1340 кілометрів нового кордону з НАТО та ще й за триметровим парканом. Фінляндія будує захисну стіну, що відгородить її від росії. Та і це ще не все. Відколи москва відкрито почала війну проти України, Гельсінки повністю переглянули свою безпекову концепцію та заходилися зміцнювати південно-східний рубіж.
Докладніше про те, як фіни готуються захищатися від сусідів, які 80 років тому так само підступно намагалися захопити і їхню країну – в матеріалі наших кореспондентів.
Через 3 десятки років після падіння залізної завіси – росію від Європи відгородить справжня сталева стіна. Фінляндія розпочала спорудження паркану вздовж кордону з рф. Спільна межа двох країн простяглася на понад 1340 кілометрів. Однак огорожу встановлять на найбільш критичних ділянках.
Ярі Толпанен, бригадний генерал армії Фінляндії:
Необхідність була викликана зміною ситуації з безпекою в Європі, найбільшою зміною за наших часв. Ситуація на східному кордоні була і залишається стабільною. Але Фінляндія тепер повинна посилити свій прикордонний контроль, він повинен бути надійнішим і незалежним.
Перша і основна ділянка становитиме 75 кілометрів – у районі, де найбільше КПП та є легкий доступ до прикордонної зони. Висота металевого паркану сягає 3 метрів, зверху він матиме ще півметра колючого дроту, а знизу – протипідкопий фундамент. А ще цілодобове відеоспостереження, прожектори та динаміки. Спорудження має захистити від імовірного потоку мігрантів, які можуть ринути до Фінляндії з росії, як два роки тому вони штурмували Польщу з Білорусі.
Ярі Толпанен, бригадний генерал армії Фінляндії:
Буде кілька десятків цільових ділянок паркану. Типовими цільовими ділянками будуть пункти перетину кордону та прилеглі території, дороги, що ведуть через кордон, зони, куди люди можуть легко дістатися на транспорті.
Проєкт витратний – коштуватиме приблизно 380 мільйонів євро. я завершити його планують до кінця 2026 року. Місцеві жителі ініціативу схвалюють. Кажуть, з огорожею від непередбачуваного сусіда почуватимуться спокійніше.
Сінікка Рауціал, жителька Іматри:
Я вважаю, що це дуже добре. Було б краще, якби цей паркан був збудований давно.
Пірйо Панкалайнен, жителька Іматри:
Звичайно, оскільки ситуація в Україні викликала багато страху, багато людей вважають, що це важливе будівництво.
Війна в Україні кардинально змінила думку фінів про росію і показала, чекати від південно-східної сусідки можна чого завгодно. Тож країна посилює свою безпеку. Цьогоріч на оборону витратить вдвічі більше, ніж у попередні роки – 6 мільярдів євро. На них закуплять новітнє озброєння, зокремо засоби ППО.
А також тренуватимуть регулярні війська та резервістів. У мирний час чисельність армії Фінляндії складає близько 25 тисяч бійців. Та ще 900 тисяч цивільних періодично навчаються, щоби в разі загрози стати на захист батьківщини.
Від Оцо Коскінена, солдат строкової служби:
В Європі був дуже довгий мир, але я думаю, що ця система дала тріщини, і я не здивуюся, якщо в найближчі тридцять років чи близько того буде війна за участю Фінляндії. Так, ми живемо у буремний час і повинні бути готові.
Вілле Мукка, резервіст:
Я давно думав, що було б непогано зайнятися якимись резервістськими тренуваннями, щоб підтримувати загальну фізичну форму. І так, події в Україні були останнім сигналом того, що потрібно у житті, треба бути до всього готовим, на всякий випадок краще підготуватися до кризи.
У рамках навчань відпрацьовують й швидке спорудження військових бункерів. Спеціальний проєкт для легкого та надійного будівництва з доступних матеріалів розробили цивільні інженери.
Петтері Війтанен, майор армії Фінляндії:
У нас є навчання, де ми будуємо захисні споруди, невеликі укріплення. Ми відпрацьовуємо весь ланцюжок – як ми будуємо ці бункери від початку і до кінця.
Також військові узялися перевіряти готовність допоміжної інфраструктури. Уперше за кілька десятиліть, для тренування пілотів на 5 днів закрили частину жвавої центральної автотраси.
Веса Мантіла, керівник Фінської військової академії:
Головна мета цих навчань ВПС полягає в тому, щоб пілоти отримали досвід дій у таких місцях. Загроза з боку росії, що застосовує крилаті і балістичні ракети в Україні, доводить, що концепція розосереджених дій є правильною.
Напередодні ж Фінляндія завершила свої перші навчання як члена НАТО – у маневрах у Фінській затоці, окрім фінських, узяли участь німецькі та португальські кораблі. 4 квітня країна офіційно приєдалася до Північно-Атлантичного альянсу після десятиліть військової позаблоковості.
