Як і де навчаються школярі, які залишилися в окупації? Чим окупанти погрожують батькам, діти яких залишаються учнями українських шкіл? Як відбувається навчальний процес у закладах на звільненій частині Херсонщини, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- На окупованій території Херсонщини, попри небезпеку та відсутність зв’язку, школярі намагаються продовжити навчання за українською програмою в онлайн форматі. Як повідомляють херсонські ЗМІ, окупанти постійно перешкоджають такому навчанню та роблять рейди з перевірками.
- У Скадовській громаді окупаційна влада відкрила вісім шкіл з одинадцяти, розповів міський голова Скадовська Олександр Яковлєв. Але про якісну освіту, за його словами, не йдеться. За даними мера, на співпрацю з окупантами пішли менше, ніж 10% учителів, найбільше – у Приморській і Таврійській школах. Тим часом навчання онлайн в українських школах продовжують 2700 учнів Скадовської громади.
- Система освіти, що створена окупантами за російськими програмами, хаотична і несформована, вважає перший заступник голови Херсонської обласної ради Юрій Соболевський. За його словами, дається взнаки «нестача педагогів, неспроможність налагодити освітній процес та небажання більшості населення віддавати дітей до російських шкіл».
Переслідування за українське навчання
У коментарі «Новинам Приазов’я» Юрій Соболевський підтвердив, що представники російських окупаційних сил час від часу проводять «рейди» з метою виявлення батьків, діти яких навчаються онлайн за українською програмою.
Люди дуже залякані тому, що таким батькам погрожує окупаційна влада
«Жодних цифр, зі зрозумілих причин, безпекових, ми не можемо казати. Такі люди є, дійсно, там є проблеми зі зв’язком. Крім того, люди дуже залякані тому, що таким батькам погрожує окупаційна влада, що буде дуже жорстке відношення й аж до позбавлення батьківських прав, якщо діти не будуть навчатися за російською програмою в закладах, які вони ніби-то відкрили», – розповів він.
«Але ми передбачили цей навчальний рік для наших діточок і в першу чергу для тих, хто знаходиться на тимчасово окупованих територіях (ТОТ), такі формати навчання як екстернат та сімейна освіта», – додав Соболевський.
Він стверджує, що школи, які відкрили окупанти, відвідує невелика кількість дітей.
З тих, хто залишився, певна кількість, дійсно, вони навчаються, ходять в ці школи, але більше ходять для того, щоб… ну просто батьки залякані
«По-перше, там в принципі велика кількість людей виїхала, щоб врятуватися від цього «руського миру». Я просто наведу приклад – до проведення так званого референдуму, коли працював ще такий напівофіційний коридор через Василівку на Запоріжжя, тільки з Херсонської області, з ТОТ, кожен день виїжджали 500-700 осіб. Тобто от такі були цифри. Зараз, на жаль, закритий цей коридор і залишається тільки можливість виїхати через Крим до третіх країн. А з тих, хто залишився, певна кількість, дійсно, вони навчаються, ходять в ці школи, але більше ходять для того, щоб… ну просто батьки залякані», – пояснив Соболевський.
Політик також розповів, як зазвичай проводяться фільтраційні «рейди» у домівках жителів окупованих територій.
«Якщо це невеликий населений пункт, вони його просто закривають будь-який рух, заїжджає велика кількість росгвардійців і працівники ФСБ і вони заходять в кожну хату. Вони перевіряють документи на право власності – на нерухоме майно, на автомобільний транспорт. Перевіряють, хто зареєстрований на цьому житлі», – стверджує він.
Якщо окупанти бачать сервіси підключення до нашої платформи онлайн-освіти, то це завжди викликає жорстку реакцію
«Вони одночасно перевіряють комп’ютерну техніку, смартфони, ноутбуки, планшети, підключають до свого обладнання з відповідним софтом. Відновлюють файли, які видалялися з цієї техніки. Якщо вони (окупанти – ред.) там бачать сервіси підключення до нашої платформи онлайн-освіти, то це завжди викликає жорстку реакцію насправді. Немає, на щастя, інформації про те, що арештовували батьків, але там дуже жорстке було поводження з ними, психологічний тиск шалений», – каже Соболевський.
За його даними, російські окупанти відкрили приблизно 30-40% шкіл, які працювали на Херсонщині до окупації територій.
