На Східному фронті без змін – складно. Ворог тисне одразу на кількох напрямках. Росіяни намагаються просунутися на Лиманському та Куп’янському. Безуспішні спроби штурму і біля Авдіївки та Мар’їнки.
Найскладніша ситуація в районі Бахмуту. Сили оборони контролюють південно-західні околиці міста. Там тривають важкі бої та артилерійські дуелі. Більше про роботу “богів війни” – артилерії – у сюжеті наших воєнкорів Руслана Смєщука та Вадима Ревуна.
Бахмутський напрямок, наближена до фронту територія. Позиція високоточної української арти.
Віталій, військовослужбовець Збройних сил України:
– Ну рашисти ведуть … намагаються прорватися в окрузі Бахмута все одно. Додаються бої – тому нам доводиться працювати досить активно. Пригнічувати. Здебільшого живу силу. Ну, є і техніка. Артситеми, міномети.
Віталій показує свою гармату. Це европейська гаубиця, до цього чоловік воював на старих радянських артсистемах.
Віталій, військовослужбовець Збройних сил України:
ПРОдинаковий майже калібр. Але далі десь на п’ять кілометрів. І точніша стрілянина. За рахунок якості виготовлення.
Руслан Смєщук, кореспондент:
Є певна специфіка роботи із артелеристськими підрозділами. От зараз ми знаходимось на розташуванні західної, 155 міліметрової гаубиці. Працювали писали коментарі. Але раптом надійшла команда до бою, надійшли координати. І зараз розрахунок гаубиці буде відпрацьовувати ці координати. Стріляти західними снарядами.
Гармату готують до використання – вона стріляє різнимим типами снарядів і зарядів, тож під кожну ціль – свій боєприпас.
Водночас десь поблизу починає гриміти реактивна артилерія. Гаубицю наводять, стріляють та перезаряджають. Ця багатотонна установка дуже потужна.
Гармата, постріл, Бах…дуже гучно, навіть відчуваєш хвилю повітря, і хвилю по землі. Після того як снаряд вилітає.
Поблизу продовжують стріляти ракети, але розрахунок, здається, не звертає на це уваги.
Двести, побольше щоб туди летіло… на оце увагу не звертаєм. Щоб поскоріше тих вигнати…
Олександр – навідник гаубиці. Про результати своєї роботи говорить небегато – але в якийсь момент розповідає про найбільшу знищену ціль. Це були російські радянські гаубиці.
Олександр, військовослужбовець Збройних сил України:
Д-30, батарею накрили. Їхню. Знищили? Да, да,да, геть повністю знищили. Однією гарматою? Однією! Однією гарматою знищили цілу батарею.
Хлопці розповідають – через різноманіття снарядів і зарядів, вагу, та швидкість, з якою треба заряджати гармату. Кожен в розрахунку може робити одразу декілька операцій.
Максим, військовослужбовець Збройних сил України:
У нас є декілька типів снарядів. Наприклад ми спочатку положили один. А прийшла команда інший положити. Я можу його зняти – а інша людина положить. Це вже плюс якийсь до часу. Така взаємозамінність? Так, так – і с зарядами так само.
Біля гармати рояться сотні комах. Це неабияк дратує і заважає. Під маскувальною і захисною сіткою – утворюється тінь і прохолода, куди злітаються цілі хмари комарів та мух. Але без сіток неможна – вони захищають від російських дронів. Розвідувальних та ударних.
Валентин, військовослужбовець Збройних сил України:
Сьогодні нам казали що поблизу вдарив Ланцет? Як раз перед вашим приєздом в ту сторону – за вами хлопці збили. Його збили – спочатку теж думали що впав – ударно. Але його хлопці збили.
Але буває і не так вдало. Тож гармаші, хоч ніби і віддалені від фронту, але воюють в умовах постійної і раптової небезпеки. А отже, у постійній напрузі і готовності.
