У фокусі уряду знову створення національного механізму з біржової торгівлі на ринках капіталу та організованих товарних ринках
Зараз фондовий ринок виглядає таким собі довгобудом. Його творять, реанімують, розвивають на державному рівні вже понад 30 років. Однак віз і далі там.
Екскурсія
Фондовий ринок – необхідна складова залучення інвестицій – як у країні, і іноземного капіталу. Торгівля цінними паперами, наприклад, дозволить заробляти недержавним пенсійним фондам, інвестиційним та страховим компаніям. Наявність ринку цінних паперів сприятиме залученню інвестицій, розвитку бізнесу та економічного зростання.
Можна відзначити два періоди, коли фондовий ринок в Україні функціонував як такий.
Перший – 2005-2008 роки. Тоді в Україну заливалися великі спекулятивні гроші. Знаковою у цей період наприкінці 2006 року була зустріч тодішнього прем’єра Віктора Януковича з керівництвом Нью-Йоркської фондової біржі.
Тоді Янукович заявив: “Реєстрація наших підприємств на Нью-Йоркській біржі та котирування акцій – це можливість не лише розвивати український фондовий ринок, а й залучати інвестиції в економіку”.
Загалом, у світі це був період великої фінансової бульбашки. 2008 року, коли всі іноземці втекли, фондовий ринок в Україні здувся.
У травні 2008 року за створення фондового ринку України знову взялася прем’єр-міністр Юлія Тимошенко.
“Сьогодні в раді інвесторів створено кілька груп, одна з яких займеться створенням фондового ринку. Якщо ми зможемо побудувати фондовий ринок, що діє, внести необхідні зміни в українське законодавство, для нас відкриються фондові ринки”, – заявила тоді Тимошенко.
2009-2011 роки стали другим періодом функціонування фондового ринку. Тоді його розвиток забезпечив те, що багато українських фізичних осіб вийшли торгувати на українські біржі.
Згубним для ринку у цей період стала відсутність верховенства права.
У березні 2012 року прем’єр Микола Азаров засумнівався у ефективності роботи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) та доручив першому віце-прем’єр-міністру Валерію Хорошковському проаналізувати роботу відомства.
Результати такого аналізу, схоже, скористався у квітні 2014 року вже прем’єр Арсеній Яценюк.
“Для пожвавлення роботи фондового ринку України необхідно змінити керівництво регулятора, законодавчо закріпити незалежність ринку та провести необхідні реформи”, – заявив тоді Яценюк.
Вже за прем’єрства Володимира Гройсмана, згідно з звітом уряду про виконання Угоди про асоціацію з ЄС за 2018 рік, для розвитку системи ефективної протидії зловживанням на ринку цінних паперів та збільшення інвестицій в економіку України через підвищення довіри до ефективності державного регулювання фондового ринку було розроблено проект закону про захист інвесторів від зловживань на ринках капіталу Проте стати законом йому не судилося.
Під знаком Шмигаля
Цьогорічний прем’єр Денис Шмігаль вперше згадав про фондовий ринок 24 вересня 2020 року. Тоді під час зустрічі з Американською торговою палатою (ACC) він заявив про початок консультацій із фахівцями щодо створення фондового ринку в Україні. Він сподівався, що представники АСС приєднаються до цього процесу і Україна за рік вийде на створення фондового ринку.
За рік – не вийшло. Про підписаний меморандум щодо ACC, а також з Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) Денис Шмігаль розповів під час наради щодо створення в Україні повноцінного фондового ринку 7 червня 2023 року.
Поки що прем’єр вважає, що “необхідно переходити до практичних кроків — створення інфраструктури фондового ринку”.
Що мав на увазі під “інфраструктурою”, прем’єр не уточнив. Можна припустити, що малося на увазі класичне визначення, що включає чотири складові:
- функціональну: учасників ринку,
- регулятивну: правила поведінки,
- технічну: системи розрахунків, реєстрації угод, обліку, клірингу,
- інформаційну: система збору та обробки інформації про емітенти.
Це було перше установче засідання від початку повномасштабної війни, під час якого ми домовилися проводити такі зустрічі на регулярній основі. І це важливо”, – розповів LIGA.net голова НКЦПФР Руслан Магомедов.
Відновлення діалогу щодо фондового ринку на державному рівні глава НКЦПФР вважає досить своєчасним. Аргументує, що будівництво інфраструктури ринків капіталу – це робота не на один день і відкладати до закінчення війни її не можна.
“Ми всі розуміємо, що спочатку наша перемога. Але з іншого боку, після перемоги ми не матимемо часу чекати, поки інфраструктура з’явиться і повноцінно запрацює. Тому в перший день після нашої перемоги ми повинні бути готові до заходу в Україні інвесторів. Ось чому дуже важливо розпочинати всі процеси саме зараз”, – каже Магомедов.
За його словами, НКЦПФР вже має чіткий план, що треба робити і куди рухатися.
Реалії та перспективи
Про те, що зараз справді час для обговорень питання створення повноцінного фондового ринку LIGA.net, говорить і директор з розвитку Української біржі Олексій Сухоруков. Він каже, що в умовах поточного ринку цінних паперів, запровадження обов’язкового рівня пенсійної системи може виявитися як мінімум важкореалізованим або ще гіршим – передчасним. Сам ринок називає сьогодні “не просто недорозвиненим, а деградуючим”.
За словами Сухорукова, зараз потрібно передусім зрозуміти причини тієї провальної державної політики, яка спостерігається на нашому ринку не перше десятиліття.
