хто може, чому буває довго і як діяти

Потрібне термінове лікування – а за кордон не виїдеш. Й лікарню всередині країни собі – не обереш. Попри те, що існує досить чітка процедура надання меддопомоги військовим і комісування тих, хто служити більше не може, навіть за наявності висновків лікарів – процес дозволів може тягнутися місяцями. Донбас.Реалії (проєкт Радіо Свобода) дізнались кілька історій людей, які, маючи важкі хвороби (де час справді грає роль у лікуванні), не можуть комісуватися або потрапити на лікування. Чому так стається? Як гарантувати усім військовим вчасну допомогу? Та як притягти до відповідальності тих, хто це гальмує?

Які захворювання несумісні зі службою

Є перелік хвороб, за яких людина має бути звільнення з військової служби: він міститься у Додатку 1 до Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ. Ці хвороби ділять на категорії:

• інфекційні та паразитарні (прогресуючий туберкульоз, гепатит, ВІЛ, сифіліс, мікози та дерматофітії, загострення хронічних інфекційних та паразитарних хвороб або хірургічного лікування)
• новоутворення (злоякісні новоутворення всіх локалізацій: ротової і черевної порожнини, глотки, органів дихання і травлення, ока, головного мозку та інших відділів центральної нервової системи)
• Хвороби крові і кровотворних органів (анемія, порушення згортання крові, пурпура (ідіопатична, тромбоцитопенічна), агранулоцитоз, хвороби селезінки усі види саркоїдозу, імунодефіцити)
• Захворювання ендокринної системи, розлади харчування та порушення обміну речовин (усі хвороби щитоподібної залози, усі види цукрового діабету та інших порушень регуляції глюкози усі види ожиріння, функціональна гіпербілірубінемія, ліпоматоз)
• Розлади психіки та поведінки (усі види деменцій, органічний амнестичний синдром, психічні розлади внаслідок ураження головного мозку або внаслідок соматичної хвороби; розлад особистості та поведінки внаслідок ураження головного мозку)
• Хвороби нервової системи (усі форми бактеріального та неуточненого менінгіту, енцефаліт, мієліт, енцефаломієліт, внутрішньочерепний та внутрішньо хребтовий абсцес. Екстрапірамідні, дегенеративні хвороби, церебральний параліч, паралітичні синдроми, хвороба Паркінсона, розсіяний склероз, усі види дистоній (крім вегетосудинної), дитячий церебральний параліч, паралітичні стани, гідроцефалія, токсична енцефалопатія)
• Хвороби очей та вух (хвороби повік, сльозового апарату, орбіти та кон’юнктиви, вади їх розвитку. Хвороби склери, рогівки (рубці та помутніння), райдужної оболонки, циліарного тіла, кришталика (усі види катаракти), судинної оболонки; хвороби скловидного тіла та очного яблука, глаукома, тощо)
• Хвороби системи кровообігу (із серцевою недостатністю II-Б-III стадії, із серцевою недостатністю II-Б-III стадії у разі ішемічних хвороб серця, з гіпертонічною хворобою III стадії)
• Хвороби органів дихання (хронічні хвороби нижніх дихальних шляхів і легень зі значними порушеннями функції зовнішнього дихання. А також хворі на тяжку персистуючу бронхіальну астму)
• Хвороби органів травлення (хвороби стравоходу, шлунка і дванадцятипалої кишки, апендикса, кишківника і очеревини зі значними порушеннями функцій, виразка шлунка, хвороби печінки зі значними порушеннями функцій)
• Шкірні захворювання (дифузний нейродерміт (атопічний дерматит) з поширеною ліхеніфікацією шкірного покриву, пухирчатка звичайна, герпетиформний дерматит)
• Хвороби кістково-м’язової системи (набуті деформації та дефекти пальців кисті та стопи зі значним порушенням, хвороби хребта, відсутність кінцівки внаслідок її ампутації, кукси верхніх або нижніх кінцівок на будь якому рівні; одностороння ампутаційна кукса нижньої кінцівки вище рівня верхньої третини гомілки)
• Хвороби сечостатевої системи (хвороба нирок, а для жінок – захворювання органів малого тазу)
• Вроджені аномалії (деформації та хромосомні порушення)
• Травми частин тіла (травми хребта, спинного мозку, кровоносних судин, нервових сплетінь та периферичних нервів, травми внутрішніх органів грудної, черевної порожнин, хімічні та термічні опіки)

Важливо: у самому додатку вказані стадії тяжкості захворювання та категорію, під яку вони підпадають під час воєнного стану.

