У росії палає і на дипломатичному полі. Німеччина відкликала дозвіл на роботу чотирьох із п’яти російських консульств на своїй території. Вони остаточно мають згорнути роботу до кінця року. Так, Берлін відповів на рішення москви скоротити чисельність усіх співробітників німецьких диппредставництв та інших організацій до 350 осіб.
Тим часом у кремлі вже й не знають, як латати інформаційні дірки та вигороджувати свої провали перед громадянами. Що вигадують? Про це – далі.
Ми занепокоєні, усе під контролем, ППО впоралася, треба звикати до атаки, терористи вибиті, є жертви – такі суперечливі меседжі нині продукує російська влада.
І справді для занепокоєння і посилення мозкової активності мовних голів естеблішменту рф останнім часом є чимало приводів.
Повертаюся з Шебекіна в Білгород. Дуже важкий день закінчується, велика кількість обстрілів
Неспокійно нині ані на Білгородщині, ані навіть у центрі москви.
Ми подумали, що то машина розбилася. Але це дрон влетів у наш будинок. І тепер ми – евакуйовані.
А ще фактично безперешкодний захід бійців легіону “Свободи росії” до ще невільної батьківщини.
І приснопам’ятна атака дрона на кремль. Та до всього – про український контрнаступ з кожної праски повідомляють.
Андрій Міселюк, політолог:
Спеціалісти з військової теми називають те, що робить зараз Україну – це формування перед майбутнім військовим наступом, тобто створюється подія, на яку змушена буде реагувати російська влада, але вона не знає, як на це реагувати.
І справді – коли проблеми у прямому сенсі слова одна за одну летять тобі на голову – спробуй зорієнтуйся, як заспокоїти схвильованих громадян. Тож не дивно, що навіть у коментуванні таких важливих подій, як, приміром, атаки безпілотників на москву, можновладці демонструвати повний розсинхрон.
Сергій Шойгу, міністр оборони росії, країни-агресорки:
Було задіяно 8 безпілотних апаратів літакового типу. Всі вони уражені.
Дмитро Пєсков, прессекретар президента росії, країни-агресорки:
Система працює ефективно, але є простір для підвищення цієї ефективності. І триватиме робота з удосконалення системи ППО.
Андрій Картаполов, голова комітету з оборони Держдуми росії, країни-агресорки:
Завжди знайдеться лазівка, де безпілотник може пролетіти, в обхід районів розташування засобів протиповітряної оборони.
Та й справді, як же ж домовитися, що говорити, якщо й самого президента, про що не спитай, наче заціпило.
володимир путін, президент Росії, країни-агресорки:
Не ми розв’язали цю війну, повторюсь у 14-му році. Київський режим розв’язав війну на Донбасі. І не ми застосовуємо ті засоби, які застосовують українські воротили.
Ну і для порівняння так ситуацію – не через телевізори – побачили самі москвичі.
Неадекватність дій і заяв російських посадовців подекуди просто зашкалює. До прикладу керівника Білгородщини, що не спромігся дати лад на своїй території, якого місцеві жителі проклинають, бо не можуть сховатися в укриття від обстрілів, пропонує дуже своєрідне рішення проблеми.
– Що ще можна зробити для безпеки особливо у прикордонних районах? – Харків приєднати до Білгородської області.
А в міноборони країни-агресорки свято просто не припиняється. Там укотре роздали медальки за безславний торішній відступ з-під Києва.
Та такі заяви – кажуть політологи – не більше ніж ширвжиток для внутрішнього споживача.
Андрій Міселюк, політолог:
Треба робити дії такі яскраві. Ось, власне кажучи, такі не дуже обтяжені здоровим глуздом події вони й продукують, але ці продукти одноразові. Вони виглядають абсурдно і гротескно.
Та, на жаль, відзначають політологи, населенню рф до такої інформаційної дієти не звикати. Локшину від “придворних експертів”, кровожерливих телеведучих та кремлівських кар’єристів росіяни слухняно споживають уже два десятки років. І вірити в їхні байки можуть ще довго.
Андрій Міселюк, політолог:
Дуже довго. Тому що в чому росія демонструє надзвичайні чудеса хайкласу – це в пропаганді, і в обробці російської масової свідомості, тобто там усе гаразд, і ці ідеологеми широкого вжитку російська влада продукує, населення їх слухняно їсть, споживає та ще й аплодує.
На останньому ж виклику, окрім поки вже традиційного ракетно-шахедного терору проти Києва та інших українських міст, москва спромоглася відповісти хіба що оголошенням у розшук головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного та ще кількох генералів.
На що українці зреагували незмінним гумором від імені очільника ЗСУ. Мовляв, чого мене шукати, незабаром сам прийду!
І справді, статися це може зовсім скоро. Адже, як зазначили в офісі Президента України, контрнаступ ЗСУ вже почався.
