І знову про так званий тіньовий флот, якого насправді немає.
У березні 2024 року сиру нафту РФ із портів Чорного моря перевозило 36 танкерів. Перевезли вони 4,3 млн. тонн (дедвейт кожного танкера від 100 тис. до 160 тис. тонн).
А тепер розподіл країнами реєстрації судновласників:
- дев'ять танкерів – Китай – 25%;
- сім танкерів – Греція – 19,4%;
- п'ять танкерів – ОАЕ – 13,9% (включаючи ті компанії, які, ймовірно, належать РФ в ОАЕ);
- п'ять танкерів – Маршаллові Острови – 13,9% (офшор);
- чотири танкери – Туреччина – 11%;
- два танкери – Індія – 5,6%;
- два танкери – Індонезія – 5,6%;
- один танкер – В'єтнам – 2,8%;
- один танкер – Ліберія – 2,8% (офшор).
До тих, де власники зареєстровані в офшорних юрисдикціях, тобто власність прихована від широкого загалу (але не від органів контролю), можна віднести лише шість танкерів – тобто 16,7%. У інших танкерів у відкритих і спеціалізованих довідниках є оновлені свіжі відомості про назву, ідентифікаційний номер та адресу офісу судновласника та оператора, наприклад: 6011050 , 166 71 Athens, Greece, since 07/02/2018.
Всі ці судна є у всіх реєстрах, ходять з АІС (буває, що вимикають його в російських портах, але не завжди), тобто відстежити їх можна було б бажання. Більшість має цілком пристойний вік і технічний стан (інакше їх Туреччина не пустить у протоки та Мармурове море – там про це серйозно переживають, пам'ятають про аварію супертанкера у Мармуровому морі 1979 року).
Отже, проблема полягає не в так званому тіньовому флоті, а в тому, що половина світу – переважно країни Азії, Африки, Латинської Америки – не приєдналася до санкцій проти Росії. Плюс у цих країнах, які не приєдналися до санкцій, відсутні повністю будь-які системи незалежного контролю вартості контрактів, за якими куплено той вантаж нафти, який вони везуть.
Ще один важливий аспект: так звана цінова стеля $60/барель, якого ніхто не дотримується, поширюється на судна судновласників із країн, що приєдналися до санкцій. У цьому випадку – до танкерів Греції. Тобто, як сказано вище, лише до 1/5 танкерів. На інше це не діє в принципі…
Дефініцію “тіньовий флот” кинули в обіг некваліфіковані журналісти-розслідувачі (типу журналісти та типу розслідувачі), які придумали собі піратські історії про незареєстровані танкери з фальшивими прапорами, без АІС.
Так, дійсно, трапляються детективні історії, коли судна переписуються на підставні компанії в інших країнах, змінюють назви/прапори, але вони все одно залишаються в реєстрах, регістрах тощо, і їх можна побачити, бо є такі місця, де неможливо ходити з тим же вимкненим передавачем АІС (до якого теж прилипло слово “транспондер”, яке нечасто використовується в морській справі). Цю дефініцію вже важко позбутися, бо прилипло, як відома субстанція.
Отже, ми закликаємо, радимо, просимо розуміти її так: “тіньовий флот” – це флот більшості країн світу, які не приєдналися до антиросійських санкцій та спокійно, формально “нічого не порушуючи”, возять російську нафту і таким чином продовжують для Росії можливість вбивати нас із вами.
Так, тут у списку залишилася (лише) одна країна ЄС, де судновласники-мільярдери ще не зрозуміли цього, бо мільярди заважають. Але це ми спільними зусиллями з українськими та єесівськими дипломатами та журналістами тиснемо та дотиснемо (це не порожні слова).
А ось що робити з другою половиною світу – це питання ширше за експорт нафти. Працюємо, не зупиняємось.
Источник: Andrii Klymenko / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
Блог відбиває виключно думку автора. Редакція не несе відповідальності за зміст та достовірність матеріалів у цьому розділі.