Донбас Реалії звернулися до Медичних сил Збройних сил України, й пресслужба командування відповіла, що цей перелік діє, саме ним керуються, тобто ці захворювання є підставою для звільнення з військової служби.

Як комісуватися: алгоритм дій

Військовий має написати рапорт про звільнення за станом здоров’я і разом з документами, що підтверджують підставу для звільнення, подати їх на підпис своєму командирові.

Той має виписати бійцю направлення на військово-лікарську комісію (ВЛК): саме вона підтверджує діагноз бійця і його подальший статус (його можуть зовсім списати чи відтермінувати службу до повторного проходження ВЛК).

Та в реальності – від отримання висновків комісії до звільнення із лав військових можуть пройти місяці. Розповідаємо реальні історії.

5 місяців для онкохворого

Історія, яка сталася із Юрієм Волошиним, тоді ще бійцем 126-ї окремої бригади територіальної оборони (Одеса), стала відома загалу завдяки громадській діячці Зої Мельник. Вона розповіла, що боєць через рік проходження служби почав себе погано почувати, 25 лютого 2023 року його госпіталізували. У нього діагностували рак прямої кишки 4-го ступеня із метастазами у печінці.

«Я проходив лікування з початку березня цього року і до початку літа. Пройшов перший курс хіміотерапії, але лікування не дало результатів, навпаки, хвороба прогресувала. 14 березня я написав рапорт на направлення на ВЛК, але мені його підписали лише 10 травня. Чому 2 місяці не підписували – для мене не зрозуміло», – розповів телефоном Донбас Реалії Юрій Волошин.

Військово-лікарську комісію онкохворий військовий пройшов за чотири дні, а далі – знову прогалина у два місяці.

«Рішення ВЛК про списання мене зі служби я направив до своєї військової частини 5 червня, але до 19 червня, доки Зоя Мельник не надала цьому розголосу, мені не підписували документи на звільнення. І ще місяць пішов на те, щоб вони правильно поставили відмітки у військовому білеті», – розповідає Юрій Волошин.

Зоя Мельник відзначає, що рапорт військового на звільнення навіть не зареєстрували, тож його довелося повторно вислати поштою.

Донбас Реалії досі очікують відповідь на запит від командування Оперативно-стратегічного угруповання військ «Одеса» щодо ситуації Волошина.

Масове явище чи поодинокі випадки?

У Юрія Волошина питання списання зі служби загальмувало спершу на етапі отримання направлення на ВЛК, а потім – підписання наказу на його списання.

Загалом, процес затягнувся на п’ять місяців і, за словами Юрія, міг коштувати йому життя, адже він не міг вчасно виїхати на лікування до Швеції, де йому запропонували альтернативну методику подолання недуги.

За словами т.в.о. голови Координаційної Ради ветеранів АТО, ООС та волонтерів при Київській ОДА Ірини Якуніної-Гук, проблема у списанні з військової служби за станом здоров’я є масовим явищем. Одна з причин – на початку повномасштабної війни бійці не проходили ВЛК, а нині, аби їх списати – держава має задіяти великі ресурси. А отже – комісувати затратно.

«У нас зараз багато людей в армії, які пішли служити з 2-ю групою інвалідності, я розумію їхній патріотизм, але в подальшому це виливається в проблеми, бо звільнитися, навіть маючи підтверджену групу інвалідності, – складно. Їх змушують наново підтверджувати свої захворювання», – каже Ірина Якуніна-Гук.

І додає – медики в частинах зобов’язані провести огляд бійців, інакше вчасно невиявлене захворювання ставить під загрозу життя інших.

«Лікар має враховувати, кого він випускає на позиції, бо він ставить під загрозу життя цілого батальйону. Якщо у людини є проблеми зі здоров’ям, наприклад, наслідки тяжких контузій, чи гіпертонічна хвороба, а ще гірше проблеми із серцем, і йому будь-якої миті може стати погано, він може стати тягарем або причиною смерті своєї групи. Чи ще, наприклад, у людини гепатит С або туберкульоз», – каже Ірина Якуніна-Гук.

Поїхати в лікарню – і отримати СЗЧ

За першого ж погіршення самопочуття бійця має оглянути лікар підрозділу і направити на консультацію, лікування чи проходження військово-лікарської комісії, найчастіше – це шпиталь, який найближче розташований до місця дислокації частини. Але теж є нюанси.

