Дані снаряди ЗСУ чекають із грудня
У четвер, 6 липня, Міністерство оборони США може заявити про передачу Україні довгоочікуваних боєприпасів DPICM, про що йдуть переговори з грудня 2022 року.
DPICM (Dual-purpose improved conventional munition, удосконалений звичайний боєприпас подвійного призначення) – це спеціальним чином модифікований снаряд калібру 105 або 155 мм стандарту НАТО, начинений суббоєприпасами у вигляді дротиків або сталевих кульок для боротьби з піхотою.
Іншим варіантом “начинки” можуть бути кумулятивні боєприпаси проти бронетехніки ворога. Звідси, власне, і назва снаряда – “подвійного призначення”, тобто проти піхоти та техніки. Друга назва таких боєприпасів — касетні, оскільки всередині снарядів розташовані “касети” з тими самими суббоєприпасами.
Залежно від типу снаряда, здатного бити на дальність до 30 км, до його складу можуть входити від 24 до 64 боєприпасів. Головною їхньою перевагою є те, що вони налаштовані на вибух у повітрі, після чого площа внизу просто засипається суббоєприпасами, що нищить ударом зверху живу силу та техніку.
Для ураження цілі мети не потрібне пряме влучення снаряда, досить просто опинитися на шляху одного з десятків суббоєприпасів, що сипляться з неба і накривають все в радіусі приблизно 300 метрів.
Принцип дії DPICM
Особливо ефективно це діє проти піхоти та техніки на відкритому просторі та живої сили ворога, що знаходиться в окопах, де супротивника можна вразити лише прямим або дуже близьким попаданням.
Раніше касетні боєприпаси застосовували в ході боїв за Бахмут, але, найімовірніше, тоді використовували касетні снаряди до РСЗВ, які має, наприклад, турецька версія “Града” — T-122 Sakarya.
А поки Україна готується отримати нові боєприпаси, окупанти продовжують перекидати на передову танки Т-54 та Т-55, зроблені 65-75 років тому.
