегор, старший науковий співробітник Німецького Фонду Маршалла:
Пост-воєнна економіка України, яка швидко ростиме, також купуватиме велику кількість європейського експорту, що є економічним сценарієм, про який країни, які горді зростанням своєї торгівлі, однозначно мають памʼятати.
Враховуючи значно нижчу вартість праці в Україні, ніж у країнах ЄС, та за умови адекватної фінансової допомоги і реформ, Україна легко переросте Китай за перші 10 років після війни, переконаний дослідник. Своє бачення відбудови представив євродепутатам також і колишній посол Євросоюзу в Україні Хюг Мінгареллі. Він також керував допомогою ЄС у відбудові Балкан. Тож одразу застеріг – не варто намагатися зробити все й одразу.
Хюг Мінгареллі, колишній посол ЄС в Україні (2016-2019):
Всі будуть хотіти почати робити все з першого дня і це буде велика помилка, кажу вам це зі свого балканського досвіду. Мають бути визначені пріоритети. І як на мене, перш за все треба зайнятися розмінувавнням та подоланням екологічної катастрофи. Бо понад третина території забруднена мінами і нездетонованими снарядами.
Без подомоги від партнерів Україна не впорається з розмінуванням, наполягла представниця дослідницького центру GLOBSEC в Україні Юлія Осмоловська. Києву потрібно для цього не лише техніка, а й люди.
Юлія Осмоловська, віце-президент дослідницького центру GLOBSEC Україна:
В Україні зараз є менше 2 тисяч фахівців з розмінування. Враховуючи, що одна людина може розміновувати 4 квадратні метри на день, з такими темпами Україні знадобиться 757 років на розмінування потенційно забруднених вибухівкою територій, а це сьогодні 178 тисяч квадратних кілометрів.
Після розмінування ЄС має узятися за насамперед за відбудову критичної інфраструктури – відновленням водопостачання та електромереж, шкіл та лікарень, продовжив Хюг Мінгареллі. І лише потім можна говорити про відбудову майданчиків виробництва та відновлення хорошого бізнес-клімату. Окремо радить зовередитися на південно-східних областях.
Хюг Мінгареллі, колишній посол ЄС в Україні (2016-2019):
Якщо подивитися, куди стрілюять росіяни, то їхнім пріоритетом є 6 областей: Сумська, Харківська, Луганська, Донецька, Запорізька та Херсонська. І очевидно, що у перші 2-3 роки саме їх потрібно відновлювати і там сфокусувати увагу.
Реформи та подолання корупції – важливі моменти, на яких наголосили чи не усі, хто брав слово. Погодились, що залученим до відбудови обовʼязково мають бути громадські організації в Україні, щоб і обговорювати проекти, і моніторити використання коштів. Для Європи, тим часом, одним із завдань визначили успішну комунікацію – уже зараз пояснювати населенню, чому Україна для ЄС – це актив, а не пасив.
