КИЇВ. 22 грудня. УНН. Нещодавно підписаний Президентом Володимиром Зеленським закон про відбір кандидатів на посаду судді Конституційного суду України не спричинить суттєвої судової реформи, адже в ньому зберігаються можливості політичного впливу на роботу КСУ. Про це у коментарі УНН розповів юрист Геннадій Дубов.
Цитата
«Реформа – це зміна, порівняно з тим, що було перед цим. Тому внесення змін до закону про КСУ, регламенту Верховної Ради України або інших законів, у будь-якому випадку доповнює існуючу раніше процедуру. Тобто, якщо реформу сприймати абстрактно як зміну, то вона відбудеться в будь-якому випадку. Якщо говорити про змістовну частину, то під реформою ми часто розуміємо запровадження, зокрема, європейських і, якщо ширше брати, євроатлантичних практик. У даному випадку змістом реформи у плані процедури роботи КСУ є запровадження спеціального органу, а саме дорадчої групи експертів», – розповів Дубов.
Подробиці
Згідно з підписаним Президентом законом, половину членів комісії, яка обирає суддів у КСУ, становлять призначенці від національної влади, а половину – рекомендують міжнародні суб’єкти, організації та іноземні держави, які допомагають Україні боротися з корупцією та проводити реформи.
«Такої процедури в Європі та США не було і, мабуть, не буде. Тому до нас певною мірою особливе ставлення. Нам хочуть допомогти і щоб голос тих людей, яких наші партнери вважають компетентними, доброчесними і такими, що мають репутацію в західному розумінні цього слова, створив умови, щоб обрані судді КСУ були по-справжньому незалежними. Наприкінці Венеціанської комісії кілька разів згадується, що ключовим питанням є усунення можливостей політичного впливу. Тобто, щоб судді, обрані до Конституційного суду, не були політично вмотивованими принаймні у суттєвій частині. І зараз дискусія відбувається навколо єдиного питання: хто матиме вирішальний голос, якщо делегати до нарадчої групи експертів від національної влади блокуватимуть рішення групи загалом», – зазначив юрист.
У цьому полягає різниця між підписаним Президентом України законом і рекомендаціями від Венеціанської комісії. У законі рекомендовано три делегати від національної влади та три – від міжнародних партнерів. У рекомендаціях запропоновано механізм запровадження сьомої посади, яка буде закріплена за міжнародниками. Таким чином, делегати від національної влади не зможуть заблокувати рішення дорадчої групи.
«Тому, чи можлива реформа в абстрактному розумінні? Так, можливо. Чи буде вона якісна з погляду Заходу та Венеціанської комісії? Скоріш за все ні. І з одного боку, не дуже приємно, коли люди, які мають владу, мають вирішальний вплив. А з іншого боку, за умов молодої демократії, можливо, це й вихід на сьогодні», – розповів Дубов.
Нагадаємо
Венеціанська комісія опублікувала висновок щодо законопроекту, спрямованого на удосконалення процедури відбору суддів Конституційного суду. У своєму рішенні комісія дала низку рекомендацій щодо вдосконалення закону та відмовилася від раніше оприлюдненого термінового ув’язнення.
Президент України Володимир Зеленський підписав законопроект №7662 щодо “удосконалення порядку відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України на конкурсній основі”. Ця редакція закону не містить оновленого списку рекомендацій Венеціанської комісії.
