Концепція панпсихізму існує сотні років
Деякі вчені, а таких чимало, стверджують, що все в нашому Всесвіті — навіть стілець, на якому ви зараз сидите — може бути свідомим. Відповідно до вчення про панпсихізм, все у світі за своєю суттю є живим і має внутрішній розум.
Про це пише видання Popular Mechanics. Зауважують, що концепція панпсихізму існує вже сотні років, але нещодавно в ній з’явилися нові прориви.
“Як би ви відреагували на думку про те, що крісло, на якому ви сидите, складається з крихітних частинок, які містять якийсь елементарний досвід? Справді, що б ви відчули, якби ми сказали вам, що квітка в горщику біля вашого столу, так само як і ви, а крім цього ще й чотири стіни, які оточують усіх вас — кожного без винятку — мають внутрішні психічні характеристики? Що, якби світ навколо вас не був неживою сценою, на якій ви, власник душі, граєте головну роль, а натомість повністю б прокинувся — як і ви? Саме про це говорить панпсихізм — теорія про те, що все має розум або властивість, подібну до нього”, — пише наукове видання.
Що таке панпсихізм?
Концепція панпсихізму існує сотні років. Італійський філософ епохи пізнього Відродження Франческо Патріці ввів цей термін наприкінці XVI століття. Він поєднав грецькі слова παν (вимовляється як “пан” і означає все) і ψυχή (психіка, душа або розум), щоб розповісти про особливу “душевність”, притаманну кожному творінню. Щоправда, ідея самої концепції сягає корінням у стародавню Грецію, коли астроном, математик і досократівський філософ Фалес сказав, що “все навколо повно богів”, а один із найкраще вивчених філософів світу Платон сказав, що світ справді “є жива істота, наділена душею та розумом”.
У XIX столітті панпсихізм набув популярності на Заході. Його підтримували такі видатні люди, як великий “філософ песимізму” Артур Шопенгауер і батько сучасної психології Вільям Джеймс. Щоправда, потім з’явився інший філософський рух (виник у Відні в 1920-х роках), логічний позитивізм: ідея, що наукове знання — емпірично підтверджене знання — є єдиним видом прийнятного знання, а решта — метафізичний балаган. Для панпсихізму гра була закінчена. До нині…
Відродження концепції
Нездатність емпіричних наук розв’язати проблему свідомості — чому і як матерія породжує досвід свідомості — відновила інтерес до панпсихізму. Так само, між іншим, відбувалися розробки в галузях нейронаук, психології та квантової фізики.
Так, у 2004 році італійський нейробіолог і психіатр Джуліо Тононі, доктор філософії, запропонував інтегровану інформаційну теорію свідомості, згідно з якою свідомість широко поширена і її можна знайти навіть у деяких простих речах, себто “системах”, якщо висловлюватися по-науковому.
У своїй статті в Scientific American провідний американський нейробіолог Крістоф Кох, доктор філософії, розкритикував матеріалізм і його погляд на зародження свідомості через 10 років. Поняття суб’єктивних почуттів, що виникають через фізичні речі, суперечить загальноприйнятій аксіомі у філософії та сучасній науці: “ex nihilo nihil fit”, або те, що “з нічого, нічого не виникає”, — написав Кох у своїй статті. Він стверджував, що елементарні частинки або мають деякий заряд, або не мають; так само, там де є організовані грудки матерії, існує свідомість.
Нині авторитетні філософи, неврологи та фізики, у тому числі й такі відомі вчені, як вищезгаданий Крістоф Кох та фізик Роджер Пенроуз, дотримуються теорії панпсихізму. Панпсихізм – один із підходів до вивчення проблеми виникнення психіки, згідно з яким весь світ одухотворений.
Так Роджер Пенроуз припустив, що свідомість не обов’язково пов’язана з біологічними організмами. Пенроуз вважав, що свідомість як така, походить з деяких, поки що, не вивчених якостей квантової заплутаності.
Свідомість лежить в основі буття
Панпсихізм пропонує рішення – свідомість є основною особливістю фізичної матерії. Так, кожна окрема частка має “неймовірно просту” форму свідомості. Потім ці частинки поєднуються для формування більш складних форм свідомості, таких як суб’єктивні переживання людей. Це не передбачає, що частки мають узгоджений світогляд або активно думають, просто, є якийсь властивий суб’єктивний досвід свідомості навіть у найдрібнішій частинці.
Панпсихізм необов’язково означає, що кожен неживий предмет має свідомість. Дослідник із Центру розуму, мозку та свідомості Університету Нью-Йорка Хедда Хассель Мерч зазначила, що, наприклад, стіл можна розуміти як сукупність частинок, кожна з яких має свою власну дуже просту форму свідомості.
Відомий біолог і письменник Руперт Шелдрейк вважає беззаперечним фактом те, що не тільки ми, люди, маємо свідомість, але й уся галактика також її має. Шелдрейк найбільш відомий своєю гіпотезою морфічного резонансу. Морфічний резонанс — це процес, завдяки якому системи, що самоорганізуються (колонії термітів або молекули інсуліну), успадковують пам’ять від попередніх подібних систем.
“Свідомість не повинна обмежуватися мізками”, — розповідає Шелдрейк виданню Popular Mechanics. “Зв’язок між розумом і фізичними системами, здається, відбувається через ритмічні електромагнітні поля, які, звичайно, присутні в нашому мозку. Вони також присутні в Сонці та навколо нього, і вони можуть бути інтерфейсом між сонячним розумом і тілом Сонця”.
Отже, якщо Сонце у свідомості, воно, ймовірно, усвідомлює свою діяльність у Сонячній системі, продовжує Шелдрейк, у тому числі тут, на Землі, а також про свій зв’язок з іншими зірками в галактиці та галактикою в цілому.
Можливо, в основі всього цього лежить питання особистого позиціонування у світі. Навколо мене немає нічого свідомого? Чи все навколо мене свідоме? Якщо останнє правда, то де закінчується моя свідомість і починається ваша, і чому непошкоджений мозок є свідомим, тоді як той самий мозок, перетертий у пюре в блендері, ні (як міркує Кох)? Чи дізнаємось ми колись?
Недарма вчені описують свідомість як дідуся всіх таємниць людської поведінки. Проте, якщо ви приєднуєтеся до поглядів панпсихістів, ви можете бути здивовані, дізнавшись, що свідоме сонце робить вибір. “Можливо, він зможе вибрати, в якому напрямку посилати сонячні спалахи або викиди корональної маси, які можуть мати величезний вплив на життя на Землі й до яких наші технології дуже вразливі”, — каже Шелдрейк.
Нагадаємо, раніше “Телеграф” писав про те, що могло погубити інопланетні цивілізації. Вчені припустили, що виною цьому може бути штучний інтелект, а точніше штучний надінтелект (ШНІ).
