11 листопада, після восьми місяців окупації, Херсон знову опинився під контролем України.
Уже у перший день звільнення міста почали з’являтись сюжети міжнародних та українських ЗМІ про настрої, які панують у його жителів.
Та, як виявилось, потрапити у звільнений Херсон і працювати звідти змогли лише кілька видань у той час, як більшість журналістів такої можливості не мали, тому що орієнтувались на офіційну заборону від українських військових не заїжджати у місто «до завершення стабілізаційних заходів».
На тлі обурення медійників через нерівні умови роботи в деокупованому місті Міноборони позбавило акредитації тих працівників ЗМІ, які прорвались у перший день до звільненого Херсону. Це спричинило ще більший розголос.
Чи виправданим було таке рішення?
«Це були неймовірні три дні щирості, радості і єдності… Я бачив неймовірно щасливих людей нарешті вільного міста», – так описує перші дні після звільнення Херсону Азад Сафаров – один із членів команди каналу SkyNews.
Це ЗМІ одним із перших показало життя щойно деокупованого від російських військ українського міста.
«Ми бачили, як машини військових зупинив натовп і хтось потайки поклав у машину воду, цигарки і солодощі. Ми бачили, як подружжя принесло дві банки варення офіцеру. Ми бачили, як діти засмучено дивились на цукерки, якими їх пригощав військовий, бо у нього не було того, що вони насправді хотіли, – прапора України. Ми бачили, як підлітки віддирали з білбордів російську пропаганду про «единый народ» та «навсегда вместе», а потім спалювали це сміття», – пригадує Азад Сафаров, розповідаючи про роботу журналістів у щойно звільненому Херсоні.
Усе це команда SkyNews, а також низка інших ЗМІ, які потрапили у місто у перший день деокупації, показали мільйонам глядачів: не лише в Україні, а й у всьому світі.
Та зняти такі ексклюзивні кадри у вільному від російських військ Херсоні тоді пощастило не всім.
«Це ж треба було додуматися. Виграти битву за Херсон. І так бездарно проср*ти інформаційну битву за Херсон. Коли українські журналісти, які їздили під обстрілами, жили під ракетними ударами, могли здохнути, якщо вже чесно, не можуть заїхати в Херсон», – написала воєнкор ТСН Наталка Нагорна.
Як виявилось, потрапити в перші два дні до деокупованого Херсону змогли лише деякі ЗМІ у той час, коли для переважної більшості журналістів це було неможливо.
«Усі наші журналісти мріють звільнений Херсон показати і Донецьк, і Крим… Ну, мрії у нас такі!… Але ні! Заборона ж діє! Така ж сама історія була і з допуском наших журналістів на Харківщині… Заслужили», – зазначила воєнкор «5-го каналу» Євгенія Китаїва.
Уже 13 листопада журналісти, які напередодні висвітлювали події у звільненому Херсоні, залишились без акредитації Міноборони. Про це повідомив Генштаб ЗСУ.
«Деякі представники ЗМІ, ігноруючи наявні заборони та застереження, без погодження з відповідними командирами та службами зв’язків з громадськістю військових частин здійснювали інформаційну діяльність в місті Херсон ще до завершення стабілізаційних заходів. Такі дії є грубим порушенням вимог наказу головнокомандувача Збройних сил України №73 від 03.03.2022, а також відповідних розпоряджень військового командування», – наголосили у Генштабі.
Херсон після визволення ЗСУ: святкування, знищений аеропорт та підірваний Антонівський міст (фотосвідчення)
Херсонці продовжують святкувати звільнення міста ЗСУ з російської окупації. Журналісти Радіо Свобода знайшли на місцевому цвинтарі ймовірні масові поховання. Наслідками окупації РФ стали, зокрема, знищений аеропорт у Чорнобаївці та підірваний Антонівський міст.
Дещо пізніше у Міноборони додали, що на звільнених територіях у пріоритеті – насамперед воєнні завдання, і журналісти можуть заважати їх виконанню.
«Чим небезпечне порушення цих правил? Загрозою життю не лише журналістів, а й інших осіб; ускладнення роботи правоохоронців на звільненій, але не стабілізованій території та ускладнення роботи сил оборони в зоні бойових дій», – наголосила заступниця міністра оборони Ганна Маляр.
За її словами, ситуація із журналістами, які працювали у звільненому Херсоні 12 листопада, – не єдина, коли представників ЗМІ позбавили акредитації Міноборони за порушення правил роботи під час воєнного стану.
«Так було, приміром, коли журналісти західного ЗМІ у Львові знімали місце прильоту ракет буквально онлайн. Так було з журналістами ще одного ЗМІ, коли вони без інструктажу відправились самостійно у зону бойових дій», – додала вона.
Утім, такий підхід військового керівництва до роботи з журналістами наштовхнувся на критику.
Наприклад, уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець назвав «неприйнятним» скасування Міністерством оборони акредитації ЗМІ, які висвітлювали події у звільненому Херсоні 12 листопада.
