На східному фронті, в районі Бахмуту – затишшя. Все через зміну формату оборонної операції – пояснив Командувач сухопутних військ Олександр Сирський. Також він повідомив, що у росіян на цій ділянці нині ротація.
Силам оборони останніми днями вдалось зупинити просування противника на флангах. Але ворожа артилерія й авіація не припиняють наносити удари. Про ще одну добу війни – Євген Соломін.
В окупований Перевальськ завітала “бавовна”. Рвонуло на птахофабриці. Щоправда, замість курей там з 2014-го року жили окупанти.
Палало і в районі тимчасово окупованого Сватового. Аеророзвідники Держприкордонслужби показали свої досягнення – за майже 200 вильотів знищено чергову партію вантажівок, техніки, склад з боєкомплектом. Та 12 місць розташування окупантів.
Тривають бої біля Масютівки. В районі Серебрянського лісництва Сили оборони завдали удари по командних пунктах окупантів
Чергові машини піхоти перетворили на обгорілий метал січеславські десантники. Вони разом з артилеристами в Кремінських лісах вистежили місця розташування росіян і вдарили, щойно ті всілися в техніку.
Поблизу Новоселівського та Кузьминого були спроби просування росіян. Наші їх відбили. Вцілілі окупанти повернулися на попередні позиції.
Артем Лисогор, голова Луганської обласної військової адміністрації:
Стельмахівка та Білогорівка вкотре витримали удар з авіації. Крім Білогорівки, росіяни вели артилерійський обстріл Невського.
У Бахмуті меншає “вагнерівців”. На їх місце заходять регулярні війська. Окупанти не приховують, що сенсу в так званому “загарбанні” міста – жодного, бо з флангів по них прилітає постійно.
Фортеця практично знищена. Це відео з дрона підтверджує масштабні руйнування. Жодного вцілілого будинку.
На Бахмутському напрямку значне зменшення будь-яких активних дій ворога. Але збільшується кількість обстрілів з артилерії та мінометів.
Часів Яр – одне з найнебезпечніших місць на лінії Донецького фронту, адже поряд Бахмут, і місту ворог не дає спокою.
Місцеві жителі уже звикли до такої близькості фронту. Ті, хто вже виїхав, намагається допомогти евакуюватися тим, хто лишився.
Проте вмовити людей часто не вдається.
За іншою адресою рятувальників з евакуаційної групи “Фенікс” так само очікує старша жінка. Але вона більше обстрілів бачити не хоче. У свої майже 80 рушає подалі від російських ракет.
А це вже Богоявленка – на Вугледарському напрямку. Тут лишалась одна єдина дитина.
Село постійно обстрілюється. До лінії зіткнення приблизно 15-20 кілометрів. Майже щоденно ворог обстрілює цей населений пункт.
На воротах садиби поліцейських зустрічає напис “Люди. Діти”. Проте це від російських ракет не рятує. Під час одного з останніх обстрілів росіяни вбили батька.
Разом із дитиною у безпечне місце поїхала і мати. Проте в інших населених пунктах, де оголошено примусову евакуацію, зокрема Авдіївці, Красногорівці та Кераміку перебуває ще 4-ро дітей.
Яна, Денис і Аня залишились у донецькому Нью-Йорку. Дітям довелося пережити не лише масовані атаки росіян, але й загибель рідних.
Бабуся, дідусь, мама, тато – тепер все на небесах! Наші рідні.
Під час ворожих обстрілів діти лягали на ліжко та накривалися ковдрами – такий у них був захист.
Той будинок, де мешкали діти, знаходиться дуже близько до лінії фронту. Кілька днів тому ми потрапили під обстріл.
Нині малеча вже є на Київщині. Дві сестрички та брат знайшли прихисток у родині своєї двоюрідної сестри.
