Кулеба зазначив, що не хоче прогнозувати майбутні результати голосування за законопроект у Палаті представників через його “багатостраждальну долю”, і нагадав, що ситуація, що склалася, вимагає “ухвалення сильних рішень для України, а не напіврішень”.
“Сьогодні я нагадав про це державному секретареві [США Энтони Блинкену]: “Дивися, у мене ніякого “плану Б” немає, маю спрацювати “план А” – ухвалення сильного законопроекту” І він мене підтримав і сказав, що ми маємо зосереджуватися виключно на сильних рішеннях для України, тобто на “плані А”, – додав глава МЗС України.
Він запропонував дочекатися ухвалення законопроекту про допомогу Україні та вже потім обговорювати деталі.
“Але вже стільки копій зламано і стільки битв сталося навколо цього законопроекту – і ще відбуватиметься, – що давайте вже просто дочекаємось результату”, – підсумував Кулеба.
Контекст
20 жовтня 2023 року президент США Джо Байден подав запит до Конгресу на додаткове фінансування. на суму приблизно $106 млрд. Воно, зокрема, передбачало допомогу Україні ($61,4 млрд, найбільший пакет) та Ізраїлю ($14,3 млрд), а також надання коштів на безпеку південного кордону США. Проте, розгляд документа заблокували представники Республіканської партії.
Кілька місяців республіканці та демократи вели переговори щодо компромісного двопартійного законопроекту. Саботувати угоду, зокрема, закликав республіканців колишній президент США Дональд Трамп, який вважає, що Сполученим Штатам потрібен окремий законопроект про кордони та імміграцію і його не повинні прив'язувати до іноземної допомоги у жодному вигляді. Байден розкритикував Трампа, заявивши, що той загрожував республіканцям і намагався їх залякати.
Після провалу кількох варіантів угоди 13 лютого 2024 року Сенат США підтримав пакетний законопроект, що передбачає допомогу Україні, Ізраїлю та Тайваню, але без угоди про міграційну реформу та безпеку кордону. Палата представників не розглянула документ досі.
Новий законопроект Джонсона, текст якого було опубліковано 17 квітня, передбачає допомога Україні на загальну суму $60,84 млрд, з яких $23,2 млрд підуть на поповнення американських озброєнь та запасів – оборонних товарів та послуг, наданих Україні.
Джонсон пропонує виділити Україні $7,8 млрд прямої фінансової допомоги в кредит, при цьому законопроект має пункт, який дозволить президенту США за підтримки конгресу списати згодом половину або всю суму кредиту. Також законопроект зобов'язує президента США у найкоротший термін надати Україні комплекси ATACMS, якщо це не зашкодить національній безпеці США.
Речник заявив про плани проголосувати за допомогу Україні та інші законопроекти 20 квітня. Президент США Джо Байден підтримав пакет Джонсона і заявив, що негайно підпише запропоновані ним законопроекти після ухвалення їх Палатою представників та Сенатом. Демократи у Палаті представників також готові підтримати план Джонсона, перше процедурне голосування 19 квітня речник уже виграв.
