Як зазначає видання, така заява пролунала з вуст китайського лідера під час щорічного засідання парламенту КНР та його найвищого політичного консультативного органу.
Сі Цзіньпін, за інформацією Foreign Affairs, розкрив тему готовності Китаю до війни у чотирьох окремих виступах, а в одному з них прямо закликав своїх генералів “наважитися воювати”.
У своїх промовах голова КНР, як зазначається, описав “безрадісну” геополітичну картину, назвав Сполучені Штати супротивником Китаю.
Також він позиціонував США та їхніх союзників головною причиною поточних проблем Китаю та закликав приватний бізнес служити військовим та стратегічним цілям країни.
Крім того, Сі Цзіньпін повторив, що вважає об’єднання Тайваню та материкового Китаю життєво важливим для успіху своєї політики, зазначає видання.
Повідомляється, що уряд КНР також оголосив про збільшення оборонного бюджету країни. який подвоївся за останнє десятиліття, на 7,2%, а також плани зробити Китай менш залежним від імпорту зерна.
Foreign Affairs повідомляє, що глава уряду КНР, що залишає свою посаду. Лі Кецян оголосив про військовий бюджет у розмірі 1,55 трлн юанів (приблизно $224,8 млрд) на 2023 рік. Він також закликав до посиленої “підготовки до війни”. Західні експерти давно вважають, що Китай, оголошуючи офіційні цифри, занижує свої реальні витрати на оборону.
Крім того, перерахувало видання, останні місяці Пекін оприлюднив нові закони про військову готовність. Також відомо про будівництво нових бомбосховищ і як мінімум одного госпіталю у містах у районі Тайванської протоки та створення нових офісів “Національної оборонної мобілізації” (центрів набору до збройних сил) по всій країні.
Foreign Affairs наводить думку експертів про один із таких документів – закон про військових резервістів (і це не єдина правова зміна, що натякає на приготування Пекіна), опублікований у грудні 2023 року. Він, як зазначається, дозволить Народно-визвольній армії Китаю легше задіяти свої резервні сили та поповнювати бойові частини у разі війни.
Експерти вважають: можливо, закон з’явився внаслідок того, що Сі Цзіньпін вивів уроки з невдач російського президента Володимира Путіна в Україні.
Видання звертає увагу: ще рано говорити, що, напевно, означають ці заяви китайського лідера, і схиляється до висновку, що конфлікт за участю Китаю поки що рано називати “визначеним або неминучим”.
У той же час Foreign Affairs вважає, що політики та бізнес-лідери у всьому світі не можуть дозволити собі ігнорувати заяви Сі Цзіньпіна про підготовку країни до війни. Подібні заяви свідчать, що “щось змінилося у Пекіні” і меседжі китайського лідера слід сприймати всерйоз, резюмує видання.
Тайвань керується власною адміністрацією з 1949 року, там зберігаються прапор та деякі інші атрибути Китайської Республіки, яка існувала на материку до приходу до влади Комуністичної партії Китаю. Згідно з офіційною позицією КНР, острів вважається однією з провінцій Китаю.
2022 року спостерігалася ескалація відносин між Тайванем і Китаєм на тлі візитів на Тайвань американських чиновників, зокрема тодішнього спікера Палати представників США Ненсі Пелосі. У відповідь у МЗС КНР заявили, що візит Пелосі до Тайваню “серйозно впливає” на відносини Китаю та США.
Після цього візиту збройні сили Китаю проводили військові навчання навколо Тайваню.
29 серпня Politico повідомило, що адміністрація президента США Джо Байдена планує офіційно попросити Конгрес схвалити продаж Тайваню зброї на суму близько $1,1 млрд.
За даними Центрального розвідувального управління США, Китай розглядає плани силового взяття під контроль Тайваню до 2027 року.
Російський блогер та юрист Марк Фейгін в інтерв’ю засновнику видання “ГОРДОН” Дмитро Гордон висловив думку, що Пекін претендує і на частину територій РФ. “Китай готовий представляти [интересы] Путіна. На власних умовах. Але вони чомусь хочуть усі разом і одночасно: прямо і Тайвань, і Далекий Схід, і Східний Сибір, і Забайкалля. Все наше, і ось ще щось дайте”, – заявив він.