«Деякі заклади просто на паперах, там немає вчителів, там вони просто не те, що малокомплектні, там просто немає педагогічного складу фактично, але вони ніби-то працюють, тому що так працює «руський мир», – ділиться Соболевський.
«Вони працюють на звітність, на пропагандистську картинку. Взагалі не вдалося їм побудувати свою систему освіти на нашій базі, тому що серед педагогів там не такий високий відсоток колаборації. Переважна кількість людей або виїжджали, або звільнялися з цих закладів для окупаційної влади», – розповів політик.
З огляду на бойові дії та окупацію Росією частини півдня України, редакція не може отримати офіційного підтвердження чи незалежно перевірити деякі свідчення, які були озвучені.
«Військовий штаб у школі»
Директорка загальноосвітньої школи села Новодмитрівка Великоолександрівської селищної ради Бериславського району Ірина Чаура розповіла, що на початку масштабного вторгнення у школі продовжували офлайн навчання, поки російські військові не окупували село.
Ми намагалися батькам довести, що все-таки потрібно дітей вивозити
«Вони створили там штаб і почали там проживати, то зрозуміло, що навчання там було вже неможливим і ми намагалися батькам довести, що все-таки потрібно дітей вивозити із населених пунктів, бо почалися дуже великі обстріли і в перші дні, коли вони отримували невдачу, то ми були свідками того, що вони розвертали свою зброю і стріляли по наших населених пунктах», – згадує директорка школи.
Всіх школярів із села вдалося вивезти з окупації, каже вона.
«Дякувати саме Кривому Рогу, він прийняв дуже багато наших переселенців з півдня України. І більшість дітей разом з батьками залишилися там і ми організували дистанційне навчання, через онлайн. Ми шукали, брали на прокат гаджети для дітей, тому що не всі діти могли вийти на зв’язок, оскільки на блокпостах забрали телефони батьків, ноутбуки», – розповіла Чаура.
Вона зазначила, що зараз у школі навчаються 139 дітей, у тому числі 30 – із досі окупованих населених пунктів.
«Навіть ті діти, які виїхали за кордон, є в Польщі діти, які виїхали в інші регіони України, наприклад, це Черкащина, Закарпаття, Івано-Франківщина, то вони залишилися з нами, більшість з нами. У нас зараз повністю проходять уроки онлайн, діти слухають викладачів, виконують завдання», – додала освітянка.
За словами директорки, всі комп’ютери зі школи вивезли до того, як російські військові окупували село. Вона також розповіла, в якому стані була школа після відходу російської армії.
«Вони замінували стадіон, щоб не могли з боку річки підійти до нашої будівлі. У нас будівля яка має протирадіаційне укриття. Одного разу, коли вони отримали невдачу біля Високопілля, вони розвернулися і саме і запустили снаряд невеликої дії, але десь 200 кв. м нашого даху знесло. Коли звільнили наше село, батьки разом з працівниками школи організувалися і ми вже закрили цей дах», – розповідає вона.
«У внутрішніх туалетах, оскільки у нас була і гаряча і холодна вода, то тепер там вирвані крани, зламані унітази. Помальовані двері у трьох кабінетах вони взагалі виламані, їх немає», – додала директорка.
Мелітополь: «викладають 18-річні»
Виконуюча обов’язки начальника управління освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області Галина Шиліна у коментарі «Новинам Приазов’я» розповіла, що більшість учнів з Мелітополя навчаються за українською програмою.
Залишається значний відсоток дітей, які пішли в російські школи, вимушено пішли. Тому, що на жаль, чиниться тиск на батьків на учнів
«Мелітопольській громаді навчається близько 14 тис. дітей. З них перший семестр у нас закінчували близько 11 тисяч, це за українськими програмами. Однак залишається значний відсоток дітей, які пішли в російські школи, вимушено пішли. Змушена на цьому наголосити. Тому, що на жаль на ТОТ не тільки в місті Мелітополі, а й в районі, чиниться тиск на батьків на учнів для того, щоб діти відвідували їхні школи і якщо батьки цього робити не будуть, то батьків будуть лишати батьківських прав», – стверджує вона.
У Мелітополі близько 4 тисяч дітей навчаються за програмами окупантів, каже Шиліна.
Сьогодні є залякування, репресії, батьків і взагалі людей на тій території
«Ми шукаємо зв’язок, вихід на них і пропонуємо екстернатну форму навчання, деякі батьки звісно раді будуть до нас доєднатись, але та ситуація, яка на сьогодні є – залякування, репресії, батьків і взагалі людей на тій території, поки що не дозволяє повною мірою охопити усіх учнів», – зазначила вона.
