Форвард Банку вже давно – багато років тому та багато років поспіль – говорили: змінюйте бізнес-модель, скорочуйте витрати на топменеджмент, збільшуйте частку невідсоткових доходів – у вас вона непропорційно мала, диверсифікуйте доходи та витрати.
Але банк не погоджувався, реагуючи так – ви нічого не розумієте, ми знаємо, як вести бізнес.
У дужках зазначу, коли від банку чуєш такі фрази – у всіх не вийшло, а у нас вийде, ми краще за вас знаємо, що робити, у нас унікальна бізнес-модель та інше, – це 100% гарантія, що там підвищені ризики і рано чи пізно все закінчиться провалом. Це стосується не лише банківських установ.
Чому ж Національний банк закрив Форвард Банк? Далі – по суті, без конспірології та відсилання до його російського коріння (фінустанова контролював російський горілчаний магнат і власник холдингу Російський Стандарт Рустам Таріко. – Орд.).
1. До кінця 2022 року Форвард Банк – банк, що діє, з негативним регулятивним капіталом: мінус 16 млн гривень на 1 листопада 2022-го. Отже – нульові нормативи адекватності/достатності основного та регулятивного капіталу. І на купу ще, звичайно, перевищення “неключових” нормативів – Н7, Н8, Н9. І ще особливість на цьому торті – порушення нормативу стійкого фінансування NSFR: 79% при мінімальній вимогі 90%.
Нагадаю. Мінімальні пруденційні вимоги – 200 млн грн за регулятивним капіталом, 7% достатність основного капіталу (“Норматив Н3”), 10% адекватність регулятивного капіталу (“Норматив Н2”).
2. Такого, звісно, може бути у час – банк із негативним капіталом (що регулятивним, що основним). Бо як тільки значення капіталу наближається до половини мінімальних вимог, Національний банк України зобов’язаний – не “право”, а “зобов’язаний” – його вивести з ринку, визнати неплатоспроможним. На сленгу банкірів – “відправити до рекрутів” (на прізвище голови ФГВФО Світлани Рекрут).
3. Зараз, у воєнний час так може бути. Тому що Нацбанк своєю ухвалою №23 від 25 лютого 2022 року встановив, що не застосовує до банків заходи впливу за порушення економічних (пруденційних) нормативів. Потім це стало ще нормою закону про банки під час дії воєнного стану.
4. Виходить цікавий казус. Банк порушує майже всі нормативи. Але Нацбанк не має права вивести його із ринку саме за це.
Має право за інше. Наприклад, за невиконання зобов’язань. Або перед вкладниками, або певними ринковими операціями. Це називається “картотека”. Або перед самим Нацбанком – якби банк не повертав рефінансування у встановлений термін. Або перед якимись іншими банками – якби він не повертав узяті міжбанківські кредити.
Але Форвард Банк не має ні рефінансування, ні міжбанку (точніше, є – 2 млн гривень, але це ні про що).
Тобто, якщо Нацбанк не виводить банк, хоча останній уже давно порушує “капітальні” нормативи, значить, що картотеки там немає. У цьому й казус.
5. Що сталося з Форвард Банком? Якщо коротко, використовуючи сленг Нацбанку, “наздогнало”. “Наздогнала” неефективна бізнес-модель.
6. Капітал Форвард Банку – а це понад мільярд гривень статутного капіталу – “з’їли” збитки минулих років, очікувані збитки 2022-го плюс непокритий кредитний ризик.
“Пруденційні резерви” – це досить довга тема, різниця між резервами за міжнародними стандартами фінансової звітності та пруденційними резервами, які банки мають формувати відповідно до норм, що встановлюються місцевим регулятором.
Якщо простими словами – у банку багато кредитів не обслуговується, незважаючи на те, що банк продовжує нараховувати за ними відсоткові доходи (а потім змушені ці доходи резервувати, якщо вони не отримані протягом певного періоду). Легко перевірити: за 10 місяців загальний процентний дохід банку 647 млн. гривень, нарахованих та неотриманих відсотків близько 232 млн. гривень, тобто більше третини (36,1%). Отже, реально не працюють понад третину кредитів.
