Пакет США закриває найгостріші потреби — ППО та снаряди. Решта — у перспективі

  Капрал Леандер Пікенс Корпусу морської піхоти США кріпить ракету <i>AIM-9 Sidewinder</i> на американський палубний багатоцільовий винищувач <i>F/A-18C Hornet</i> перед зльотом з авіаносця <i>USS George Washington (CVN 73)</i> в Перській затоці 20 лютого 1998 р.”/></p><p>Фото: фотографія Міністерства оборони старшини 3-го класу Браяна Флеске, ВМС США</p></p></div><p> Капрал Леандер Пікенс Корпусу морської піхоти США кріпить ракету <i>AIM-9 Sidewinder</i> на американський палубний багатоцільовий винищувач <i>F/A-18C Hornet</i> перед зльотом з авіаносця <i>USS Джордж Вашингтон (CVN 73)</i> в Перській затоці 20 лютого 1998 р.</div><p>Цього разу, до речі, перестали вказувати точну цифру специфікацій. Наприклад, які саме <i>Бредлі</i> дають — новіші чи ще перші ітерації — складно зрозуміти, можливо, це й дійсно ні до чого. Побачите на полі бою.</p><p>Так от, противник почав активно використовувати авіацію біля ЛБЗ.</p><p>Бо ППО — це завжди система, а не пускові й радари. Тактичне не підпускає до лінії гелікоптери і не дає проникати БпЛА.</p><p>Бо ворожі безпілотники коригують артилерійський і ракетний вогонь по комплексах середнього радіусу, які в будь-якій армії є основою системи — вони маневрові, швидко змінюють позицію, з гарним співвідношенням ціна-якість ракети.</p><p>А ті дають своїм комплексам далекого радіусу час на технічний регламент, перезаряджання й стрибки в запасні райони.</p><p>Витягни з цього рівняння хоч щось — і тоді все просяде.</p><p>Що перестало працювати в нашому випадку? Ракети до «ос» і «стріл». Їхні дистанційні підривники з РЛ-наведенням і головки з фотоелементами непогано працювали по «орланах» і <i>Суперкамера</i>. Менше ракет, здатних уразити безпілотник — більше маршрутів проникнення, більше витрат у «буків», втрати від прильотів «смерчів» та «іскандерів». Усе це наростає, як снігова куля.</p><div class=
Військовослужбовець ВМС ЗСУ з ПЗРК <i>Stinger</i> на борту катера під час патрулювання в Чорному морі”/></p><p>Фото: thedefensepost.com</p></p></div><p> Військовослужбовець ВМС ЗСУ з ПЗРК <i>Жало</i> на борту катера під час патрулювання в Чорному морі</div><p>Як ми пам’ятаємо, наприкінці січня 2024 року США реанімували 1900 із 2700 ракет до ПЗРК <i>Жало</i> — це були партії на утилізацію, термін придатності яких минув. На кожному засобі доставки вони зекономили 40–50 тисяч доларів, бо модернізація дешевша за купівлю нових. Нам США відвантажили 2000, а собі відновили за два роки війни 1900.</p><p>Ба більше, крім твердого палива, <i>Жало</i> отримали апгрейд ГСН, що дозволяє захоплювати невеликі БпЛА. Судячи з того, що США зараз не ведуть експедиційної операції проти противників, які скуповують китайські БпЛА контейнерами, то зрозуміло, куди їх спрямують.</p><p>Крім того, нове замовлення до 2026 року на 1300 ракет можуть виконати на кілька місяців швидше — частину спрямують в арсенали армії США, спустошені війною, а частина піде в Україну.</p><p><i>RIM-7 Sea Sparrow</i> та <i>АІМ-9М</i> — це витратники для ЗРК «Бук». Їх поєднують із західними оглядовими РЛС і використовують як паліатив у боротьбі з БпЛА, крилатими ракетами. Вони також здатні відігнати від лінії літальні апарати з некерованим озброєнням.</p><div class=
Характеристики <i>RIM-7 Sea Sparrow</i>“/></p><p>Фото: telegraf.com.ua</p></p></div><p> характеристики <i>RIM-7 Sea Sparrow</i></div><p>Дальність 18–25 км, звичайно, менша, ніж у базових ракети «Бука», але там РЛ-наведення й ІЧ-боєголовка, дистанційний підривник і вони добрі як масовий витратний матеріал.</p><p>А витратники — це важливо. Ніхто не розраховував, що цілями будуть не штурмовики й бомбери, а тисячі дронів і ракети від ЗРК у ролі балістики.</p><p>Щодо <i>Патріот</i> — їх до 30–40 батарей на зберіганні у США, але це <i>PAC-2</i> ранніх модифікацій. Оскільки ранні батареї воювали ще під час першої операції проти Саддама і з них Вашингтон бере на модернізацію для себе й союзників найсвіжіші, цілком зрозуміло, в якому стані решта.</p><p>У світлі нової гонки озброєнь з Китаєм навряд чи вони хочуть знімати чогось багато з бойового чергування — звідси й переговори про реекспорт у ЄС.</p><p>Знову ж таки, уже коли розширять виробництво й нові лінії, на рік планують випускати до 650 ракет. Це і для Польщі з Румунією, і для США, і для нас. Той самий єдиний завод у Кемдені. Тож не йдеться про тільки-но підняті батареї — це і вожений запас, і НЗ для тих країн, які будуть готові розпочати передачі.</p><p>Але в будь-якому разі кожна ракета — це дорого (протиракети від балістики — 6–9 млн), їх не випікатимуть, як гарячі пиріжки.</p><p>Тому вал ракет для <i>FrankenSAM</i> проти БпЛА та ПЗРК, які змусять штурмовики й ударні вертольоти триматися подалі від ЛБЗ, — це наше все.</p><p> <iframe title=

