Вагнерівці взяли в полон командира регулярної армії рфа кадирівці погрожують вагнерівцям за критику російського міноборони. Конфлікти між різними збройними угрупованнями по той бік фронту стають все сильнішими.
То ж скільки приватних військових компаній налічується в росії і чи багато із них воюють на передовій – розбиралася наша міжнародна оглядачка Світлана Чернецька.
Приватна військова компанія “Вагнера“ – одна із найвідоміших та найрозкрученіших в росії. Але далеко не єдина. Це при тому, що найманство в рф заборонено законом. За минулий рік на війні в Україні були помічені ще щонайменше 5 ПВК. Зокрема “Російські системи безпеки“ та “Єнот”.
Біля Бахмуту були і найманці “Редут-антитерор”, це одна із найстаріших приватних компаній, створена в 2008-му році. За розмірами вона вже найближається до масштабів “Вагнера“. Її фінансують олігархи Геннадій Тимченко та Олег Дерипаска, обоє–соратники путіна і перебувають під санкціями Заходу. Також в битві за Бахмут помітили ПВК “Патріот”, вона належить міністру оборони рф Сергію Шойгу.
Складається із кадрових військовослужбовців. А в останні місяці під Бахмутом між “Уагнером“ та новоприбулими найманцями ПВК “Потік” – не раз виникали конфлікти. “Потік” нещодавно створили на базі російської державної компанії Газпром. І його членам вагнерівці погрожували розстрілом, якщо ті відійдуть від лінії зіткнення. Але навіщо росії стільки приватних військових формувань, якщо усі вони все одно підпорядкуються чи міністерству оборони, чи федеральній службі безпеки, чи розвідувальному управлінню. В цьому намагається розібратися і західна преса.
– Але поясніть, Газпром – державна компанія, армія теж – державна, тож навіщо потрібна іще одна ПВКпідпорядкована Газпрому, тобто іще одна державна військова сила, яка має воювати поруч із армією. – Що ж, регулярній армії стало значно важче знаходити поповнення через мобілізацію чи строкову службу. Отже уряд вирішив взяти на роботу людей, які вміють поводитися зі зброєю і які офіційно будуть членами військових груп при державних компаніях. Єдина причина такого термінового створення ПВК – це нестача людей на фронті.
В Інституті вивчення війни підтверджують, завдяки рекрутингу людей в такі приватні формування, путіну не обов’язково оголошувати нову хвилю мобілізації. А для компаній та олігархів, які їх створюють – це багатомільйонні урядові контракти, підвищення репутації та автоматники під рукою.
Поки що ефективність таких ПВК на війні неочевидна, кажуть в янституті вивчення війни. І прогнозують – що більше їх ставатиме, то більше вони змагатимуться за рекрутів і сваритимуться між собою на полі бою. Це вже доводять конфлікти вагнерівців з газпромівцями, кадирівцями та регулярними військами.
Бен Годжес, екс-командувач армії США в Європі:
Я думаю, усі вони намагаються зрозуміти, по-перше, як залишитися живими, а по-друге, яким буде їхній статус, коли ця війна закінчиться, і Україна переможе. Чи хочуть вони бути спасителями росії, чи героями для президента путіна чи чекають шансу відколотися. Невідомо як це все зіграє. Але добрі новини для України та для нас в тому, що оце непорозуміння, ця ненависть між різними угрупованнями гарантує, що в них немає плану оборони, отже це слабкість, яку може використати Україна.
У зведенні розвідки міноборони Британії, фінансування нових ПВК вважають створенням альтернативи “Вагнеру”, щоби врешті-решт замінити її. Тож численні військові формування виникають навіть на основі спортклубів, козацьких рухів та груп супрематистів. А зарплатня в них сягає вже не 2 тисячі доларів, як це було на початку повномасштабного вторгнення, а всі 4 тисячі. Але навіть десятки таких ПВК не зможуть замінити повноцінне військо, бо ж не вміють працювати спільно з іншими.
