Єреван та Баку обмінялися звинуваченнями в обстрілах та провокаціях. Експерти вважають, що Азербайджан промацує ґрунт, бачачи слабкість Росії.
Міноборони Вірменії заявило про інтенсивний обстріл прикордонних вірменських населених пунктів з боку Азербайджану, внаслідок якого загинуло майже 50 військових. Азербайджанська влада, у свою чергу, звинуватила Єреван у “масштабній диверсії” і заявила про втрати з обох сторін. Уряд Вірменії звернувся до Росії, країн-членів ОДКБ, США, Франції та Ради безпеки ООН через бої. Кореспондент.net розповідає подробиці.
Азербайджан захопив нові позиції
Міноборони Вірменії в ніч на 13 вересня повідомило, що збройні сили Азербайджану розпочали інтенсивний обстріл у напрямку низки прикордонних вірменських населених пунктів. Азербайджанська влада, у свою чергу, звинуватила Єреван у “масштабній диверсії” на кордоні на Дашкесанському, Кельбаджарському та Лачинському напрямках.
“13 вересня о 00.05 підрозділи азербайджанських ЗС відкрили інтенсивний вогонь у напрямку населених пунктів Горіс, Сотк та Джермук з використанням артилерії та великокаліберної вогнепальної зброї. Обстрілювалися позиції вірменських ЗС”, – заявило вірменське військове відомство.
Пізніше у Міноборони Вірменії додали, що “інтенсивна перестрілка, яка почалася внаслідок масштабної провокації з боку Азербайджану, продовжується”. “Збройні сили Вірменії реагують пропорційно”, – сказано у повідомленні відомства.
У відомстві стверджують, що Азербайджан застосовує артилерію, міномети, безпілотні літальні апарати та великокаліберну стрілецьку зброю, завдаючи ударів по військовій та цивільній інфраструктурі у напрямку населених пунктів Варденіс, Сотк, Артаніш, Ішханасар, Горіс та Капан.
Азербайджан у відповідь зазначив, що вночі “диверсійні групи ЗС Вірменії замінували райони та шляхи постачання між позиціями підрозділів азербайджанської армії”.
“В результаті вжитих нашими частинами термінових заходів щодо негайного запобігання цим актам стався бій”, – зазначило Міноборони Азербайджану, додавши, що серед особового складу зафіксовано втрати.
Азербайджанські військові вживають “необхідних заходів” з метою “заглушити вогневі точки збройних сил Вірменії та не допустити розширення масштабів військового конфлікту”, наголосили у Баку. Там назвали “абсурдними” твердження про те, що Азербайджан вторгся до Вірменії.
За словами Міноборони Азербайджану, вірменська сторона зазнала втрат серед особового складу та військової техніки. Через деякий час Єреван підтвердив втрати – 49 військовослужбовців.
Азербайджанська армія в результаті зіткнень “забезпечила контроль над низкою важливих стратегічних позицій та височин у прикордонній зоні, які не були розмежовані”, повідомило агентство Trend. Також азербайджанські військові взяли “під візуальний та вогневий контроль низку стратегічних комунікацій, що проходять територією Вірменії”.
Увечері 13 вересня у Міноборони Вірменії заявили про зниження інтенсивності бойових дій на вірмено-азербайджанському кордоні, але збереження напруженості на багатьох ділянках.
Вірменія підняла на вуха півсвіту
На тлі боїв на кордоні Вірменія звернулася з проханням про допомогу до Росії, країн-членів Організації договору про колективну безпеку, а також Радбезу ООН. Франція, яка з першого вересня головує у Раді безпеки ООН, пообіцяла винести питання про загострення між Вірменією та Азербайджаном на розгляд, повідомив Єлисейський палац.
Крім того, прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян зателефонував з російським правителем Володимиром Путіним, а потім із президентом Франції Емманюелем Макроном та держсекретарем США Ентоні Блінкеном. Пашинян також дзвонив і до президента Ірану.
Угода між членами ОДКБ, куди також входять Білорусь, Казахстан, Киргизстан та Таджикистан, передбачає, що напад на одного члена спілки означає напад на всіх. Єреван також попросив Москву задіяти Договір про дружбу, співпрацю та взаємну допомогу між двома країнами.
У Кремлі повідомили, що проведуть сьогодні ввечері онлайн-саміт ОДКБ, а 16 вересня Путін зустрінеться із азербайджанським лідером на полях саміту ШОС у Самарканді.
У ситуацію втрутилися Сполучені Штати. Головний радник держдепартаменту Кавказу Філіп Рікер прибув до Азербайджану. Він планує обговорити ситуацію на вірмено-азербайджанському кордоні, пишуть місцеві ЗМІ.