Решта пакета — усе те, що потрібно і потрібно терміново: 155-міліметрові й 105-міліметрові снаряди, міни до міномета, включно із 60 мм.

Імовірно, не тільки валові боєприпаси, але й спеціальні: системи постановки мін, дими, освітлення, високоточні снаряди, як це було в попередніх пакетах.

Боєприпаси для РСЗВ ХІМАРС — ми не знаємо, що там, але цілком можливо, що і «довга рука» у вигляді нової ітерації ОТРК М-57хоча некеровані ракети до реактивної артилерії теж можуть ховатися в цьому пункті.

У кожнім разі далекобійні ракети — це можливість забити системи дальнього радіусу С-400 і С-300В, таргетувати аеродроми, а якщо США дали виробникам гарантії на 1700 ATACMSто вони до нас підуть.

Протитанковий розділ пакета — АТ-4, Метання списа і БУКСИР-2. Усі сегменти, що є у США — одноразова зброя останнього шансу й одночасно протибункерна (вистрілив — і забув), зброя ротного рівня (не всі можуть, як США, дозволити таке в кожному відділенні), батальйонні важкі ПТРК на тринозі, з можливістю атаки з верхньої півсфери. Усе це здатне пробивати наймасовіші танки в РФ.

Бронемашина <i>M2 Bradley</i> на службі ЗСУ, червень 2023.”/></p><p>Фото: winua22/defense-ua.com</p></p></div><p> Броньований автомобіль <i>М2 Бредлі</i> на службі ЗСУ, червень 2023.</div><p>Броньований автомобіль <i>HMMWV</i>, <i>MRAP</i>БМП <i>Бредлі</i>. Механізовані частини можуть передати свою техніку Корпусу резерву, а нові формування третьої черги воєнного часу — отримати бойові таксі й носії ПТРК для санітарної евакуації, підвезення боєприпасів, маневрових груп, з хорошими шансами вижити після підриву.</p><p>Міни <i>Клеймор</i> і протитанкові, системи ініціації до них теж дуже важливі, як і системи нічного бачення, як зв’язок, мінування й можливість вести бойові дії вночі — це взагалі критично важливо.</p><p>Ну і так, судячи з того, що в пакеті високоточні авіаційні боєприпаси й аеродромне забезпечення, <i>Ф-16</i> уже не за горами. Групам на багі й мотоциклах, що поспішають зайняти будівлю на нейтралці, підготуватися до подарунків.</p><p>Пакет закриває найгостріші потреби — ППО та снаряди. Решта — у перспективі. Можна, звичайно, мріяти про ще один батальйонний пакет <em>Абрамс</em>але <i>MRAP</i> і БТРи для десяти умовних бригад третьої черги важливіші. І так з кожним пунктом. Добре, що в США подолали політичну кризу — і допомога партнерам, і судова реформа, і поборювання незаконної міграції. Це те, що мінімізує ризик внутрішніх потрясінь, які можуть зменшити допомогу нашій країні.</p><div class=
Встановлення міни <i>Сlaymore</i>“/></p><p>Фото: armyinform.com.ua</p></p></div><p> Встановлення міни <i>Сlaymore</i></div></div><p><script async defer crossorigin=

Previous post посадовцю «Росатома» повідомили про підозру через викрадення й знищення майна ЧАЕС
Next post В Україні запустили кластер Innovation Hub для оборонних стартапів – як взяти участь | новини України