Видання нагадує, що російські політики, коментуючи ордер МКС, зробили низку гучних заяв – зокрема, заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв пригрозив обстріляти штаб-квартиру суду в Гаазі ракетами.
Однак у кулуарах Кремля висловлювалися та висловлюються побоювання щодо можливих політичних наслідків рішення МКС. Так, один із співрозмовників The Moscow Times – депутат парламенту від правлячої партії “Єдина Росія” – заявив, що це, по суті, “заклик до повалення уряду в Росії”.
Один кремлівський чиновник сказав The Moscow Times, що він був “стривожений”, коли почув цю новину, і насамперед згадав “про цього бідолаха” – колишнього сербського лідера Слободана Мілошевича, який став фігурантом Гаазького трибуналу за колишньою Югославією і помер у в’язниці.
Як зазначає видання, російська еліта стурбована загрозами політичної стабільності, що випливають із рішення МКС.
Так, через кілька днів після оприлюднення інформації про ордер для Путіна в Кремлі, за даними The Moscow Times, отриманими від джерел у “Єдиній Росії” та в Кремлі, було скликано спеціальну нараду для обговорення внутрішньої та міжнародної реакції Росії. На нараді були присутні співробітники управління Федеральної служби безпеки, що відповідає за захист режиму від внутрішніх загроз.
Видання зазначає, що деякі представники російської еліти, схоже, були “щиро спантеличені” рішенням МКС. Так, високопоставлений російський урядовець, який побажав залишитися невідомим, заявив The Moscow Times, що ордер на арешт був “дурним”, і запитав, як Захід розмовлятиме з російським лідером, “коли війна закінчиться”.
За словами джерела, близького до адміністрації Путіна, припущення про те, що лідера країни-окупанта заарештують, якщо він виїде за кордон, “непродуктивні” та викликають невдоволення Кремля. Там хотіли б, щоб такі дискусії “припинилися”.
Кремль, робить висновок The Moscow Times, “повний рішучості” звести до мінімуму вплив ордера МКС на міжнародну репутацію Путіна.
Міжнародний кримінальний суд діє на підставі Римського статуту, прийнятого в 1998 році і набрав чинності з 2002 року. Римський статут підписали та ратифікували 122 держави, 31 країна – лише підписала. МКС, що базується в Гаазі, розглядає злочини проти людяності, випадки геноциду та військових злочинів. Юрисдикція суду поширюється лише на держави, які ратифікували Римський статут.
Росія підписала цей документ у 2000 році, але його так і не ратифікувала. 16 листопада 2016 року Путін доручив МЗС РФ повідомити генерального секретаря ООН про намір Москви залишити Римський статут. У МЗС РФ звинуватили МКС у неефективній та односторонній роботі, а також заявили, що суд не виправдав покладених на нього надій.
17 березня 2023 року МКС видав ордер на арешт Путіна та дитячого омбудсмена Росії Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у незаконній депортації дітей із окупованих районів України до Росії. Наразі Путін має офіційний статус підозрюваного, зазначили в Офісі генпрокурора України.
Спікер Путіна Дмитро Пєсков, коментуючи рішення МКС, заявив, що в Кремлі “саму постановку питання вважають обурливою та неприйнятною”. Однак головний прокурор МКС Карім Хан 17 березня заявив, що Путін може постати перед судом, незважаючи на аргументи Москви про те, що на Росію не поширюються рішення Міжнародного кримінального суду.