“Дуже важливо усвідомлювати, що хоч би скільки нарад проводили чиновники, вони не могли, не можуть і ніколи не зможуть побудувати жодного ринку. Як і в будь-якому сегменті економіки, чиновники не створюють додану вартість. Вони можуть тільки заважати – більше чи менше. “Нормальний ринок може розвиватися лише зусиллями його учасників. Наш ринок деградує не тому, що “низи не хочуть”. Він деградує тому, що “верхи не можуть”, – каже представник Української біржі.
Як приклад Сухоруков розбирає тезу Шмигаля про необхідність “створення інфраструктури фондового ринку”.
“Верхи не знають, що така інфраструктура вже є, або знають, але хочуть зруйнувати існуючу інфраструктуру, щоб на її уламках почати будувати щось наново”, – каже він.
Доцільності витрачати кошти із державного бюджету на створення інфраструктури фондового ринку не бачить директор ТОВ “БТС Брокер” Роман Осипов. У 2019 році компанія першою спромоглася завести в Україну для торгів на біржу за гривні акції Apple Inc.
“В даний час витрачати гроші з боку держави на інфраструктурні проекти немає сенсу. Якась інфраструктура є. А згодом, як з’являться гроші інвесторів, приватні інвестори готові самі будуватимуть та вкладатимуть гроші в інфраструктуру, і тоді, якщо це буде потрібно, держава зможе їм допомогти грошима”, – каже він LIGA.net.
У період війни фондовий ринок “виїжджає” на облігаціях внутрішньої державної позики (ОВДП). З 3 березня 2022 року стартував продаж військових ОВДП. Цей інструмент за потужної інформаційної підтримки з боку НКЦПФР, НБУ та Мінфіну та можливості купувати військові облігації через дію набув популярності серед українців. З одного боку, військові ОВДП – це можливість убезпечити свої заощадження, з іншого – підтримка ЗСУ.
За підрахунками “БТС Брокер”, на сьогоднішній день власниками військових ОВДП вже є 150-300 тис. українців.
“Це майбутні інвестори інших інструментів після перемоги. Деякі вже зараз розглядають можливості купівлі інших ОВДП”, – каже Осипов.
Така тенденція спонукає торговців цінних паперів працювати над розширенням пропозиції нових інвесторів. Незабаром українцям вже стануть доступні облігації зовнішньої держпозики (ОЗГП). Вони мають потенційно більш високу прибутковість за ОВДП.
Наступним кроком, з погляду Осипова, будуть корпоративні облігації українських емітентів, які потребують грошей на відновлення чи розширення.
“Але наразі корпоративному сегменту дуже важко конкурувати за прибутковістю з ОВДП, звільненими від податку на доходи фізосіб (ПДФО). Це свідомо ставить його у програш ситуації”, – зазначає він.
Рішенням тут може стати ухвалення законів за індивідуальними рахунками, а також прискорення пенсійної реформи. Тоді, на думку Осипова, корпоративним облігаціям буде легше змагатися з ОВДП щодо податків. Вони зможуть залучати дешевші гроші.
Далі очікується поява нових українських акціонерних товариств, які будуть проводити початкове розміщення цінних паперів (IPO).
Робота над помилками
0
Поки що Олексій Сухоруков бачить великий потенціал розвитку фондового ринку.
“Ми в поточній ситуації потенційно цікаві великій кількості іноземних інвесторів”, – зазначає він.
У той же час, перш ніж заманювати нових інвесторів, вибачитись перед існуючими інвесторами за безліч грубих порушень їхніх прав, зроблених руками держави.
“Важливо чітко ідентифікувати ці помилки. Важливо обіцяти (передусім – внутрішньому інвестору), що нічого подібного в Україні більше не повториться. Важливо чітко назвати організації та конкретні прізвища, які все це наробили. Важливо зробити все необхідне, щоб надалі кожен український чиновник , своєю дією або бездіяльністю утискуючи майнові права внутрішнього або зовнішнього інвестора, ніс персональну фінансову відповідальність за свої рішення або їх відсутність”, – каже Сухоруков.
Про те, що прозорість у функціонуванні бізнесу, на якій має базуватися фондовий ринок, залишається невирішеною проблемою для нашої країни, каже LIGA.net та аналітик Esperio Олександр Болтян.
“Закриття всіх питань, пов’язаних із законністю володіння бізнесом та систематичною прозорою фінансовою звітністю компаній, є необхідною умовою для того, щоб замислюватися про створення фондового ринку в Україні”, – зазначає він.
Без таких кроків, як з погляду учасників ринку, так і з погляду аналітиків, отримати довіру у місцевих та іноземних інвесторів для залучення від них інвестицій буде важко.
Недостатнє законодавство, складні процедури реєстрації та непрозорі правила торгівлі відлякують потенційних інвесторів. У те, що Україні вдасться швидко запустити фондовий ринок, аналітик не вірить.
Державі не вдалося створити інфраструктуру фондового ринку навіть у період без війни, і це є серйозною проблемою. В умовах війни створення такої інфраструктури стає ще неможливішим. І навіть після закінчення військових дій компанії вимагатимуть тривалого часу для налагодження процесів формування правильних регуляторних документів», – каже Олександр Болтян.
Серед проблем, що ускладнюють розвиток фондового ринку, також є недостатній рівень фінансової грамотності населення. У цьому плані важливо здійснювати систематичну освітню роботу. Це створить умови розширення фондового ринку.
Загалом, попри перешкоди, створення повноцінного фондового ринку є важливим завданням для України. Це може сприяти залученню інвестицій, розвитку бізнесу та забезпечення економічного зростання.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею та натисніть Ctrl+Enter.
