Сума збитків банків, торговців, клієнтів від незаконних дій з платіжними картками за минулий рік зросла на 46%.
Про це заступник голови НБУ Олексій Шабан розповів у своїй колонці на Delo.ua.
“Під час повномасштабної війни в Україні платіжне шахрайство не зникло та набуло особливого цинізму. Користуючись війною та скрутним становищем українців, шахраї вміло підлаштовуються та маніпулюють почуттями людей у той час, коли вони найбільш вразливі”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що сума збитків банків, торговців, клієнтів від незаконних дій з платіжними картками за минулий рік становила 481 млн гривень. Це на 46% більше ніж у 2021 році. Кількість незаконних дій з платіжними картками, за якими були понесені збитки, зросла торік на 8%.
Загалом 86% від загальної кількості випадків шахрайства у минулому році відбувалося у мережі Інтернет, тоді як лише 14% – через фізичні пристрої (торговельна мережа, банкомати). Що стосується суми збитків від незаконних дій, 94% припадає на мережу Інтернет, 4% – на торговельну мережу та 2% – на банкомати.
Тож там, де використовується фізична картка (торговельна мережа, банкомати, пристрої самообслуговування), проведення операцій наразі є більш безпечним. Адже підробити платіжну картку, щоб використати її у банкоматі чи торговельній мережі, складніше, аніж виманити у клієнта дані картки та провести операцію в Інтернеті.
Середня сума однієї незаконної операції за 2022 рік зросла на третину – до близько 2 200 гривень (у 2021 році – 1 600 гривень). Відповідно за місцем проведення шахрайства середня сума однієї шахрайської операції:
- в торговельній мережі знизилася – з 1 086 гривні (у 2021 році) до 733 гривень (у 2022 році);
- в банкоматі знизилась – з 3 842 гривні (у 2021 році) до 2 878 гривень у (2022 році);
- в мережі Інтернет зросла – з 1 642 гривень (у 2021 році) до 2 408 гривень (у 2022 році).
Характерно, що більше половини суми збитків (53%) відбулось через використання соціальної інженерії. Тобто, люди стають жертвами шахраїв через те, що розголошують шахраям дані своєї картки, одноразові паролі для підтвердження операцій, дані для входу до інтернет-банкінгу.
Найбільш поширений серед нових – це фейкова соціальна допомога від державних чи міжнародних організацій. Із середини 2022 року до сьогодні за ним спостерігається найбільша активність.
Щодня в Україні за посиланнями на шахрайські фішингові сайти переходять в середньому 10 000 – 15 000 громадян. Всі ці люди – потенційні жертви аферистів.
У 2022 році НБУ виявив більше 4500 таких фішингових ресурсів. Водночас із початку 2023 року і до сьогодні вже виявлено більше 11 000 подібних шахрайських доменів. У середньому щодня виявляється більше 100 таких шахрайських ресурсів.
Операторами цих шахрайств здебільшого є угрупування з росії. Приблизно дві третини з виявлених нами фішингових сайтів (68%) походять з рф. Тобто, крім військової агресії, проти нас триває гібридна війна у віртуальному просторі із залученням кіберугруповань із росії.
Варто пам’ятати прості базові правила платіжної безпекизокрема:
- тримати в секреті смс-коди від банків та мобільних операторів, три цифри на звороті картки (CVV-код), логіни та паролі від інтернет-банкінгу.
- перш ніж ввести в будь-яку форму дані своєї платіжної картки або паролі до онлайн- банкінгу – необхідно перевірити адресу необхідного ресурсу. Будь-які відмінності можуть вказувати на те, що користувач опинився на фішинговому сайті.
Нагадаємо, у травні Нацпол викрив понад пів сотні шахраїв, які привласнили майже 15 млн грн із рахунків українців. До спецоперації залучили понад 500 співробітників НПУ.