«Є потреба не тільки переглянути це рішення, а й переглянути підходи до роботи цивільно-військового співробітництва з медіа», – наголосив він та додав, що надіслав відповідне звернення на адресу міністра оборони Олексія Резнікова.
Рішення Міноборони покарати журналістів, які працювали у деокупованому Херсоні 12 листопада, засудила і медіаспільнота.
У спільній заяві українські та іноземні журналісти, а також медійні організації закликали владу повернути цим кореспондентам акредитацію і забезпечити «рівні та прозорі правила роботи і допуску журналістів».
«Провал у розумінні особливостей роботи журналістів на війні і небажання створити рівні і прозорі правила роботи вилився у створення інформаційної напруги і комунікаційну кризу. Намагання заборонити все не просто не працює – воно шкодить нашій країні. А ті, хто шукає простих рішень, породжують складні проблеми», – йдеться у спільній заяві медіаспільноти.
Її підписанти наголошують: усі журналісти, яким була надана акредитація від Міністерства оборони, є професіоналами і мають відповідні навички та досвід для роботи на передовій. Є і ще один важливий нюанс.
«Репортажі українських і закордонних журналістів, зроблені у звільненому Херсоні, стали величезним вкладом у нашу перемогу… Їхні матеріали є також надважливими документами української історії, яка твориться зараз», – зазначають автори заяви.
А ще вони просять владу провести внутрішнє розслідування щодо роботи комунікаційного відділу ОК «Південь» і комунікаційного сектору Міністерства оборони України та «ухвалити відповідні кадрові рішення».
У ситуації, що склалась, дехто побачив і провину Офісу президента.
«Після звільнення Ізюму журналістів не пускали в місто, допоки туди не приїхав Зеленський (президент України – ред.)… Після звільнення Херсону журналістів не пускали в місто, допоки туди не приїхав Зеленський. А тих, хто посмів зайти раніше (CNN, SkyNews, TF1 та інших), у покарання позбавили акредитації… Я розумію прагнення ОП поставити президента в центр подій. Але цього не можна робити карально-репресивними засобами, тим більше стосовно преси», – зазначив народний депутат, член фракції «Європейська солідарність» Володимир Ар’єв.
Схожої думки не лише опозиція, але і дехто із самих журналістів, які хоч і не звинувачують прямо у такому комунікаційному провалі Офіс президента, однак не розуміють, чому до приїзду у звільнений Херсон Володимира Зеленського для ЗМІ був обмежений доступ до деокупованого міста.
«Найсмішніше те, що 12 листопада Херсон був на думку ОК «Південь» небезпечним, а 14 листопада той самий пресцентр запхав 300 журналістів в автобуси (один з автобусів по дорозі поламався) і привіз в Херсон. Бо президент приїхав. Це при тому, що 14 листопада в місті так само було чути роботу нашої арти і місто так само було все ще заміноване «рашистами», – написав Азад Сафаров, один із членів команди каналу SkyNews, який працював 12 листопада у Херсоні.
Є і ще один аспект у контексті ситуації навколо роботи ЗМІ у деокупованому Херсоні. Як зазначив координатор військового напрямку в благодійному фонді Сергія Притули Роман Сініцин, у той час, коли одних журналістів не пускали працювати у звільнене місто, іншим, які під санкціями РНБО, надали туди безперешкодний доступ.
«Чому працівники російської пом**ки їздили в першій черзі в деокупований Херсон, коли сотні українських та іноземних журналістів туди потрапити не змогли? Чому «журналіст» «Страни» спокійно знімав особисто вас на відкритій площі в Херсоні, хоча це могло легко закінчитись прильотом ракети після однієї смски від багаторічних медійних колаборантів?» – обурюється Сініцин.
Однак, як встановив «Детектор медіа», онлайн-видання «Страна.ua» не отримувало жодної акредитації від ЗСУ, необхідної для роботи журналістів під час воєнного стану в зоні бойових дій. Про це виданню повідомив начальник Управління зв’язків з громадськістю ЗСУ, полковник Богдан Сеник.
Із посиланням на власні джерела у Національній поліції «Детектор медіа» припускає, що журналісти підсанкційної «Страни.ua» могли в’їхати в Херсон як пересічні громадяни. Однак офіційного підтвердження або спростування цього наразі немає.
Радіо Свобода звернулось за коментарем до Офісу президента України щодо усіх вищезгаданих моментів у історії з роботою журналістів у звільненому від російських військ Херсоні, але на момент виходу цього матеріалу не отримало відповіді.
Загалом від початку широкомасштабної війни і до 1 листопада 2022 року Міноборони вже позбавило акредитації 79 журналістів та відмовило у її отриманні 423 працівникам ЗМІ.
Як живе звільнений Херсон? (фотосвідчення)
Жителі Херсону стикаються з нестачею води та електроенергії. Посилюються зусилля з доставки гуманітарної допомоги в місто.
