Довічне покарання Гіркіну, Дубинському та Харченку, – полегшення родичам жертв збитого Боїнга, нові перспективи – юристам, які судяться з Росією: кому і що дав вирок Гаазького суду.
“Багато хто з вас давно чекав на цей день”, – сказав, вітаючи 17 листопада в юридичному комплексі Схіпхола учасників кримінального процесу та глядачів заключного засідання, суддя Гаазького суду Гендрік Стінгейс, який головував на процесі у справі про катастрофу Боїнга-777 Малайзійських авіаліній. Це звичайна кримінальна справа, але “з особливим характером”, додав Стінгейс. Що робить процес особливим, суд дав зрозуміти сам: трагедія цивільного лайнера 17 липня 2014 року в небі над Донбасом сталася внаслідок запуску ракети з російського зенітно-ракетного комплексу “Бук” у районі українського села Первомайське, яке на той момент контролювали сили самопроголошеного утворення “ДНР”. А так звана “ДНР”, дійшов висновку Гаазький суд, повністю підкорялася на той момент Росії.
Гаазький суд: Росія вже у 2014 році контролювала “ДНР”
Свідчень того, що “керівництво” так званої “ДНР” у момент катастрофи Боїнга отримувало накази з Москви, на думку суду, “достатньо”: це і постійні контакти тодішнього глави утворення “ДНР” Олександра Бородая з колишнім радником президента РФ Владиславом Сурковим та іншими високопоставленими чиновниками з Кремля, і те, що з Москви надходили вказівки, кого призначити на посади в “ДНР”, а також поставки зброї з Росії на прохання тих, хто воював на Донбасі проти України. Суд дійшов висновку, що на території, де сталася катастрофа “Боїнга”, на той час розгорівся міжнародний конфлікт, хоча Росія і не визнавала своєї участі в ньому.
Суд встановив, що російська сторона пішла назустріч проханням про передачу ЗРК “Бук” силам “ДНР”, а запуск ракети стався з пускової установки, яка прибула з РФ і 17 липня знаходилася в полі поблизу Первомайського, а потім поспішно залишила територію України. Усі інші версії, зокрема, твердження російського військового концерну Алмаз-Антей, були перевірені та відкинуті як неспроможні, зазначив суд. Той, хто запускав ракету, усвідомлював, що прагне аварії літака, зауважив суддя Стінгейс. І хоча суд виходить із того, що ракета була випущена в спробі збити саме військовий літак, “така помилка не применшує наявність наміру та навмисності”. Не маючи статусу комбатантів, усі причетні “не мали права пускати ракети по жодному літаку”, додав Стінгейс.
Чому Стрєлков, Похмурий і Кріт винні, а Гюрза – ні
У суді не було встановлено, хто саме натискав на кнопку запуску ракети в ЗРК “Бук” і хто віддавав накази про запуск, і оскільки ніхто з чотирьох обвинувачених – троє росіян та громадянин України – теж цього не робили, головуючий суддя Стінгейс озвучив лише ступінь причетності кожного з них до вбивства 298 осіб, які перебували на борту рейсу MH17. Громадянина України Леоніда Харченка (на прізвисько Кріт) суд назвав “класичним співучасником” і визнав винним тому, що той був активно залучений до доставки ЗРК “Бук” до місця злочину та подальшого транспортування до РФ.
Винен, на думку суду, і відставний офіцер міноборони РФ Сергій Дубинський (Хмурий), тому що йому належала ініціатива та організація перевезення ЗРК. А ось полковник ФСБ у відставці Ігор Гіркін (Стрєлков) нехай і не класичний співучасник, але винен тому, що давав вказівки та ніс відповідальність за дії підлеглих у так званій “ДНР”, хоча знайти докази, що саме він віддавав конкретний наказ про застосування “ЗРК “Бук” не вдалося, визнав суд.
Не зміг суд встановити причетність Олега Пулатова (Гюрза) до застосування ЗРК “Бук”: він не був достатньою мірою залучений до процесу отримання, транспортування та запуску ракети “Бука”. Факту, що Пулатов і Харченко бачилися в день катастрофи, суду було недостатньо для обґрунтування його провини – через недостатність доказів Гаазький суд зняв з нього всі звинувачення. Інші троє засуджені до довічного терміну ув’язнення (заочно), а також до виплати 16 мільйонів євро компенсацій родичам загиблих.