Вашингтон ще три дні тому заявляв, що США та Євросоюз виступлять посередниками між Баку та Єреваном. У Держдепі планують “забезпечити безпечне, стабільне, демократичне, процвітаюче та мирне майбутнє в регіоні Південного Кавказу”, йшлося в офіційних заявах.
Загострення на кордоні прокоментувала Туреччина підтримавши Азербайджан. “Баку не один, Анкара поряд”, – заявив міністр закордонних справ Мевлют Чавушоглу. А в офісі турецького президента Реджепа Тайіпа Ердогана заявили, що мир між сторонами конфлікту може бути досягнутий “тільки на основі територіальної цілісності Азербайджану”.
Що означає обстріл Вірменії Азербайджаном
Кореспондент BBC News Григор Атанесян називає нічну ескалацію безпрецедентною. За повідомленнями вірменської влади та журналістів, з артилерії було обстріляно не лише прикордонні міста, а й курортне місто Джермук та Мартуні на озері Севан.
“Важливо, що йдеться не про Карабаху, зону конфлікту, де стоять російські миротворці. Бої йдуть на території Республіки Вірменія, це визнають обидві сторони. У Баку кажуть, що розпочали військову операцію у відповідь на провокації – за їхньою версією, вірменські війська вели обстріл весь останній тиждень”, – зазначає журналіст.
Його джерела у Вірменії запевняють, що вірменська армія просто не в змозі здійснювати провокації після важкої поразки у війні 2020 року, яка показала військову перевагу Азербайджану.
Провідний науковий співробітник Центру проблем Кавказу та регіональної безпеки МДІМВ Микола Силаєв каже, що Азербайджан уважно стежить за війною в Україні, і будь-які провали Росії на полі бою супроводжуються активізацією силового тиску на Вірменію.
“Це швидше таке промацування, а що буде, якщо… Паралельно Азербайджан виходить із того, що вважає найнадійнішим інструментом у діалозі з Вірменією саме силовий тиск, і показує, що буде, якщо його використовувати”, – сказав він.
Експерт не вважає, що Єреван піде на поступки. “Але поки що Азербайджан виходить з очікування, що це спрацює. У найзагальнішому вигляді він трактує тристоронню заяву від листопада 2020 року так: структури Нагірно-Карабахської республіки мають бути ліквідовані”, – сказав він.
Два роки нової фази конфлікту в Карабаху
Територіальна суперечка між Вірменією та Азербайджаном щодо Нагірного Карабаху триває з кінця 1980-х років. Населена в основному етнічними вірменами Нагірно-Карабахська автономна область за підтримки Вірменії заявила про вихід з Азербайджанської РСР, а у вересні 1991 оголосила про створення Нагірно-Карабахської “республіки”, але жодна країна не визнала її.
У війні, що розпалилася після цього, в 1992-1994 роках з обох сторін загинули до 25-30 тисяч осіб. Нагірний Карабах та кілька прилеглих до нього районів Азербайджану перейшли під фактичний контроль Вірменії. В результаті мільйони людей, переважно етнічні азербайджанці, стали біженцями та вимушеними переселенцями.
Переговорний процес, спрямований на пошук мирного вирішення конфлікту, розпочався у 1992 році, він триває з того часу під егідою Мінської групи ОБСЄ, співголовами якої є Росія, Франція та США.
Конфлікт між Єреваном і Баку за Нагірний Карабах загострився влітку 2020 року. В результаті війни, яка тривала до 9 листопада, загинули 6,5 тисячі осіб, а Азербайджан повернув під свій контроль райони навколо Нагірного Карабаху і взяв стародавнє і символічно значуще місто Шуша.
Конфлікт у Нагорному Карабаху
Наступного дня після взяття Шуші прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, президент Азербайджану Ільхам Алієв та російський правитель Володимир Путін підписали мирну угоду про припинення війни у регіоні.
За умовами договору за Вірменією та Азербайджаном закріплені території, на яких знаходилися війська на момент підписання документа. Уздовж лінії зіткнення розміщена “миротворча” місія Росії, але напруженість у регіоні зберігається, оскільки після завершення війни між Баку та Єреваном не було встановлено політичного діалогу.
Де-не-де між сторонами відбуваються зіткнення. Перше сталося ще у грудні 2020 року, тобто через місяць після підписання угоди. Як виявилося, сторони конфлікту по-різному трактують основний документ про перемир’я.
Напруга на кордоні Вірменії та Азербайджану різко зросла і влітку минулого року. Тоді відбувся повноцінний бій із застосуванням мінометів та гранатометів, внаслідок чого загинули військовослужбовці. Сторони швидко домовилися про перемир’я, але вже наступного дня звинуватили один одного у провокаціях.
Востаннє конфлікт загострився у березні 2022 року. Тоді в Нагірно-Карабахській “республіці” запровадили військовий стан. Секретар РНБО Олексій Данилов, коментуючи події у Карабаху, сказав, що другий фронт допоміг би Україні.
