КИЇВ. 29 грудня. УНН. Цей рік для України став переломним у боротьбі за незалежність та право на існування як суверенної держави. Повномасштабне вторгнення Росії розділило її історію на “до” і “після”. Здобуття кандидатства на членство в ЄС, допомога партнерів, ізоляція Росії на міжнародній арені – є великими здобутками за минулий рік. Яких політичних подій слід очікувати наступного року, у розмові з УНН розповіли політологи.
євроінтеграція
Одне з головних питань на міжнародному дипломатичному майданчику стосується прогнозів вступу України до Євросоюзу. Наприкінці листопада віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишина заявила, що Україна зможе вступити до ЄС ще до завершення війни. Політолог-міжнародник Григорій Перепелиця вважає, що для входження до ЄС знадобиться щонайменше кілька років.
“Незважаючи на те, що ми вже є офіційним кандидатом на членство у ЄС, саме членство у Європейському Союзі наступного року нам не світить. Бо навіть за скороченою процедурою – це потребує кілька років”, – зазначає політолог.
На його думку, прискорений процес вступу при всьому своєму позитиві несе певний ризик, адже всередині ЄС між країнами-членами існує конкуренція, враховуючи, що це насамперед економічна організація, яка акумулює та розподіляє ресурси та інвестиції.
“У цьому сенсі потрібно й політично мати вагу у цій організації. Нас сприймають як, так би мовити, позачергово (якщо говорити про виконання вимог). Тому, відповідно, і на нас пресинг буде дуже жорстким, оскільки нас постійно підганятимуть, нав’язуватимуть правила, які можуть на першому етапі нашкодити нам, нашій економіці та нашому суверенітету”, – вважає експерт.
Водночас екс-міністр закордонних справ, керівник Центру дослідження Росії Володимир Огризко вважає, що для євроінтеграції чинній владі необхідно “залагодити” відносини з національним законодавством. Йдеться про реформи, зокрема такі як зміна підходу до формування Конституційного суду. На його думку, це один із факторів гальмування, які заважають Україні у цьому процесі.
“Наші західні партнери, ще до початку повномасштабної російської агресії, через послів прописували рецепти – що потрібно зробити та які “пігулки потрібно випити”. На превеликий жаль, наше керівництво на це не звертало уваги. Нині, начебто, є позитивна тенденція. Україна виконала всі завдання після того, як її було визнано кандидатів на вступ до ЄС. Але тут важливим є те, що деякі речі, які варто було б зробити відразу, – ми їх знову відкладаємо, що загальмовує наш розвиток”, – зазначає екс-міністр.
За прогнозами експертів, наступний рік стане переговорним щодо членства в ЄС. Мета України – досягти успіху, щоб у майбутньому просувати інтереси в Євросоюзі.
“І найголовніше – отримати зростання економіки. Якщо ми вступаємо як слабкий кандидат, то умови нам будуть прописані такі, як до слабкого кандидата. Геополітично ми вже у рамках європейської спільноти, і тепер нам потрібно мати сильну команду для переговорів”, – зазначає Перепелиця.
Україна – НАТО
Не менш важливим залишається питання відносин із НАТО. Нагадаємо, Президент Володимир Зеленський заявив 30 вересня, що Україна подає заявку “за прискореною процедурою” на членство в Альянсі. Це стало несподіванкою для партнерів України, зокрема США. ІноСМІ писали, що Захід побоюється, що негайний вступ України до НАТО, що вимагає одностайного схвалення всіх 30 країн-членів, призведе до війни між Сполученими Штатами та росією через вторгнення Москви в Україну, а також через примусову анексію Росією тимчасово. України.
“НАТО не дасть нам членства цього року (2023 – ред.). І буде добре, якщо на саміті у Вільнюсі (запланований на 11-12 липня 2023 року – ред.) ми отримаємо статус кандидата”, – вважає Григорій Перепелиця. Він нагадав, що після 2008 року, коли ще тодішній прем’єр-міністр, а згодом, президент Віктор Янукович, який втік, відмовився від плану дій щодо членства (ПДЧ) – НАТО змінило ставлення до України.
“Альянс говорив декларативно – “двері НАТО відчинені, але ви повинні досягти стандартів”. Це відмовка для того, щоб нас реально не приймати до НАТО. Але ця війна показала реальну ситуацію – що не НАТО нас обороняє – а ми сьогодні обороняємо східний фланг НАТО”, – додає Перепелиця.
Саме успіхи Збройних Сил змінили думку Генерального Секретаря НАТО Єнса Столтенберга щодо України та її можливостей. На початку війни Генсек говорив, що головне завдання НАТО – не допустити, щоб російська агресія вийшла за межі України. Однак після провалу Росії та перемог нашої армії на фронті НАТО виявилося розгубленим щодо членства України.
“І тому на Мадридському саміті було змінено позицію НАТО, що Альянс має допомогти Україні озброєнням з метою її самооборони. Тобто чітка гарантія, що ми станемо офіційними членами НАТО, поки що не проголошено. Але наші можливості виявилися ще більшими, ніж самого Альянсу – протистояти широкомасштабній російській війні. На саміті НАТО у Вільнюсі, очевидно, має бути ухвалено рішення щодо перспектив членства України в НАТО. Я думаю, що максимум ми можемо отримати – це статус кандидата”, – вважає Перепелиця.
Водночас Володимир Огризко зазначає, що у нинішній ситуації просити ПДЧ з боку України ніхто не буде, оскільки це було актуальним для 2008 року. Екс-міністр наводить приклад вступу до Альянсу Швеції та Фінляндії.
“Слід подивитися на ситуацію зі Швецією та Фінляндією та їхніми відносинами з Туреччиною. Тобто одна країна може фактично блокувати ухвалення спільного рішення. Повертаючись до України, ми знаємо, яку позицію займає та сама Угорщина, наприклад. Слід розуміти, що до закінчення війни НАТО не розглядатиме питання вступу України. А зараз нам ПДЧ у будь-якому вигляді вже не потрібний. Тому що ми цю історію пройшли та показали, що таке українська армія. Я не вважаю, що на цьому саміті у Вільнюсі наступного року нам нададуть ПДЧ. Але це не означає, що це затягуватиметься на далеку перспективу. Якщо ми закінчимо перемогою війну з РФ – у нас є повне моральне та політичне право порушити питання про вступ за прискореною процедурою”, – каже політолог.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Не лише війна: політологи назвали головні політичні події цього року