Очільниця управління освіти також розповіла, що окупанти досі чинять тиск як на батьків, так і на вчителів.
Змушують надавати списки дітей, хто навчається за українськими програмами. Тобто дуже чиниться тиск
«Рейди приходять до будівель, до наших дітей, до педагогів, запитують, чому не навчаються, якщо не навчаються. Тих класних, яких вони (окупанти – ред.) призначили на окупованій території, змушують надавати списки дітей, хто навчається за українськими програмами. Тобто дуже чиниться тиск і тому навіть ті, хто хоче навчатись, але діти й батьки бояться. Ми це розуміємо і знаємо. Також чиниться тиск на вчителів – теж заходять до хати, шукають телефони, техніка, яка була повідбирали. Тобто працювати людям фактично немає на чому, навіть якщо хтось би й хотів», – розповіла Шиліна.
Вона розповіла, хто зараз працює в школах, які відкрили окупанти.
«Фахівців своєї справи досить мало. Набрали такі категорії, як сторожі, завезені люди, діти молоді зовсім – по 18 років, діти, які тільки закінчили школи та пішли в так званий МДУ – Мелітопольський державний університет, який вони так назвали. Тобто дитині 18 років і вона вже викладає в школі», – стверджує освітянка.
«В Мелітополі є такі, які погодились викладати, але їх мало. Туди було завезено людей з Криму з інших місць. Наші діти не сприймають тих педагогів», – додала вона.
Деякі діти продовжують спілкуватися у школах українською мовою, що неабияк дратує окупантів, каже Шиліна.
«На сьогодні діти можуть співати гімн України, наприклад, в кабінеті. Потім з батьками тих учнів, та окупаційна влада проводить так звані профілактичні бесіди. Вони погрожують депортацією», – повідомила вона.
Маріуполь: «примусова паспортизація дітей»
- У Маріуполі російські окупаційні сили заборонили складати учням 9 та 11 класів іспити без паспортів Росії. Про це повідомляє місцеве видання 0629.com.ua. За даними журналістів, частина батьків вже вирішує це питання. В Маріуполі відкрили пункт прийому заяв на отримання російських паспортів. Він діє в Приморському районі – один на все місто. Раніше для того щоб отримати паспорт Росії, треба було їхати в Мангуш.
- Але частина батьків не має наміру порушувати законодавство України, пише видання. Зараз ці люди у розпачі, бо виїхати на підконтрольну владі України територію вже практично неможливо, а залишаючись в окупації, неможливо не порушувати закони України, зазначили журналісти.
Депутат Маріупольської міської ради Дмитро Забавін в коментарі «Новинам Приазовʼя» зазначив, що до окупації в місті працювало 50 шкіл, зараз – не більше 10.
З бібліотеки усі українські книги просто спалили. Фактично відбувається впровадження ганебної російської освітньої програми
«Працюють в тих школах так званні вчителі це частина вчителів, які, на жаль, зрадили Україну та погодилися працювати за російською освітньою програмою. Українську програму як і підручники публічно знищують по всіх шкільних бібліотеках.
Ми бачили фотографії у 41-й школі, як з бібліотеки усі українські книги просто спалили. Фактично відбувається впровадження ганебної російської освітньої програми й, власне кажучи, дітей навчають за російськими наративами. Є так звані патріотичні уроки», – зазначає Забавін.
Депутат розповів, в яких умовах проводиться навчальний процес у школах окупованого міста: «Холодно, діти ходять в куртках, у верхньому одязі. Не завжди це навіть класи, це в холах виставляють парти та навчають дітей».
Вимога до учнів отримувати російські документи є ще одним проявом примусової паспортизації в окупованому Маріуполі, каже Забавін.
«Обіцяти вони будуть багато, як свого часу вони обіцяли в Донецьку, що випускники будуть вступати до вишів у РФ, але їм не потрібні ті люди, які там залишилися, їм потрібно лише створення картинки. Тобто все, що зараз відбувається в Маріуполі, це такі показові образи на створення потрібної картинки для телесюжетів і все», – вважає депутат.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були під російською окупацією. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
Управління верховного комісара ООН із прав людини підтвердило 7 068 випадків загибелі і 11 415 випадків поранення цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Такими є дані організації від 24 лютого до 22 січня.