“Полегшення” для родичів жертв катастрофи MH17, адвокатів та прокурорів
Антон Котте, який втратив двох дітей у збитому Боїнгу, сказав DW, що відчув полегшення. “Не задоволення, але полегшення! Суд голосно і чітко заявив про причетність до цього Росії – це для мене найважливіше, тому що в нас не було б жодного шансу донести правду, на відміну від суду. Усі світові лідери повинні знати, що вони зробили”.
“Я щаслива – не прямому в сенсі, звичайно, але це рішення таке важливе для мене”, – сказала DW Ріа ван дер Стейн, яка втратила батька та мачуху в результаті падіння Боїнга: “Найголовніше, було доведено, що це була саме ракета “Бука” і звідки її було запущено, і найголовніше – що до цього причетна Росія. Навіть якби всіх чотирьох визнали невинними, цього вже достатньо”. У людей, які втратили своїх близьких знайшлося і співчуття до тих, хто сьогодні страждає від війни в Україні. “У вас ситуація тепер важча за нашу”, – зауважив у розмові з однією українською журналісткою Сандер Ессерс, у якого в малайзійському Боїнгу-777 загинули брат, його дружина та двоє племінників.
“Я весь час говорю: члени наших сімей були першими неукраїнськими жертвами війни, яка розпочалася ще у 2014 році. Все почалося в Криму, а потім на Донбасі – вісім років тому”, – сказав Піт Плуг, голова фонду “Катастрофа MH17”, членами якого є більшість тих, хто втратив близьких в результаті падіння “Боїнга-777” над Донбасом.
Відповідаючи на запитання, чи вірить він, що російська влада, про яку так багато говорилося у вердикті Гаазького суду, колись вибачиться, Плуг тільки розсміявся: “Продовжуйте мріяти. Не думаю, що це колись станеться”. “Не чекаю такого, хоча дуже хотів би таке почути”, – сказав Томас Шансмен, який втратив сина на рейсі MH17.
З “великим полегшенням” сприйняв рішення суду також захист Олега Пулатова, заявила DW адвокатка Сабіне тен Дусхате, а також сторона звинувачення.
На запитання, чи прокуратура подаватиме апеляцію на рішення суду, прокурорка Дігна ван Буцелар, яка представляє звинувачення, не відповіла, але зауважила, що вирок суду 17 листопада – це проміжний етап, а розслідування справи про катастрофу рейсу MH17 триває і включає розслідування дій екіпажу ЗРК “Бук” та тих, хто приймав накази про пуск ракети. “Ми в прокуратурі Нідерландів дуже задоволені, тому що маса фактів була розставлена судом дуже чітко на свої місця”, – додала ван Буцелар.
“ЄСПЛ отримає свободу діяти далі”
“Що вражає у цьому вироку: суд ухвалив, що з середини травня Росія повністю контролювала сили так званої “ДНР”, тим самим це був міжнародний конфлікт. Це важливо, тому що Україна давно наполягає на цій точці зору в ЄСПЛ (Європейському суді з прав людини. – Ред.) та в інших міжнародних інстанціях”, – прокоментувала в розмові з DW юристка і професорка Вільного університету Амстердама Маріке де Хун, яка спостерігала за процесом від самого початку. Висновки Гаазького суду – не прецедент, але вони матимуть значення для міжнародних юридичних справ, у яких фігурують Україна та Росія, вважає юристка. Наприклад, це скарги родичів жертв і Нідерландів проти Росії, що розглядаються в ЄСПЛ. “ЄСПЛ тепер отримає свободу діяти далі. Перед нами багато роботи”, – прокоментував DW вирок суду в Гаазі адвокат Джеррі Скіннер, який представляє в ЄСПЛ інтереси родичів жертв. До кінця цього року очікується рішення ЄСПЛ про допустимість позову з їхнього боку, а також з боку Нідерландів проти Росії через катастрофу MH17. Сама Росія ні причетність до трагедії MH17, ні винесений Гаазьким судом вердикт не визнає.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet
