(Рубрика «Точка зору»)
Черговий саміт лідерів країн БРІКС, що відбувся цього тижня у Південно-Африканській Республіці (ПАР) в Йоганнесбурзі, багато хто зі спостерігачів сприйняв як справжню поразку президента Росії Володимира Путіна.
Й справді: головною задачею російської дипломатії була присутність Володимира Путіна на цій зустрічі після того, як Міжнародний кримінальний суд (МКС) у Гаазі видав ордер на його арешт. Для російського президента було необхідним довести, що міжнародне правосуддя не може вплинути на його політичні плани, та й партнери Росії – навіть з тих країн, хто ратифікував Римський статут – будуть вважати за честь вітати у себе російського президента.
Замість Путіна був Лавров, а сам президент звертався через відеозв’язок не своїм голосом
Однак не так сталося, як гадалося. Президенту ПАР Сірілу Рамафосі вдалося переконати російського колегу утриматися від подорожі.
В результаті – яка очевидна ганьба! – замість Путіна на саміті був міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров, а сам російський президент звертався до учасників зустрічі через відеозв’язок, та ще й не своїм голосом.
Росія як частина Глобального Півдня, а зовсім не Заходу і Європи
Однак на наступному форумі БРІКС російський президент точно зможе бути присутнім, бо цей саміт відбудеться у Росії, а саме в Казані, столиці Республіки Татарстан.
Проведення зустрічі в Казані має продемонструвати: Росія частина Глобального Півдня, а не Заходу і Європи
Місце, як ми розуміємо, також обрали не випадково. Проведення зустрічі у столиці регіону з більшістю мусульманського населення має продемонструвати: Росія все ж таки органічна частина Глобального Півдня, а зовсім не Заходу і Європи.
Але найголовніше для Путіна – виглядати під час цього саміту лідером «незахідного світу», переконувати співвітчизників й самого себе, що ніяка міжнародна ізоляція ані йому самому, ані його країні не загрожує. Тим більше, що в Казані відбудеться перша зустріч «розширеного БРІКС», адже на зустрічі у Південній Африці учасники організації домовилися, що до неї приєднаються ще кілька країн, серед яких Саудівська Аравія, Єгипет, ОАЕ, Іран, Аргентина і Ефіопія.
Отже, вчора ми були свідками дипломатичної поразки Володимира Путіна, а завтра будемо свідками його політичного тріумфу? Не зовсім так.
По-перше, треба усвідомити, що БРІКС – це не організація, яку можна порівняти, скажімо, із Європейським союзом. Це – не спільний ринок, не спільні цінності, не спільні інституції. І з розширенням БРІКС це стане ще більш очевидним.
Що ж обʼєднує ці країни? Їх об’єднує виключно те, що вони – не Захід
Китай і Індія зацікавлені в економічному співробітництві, але мають серйозні політичні суперечності й територіальні претензії. Саудівська Аравія тільки кілька місяців тому відновила дипломатичні відносини з Іраном. Індія, Бразилія, Аргентина, ПАР та Ефіопія є демократичними, в яких останнє слово за народом, при цьому Індія та Ефіопія страждають від невирішених етнічних конфліктів. Саудівська Аравія та ОАЕ – абсолютні монархії. Інші учасники БРІКС – авторитарні країни, проте дуже і дуже різні. КНР – комуністична диктатура. А Іран – теократія, засновники якої давно знищили комуністичну партію й убили тисячі її активістів.
Що ж це за союзники такі?
Що ж обʼєднує ці країни? Їх об’єднує виключно те, що вони – не Захід. Однак для розвитку своїх економік без західного світу, без технологічного співробітництва, без постачання та експорту продукції їм все одно не обійтися. Та й тут не все так просто.
Бо Росія і Іран внаслідок своєї політики виявилися ізольованими від співробітництва із Заходом, опинилися під західними санкціями. А інші країни-учасниці БРІКС вибудовують своє співробітництво із Росією та Іраном так, щоб не потрапити під обмеження. Ну й родзинка на тортику. Китай перебуває в жорсткій конкуренції зі США. А Індія прагне посилити своє співробітництво із Сполученими Штатами, щоб спільно конкурувати із КНР. І зовсім не тільки в економіці.
Треба знати про спільність інтересів учасників організації, коли мова йде про путінську воєнну авантюру
Коли стало відомо, що Китай прагне вибудувати особливі стосунки у галузі безпеки у Тихому океані із Соломоновими островами, у Вашингтоні стали посилювати партнерство із Папуа Новою Гвінеєю. Але не тільки у Вашингтоні. Очільник уряду Індії Нарендра Моді також відвідав цю острівну країну й говорив про спільні безпекові інтереси. Так що ж це за союзники такі?
Так що очевидні розбіжності в інтересах між учасниками «незахідного» клубу треба використовувати, щоб обмежити можливості й амбіції Володимира Путіна. На недавній зустрічі у Джидді, де без представників Росії обговорювали перспективи закінчення війни в Україні, були представники всіх інших країн БРІКС. А організовувала цю зустріч Саудівська Аравія, яка тепер стає новим членом організації. Й це також те, що треба знати про спільність інтересів учасників організації, коли мова йде про путінську воєнну авантюру.
Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода і Крим.Реалії
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