Тепер із іншого боку зайдемо. Чистих кредитів у банку на початок 2022 року було близько 1,57 млрд. гривень. З них відрезервовано приблизно 150 млн., з яких 90 млн. – резерви за нарахованими доходами. Відтак залишається 60 млн. А має бути не менше 500 млн гривень, виходячи з того, що не обслуговується, нехай, третина, для рівного рахунку.
Отже, решту 440 млн гривень ми маємо побачити як прямий вплив на капітал (коли збитків за P&L ще не визнано, тобто власний капітал ще не просів, але регулятивний капітал уже просів) – через непокритий кредитний ризик (НКР) та інші збільшення розрахункових збитків цього року. Ми їх і бачимо – НКР у банку – 366 млн. гривень. Решту він повинен доформувати прямо, резервами.
7. До чого тут “наздогнало”? До чого тут бізнес-модель?
Форвард Банк – роздрібний банк. У таких банків під час криз більший відсоток неплатежів, ніж у комбінованих банків або спеціалізуються на корпоративному кредитуванні. Та й у мирний час також. Це компенсується вищою відсотковою маржею та вищим (точніше, математично, нижчим) показником операційної ефективності – Cost-to-Income Ratio, CIR. Простіше – роздрібні банки повинні мати CIR краще за середній за системою. Повинні бути ефективнішими, щоб компенсувати операційною ефективністю очікуваний більший відсоток неповернень порівняно з банками з іншою бізнес-моделлю.
8. Що тут у Форвард Банку було? Було те, що CIR банку завжди перевищувала і середню, і медіану CIR за системою.
Приклад 2021 року. Середня 55%, медіана 73%, CIR Форвард Банку – 79%. 79% – сам по собі небезпечний показник, дуже близький до критичного. Навіть не для роздрібного банку небезпечний. Що вже казати про роздрібне. Для порівняння – Універсал Банк, також класичний роздрібний банк, мав CIR 60%, трохи гірший за середній, але, в принципі, досить безпечний.
9. Чому такий високий CIR? Двома словами, точніше двома факторами: високі адмінвитрати (читати, зарплати ключового персоналу); низькі комісійні доходи проти процентними.
10. Це те, на що ми в Нацбанку кілька років поспіль говорили Форвард Банку – працюйте з бізнес-моделлю, у вас надто високі витрати та невеликі доходи, як для такої роздрібної моделі, яку ви обрали. Воно “наздожене”. Що відповідав банк? Щось із циклу “ми вас почули”. Далі – спостереження трохи стагнувало та не додивлялося. Тож маємо, що маємо.
Резюмуючи
1. Форвард Банк “наздогнало”. Не тому, що має російські акціонери, а тому, що його бізнес-модель неефективна.
2. “Наздоганяє” всіх. Банкіри часто думають і кажуть – це інші дурні, а ми розумні, нас не наздожене. Наздожене.
3. Що з цим робити? Можна вивести банк прямо зараз та нарватися на суди – тому що виводити через порушення нормативів зараз протизаконно. Можна дочекатися появи картотеки, а там вона з’явиться обов’язково, якщо акціонери не дадуть капіталу.
4. Що з грошима вкладників банку? Нічого. В Україні вся сума, всі 100% коштів фізосіб, гарантована державою, на час дії воєнного стану та після нього теж. Майже 100% зобов’язань (точніше, 97,4%) банку – це кошти фізосіб. Грошей бізнесу там майже немає – близько 3 млн. гривень, і все на вимогу. Буває.
5. Історія з Форвард Банком – це окремо взята історія. Історія слабкої ефективності при вибраній бізнес-моделі. Багато банків також матимуть негативний капітал. Не всім це буде наслідком бізнес-моделі. Скоріше – буде наслідком війни.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею та натисніть Ctrl+Enter.
Статті, що публікуються в розділі “Думки”, відображають думку автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net