Руслана Троненка з Харківського напрямку відправили в Полтавську міську клінічну лікарню, де, за словами дружини Лілії, кваліфіковану допомогу надати не змогли.

«У тій ситуації, яка склалася в мого чоловіка, йому треба було або ампутувати ногу, бо вона просто трималася на шкірі, або відправляти до Києва для надання більш кваліфікованої допомоги. Але лікар не прийняв ніяких рішень, і вийшло так, що у тій лікарні чоловіком ніхто не займався. Із командуванням ми змогли зв’язатися лише за півтора місяці», – розповідає дружина пораненого бійця.

Перевестися до іншої лікарні, де б бійцю надали медичну допомогу саме за його потребою, родина самостійно не змогла, бо без направлення від частини – це вважається «самовільним залишенням частини» (СЗЧ).

«Чоловік знайшов телефон начмеда, де він служив, дзвонив і просив направлення в Київський центральний госпіталь, але йому відповіли: «ти ж лежиш в лікарні зараз, лікуєшся, то й лежи», це при тому, що ми вже самі займалися питанням переведення до іншого закладу і ми втратили час», – розповідає Лілія Троненко.

До Києва на лікування Руслана Троненка змогли перевести лише «по зв’язках».

«Київський шпиталь чоловіка прийняв без направлення, але сказали, щоб у чоловіка не було СЗЧ, необхідно, щоб ми звернулися до Військової служби правопорядку (ВСП) в Києві і взяли направлення в них. Ми так і зробили, і лише так вдалося без його частини вирішити це питання», – пригадує Лілія Троненко.

На той час поранений боєць вже мав серйозне ускладнення із ногою і, окрім ампутації, він отримав новий діагноз «хронічний остеомієліт», а м’язи ноги стали, мов желе. В подальшому було проведено 23 оперативні втручання.

У військовій частині Юрія Волошина, військового із четвертою стадією раку, про якого ми вже згадували, командир написав на нього рапорт, звинувативши у самовільному залишенні частини. Так військові опиняються в пастці, де залежать від рішення командира: де і коли можна лікуватися.

«Я усе ж схильна думати, що ті, хто навмисно затягують процес надання відпустки за станом здоров’я чи звільнення з військової служби – шукають наживи», – підсумовує Якуніна-Гук.

Симулянти чи важкохворі?

Жоден із трьох бійців, із яким ми спілкувалися для написання цього матеріалу, не проходив ВЛК перед прийняттям на службу. Це видається логічним (адже у лютому 2022-го не було часу для перевірки), але не практичним, адже на фронті, в умовах постійного стресу – хвороби починають прогресувати.

Дружина Геннадія Бурого – Яна – розповідає Донбас Реалії історію свого чоловіка, який на початку повномасштабного вторгнення пішов до військкомату й мобілізувався. У зоні бойових дій чоловік Яни Геннадій отримав захворювання, пов’язане з несенням військової служби: уся спина від шийного до поперекового відділу – в грижах і з розривом фіброзного кільця. Зараз в тілі чоловіка стоїть імплант.

Спершу Геннадій ледве домігся у свого командування дозволу на шпиталізацію: до цього йому просто робили знеболювальні уколи на місці.

«Було погіршення здоров’я: німіли руки, віднімалися ноги, то він потрапив на стаціонарне лікування. Після цього – перевівся в іншу частину через навчальний центр, в цій новій частині лікували на місці, тоді дали направлення на шпиталь, де лікар визначив необхідність операції. А потім у Львівському шпиталі його прооперували», – розповідає дружина.

Після того, як чоловік зробив операцію, військова частина вимагала від нього особисто з’явитися за направленням на ВЛК, погрожуючи йому СЗЧ і в’язницею.

«Частина у той момент знаходилася за 700 км від його місця реабілітації. Ротний, який йому дзвонив, пояснював це тим, що є така процедура, що за направленням на ВЛК чоловік має приїхати. І жодні наші пояснення про неможливість Геннадія рухатися – не впливали. Уже на четвертий день після операції, коли чоловіка виписували – в його частині вимагали від нього привезти особисто виписку з діагнозом лікарів, інакше – СЗЧ», – розповідає Яна.

Лише після скарг на гарячі лінії Геннадію надіслали направлення на ВЛК поштою.

«На даний час, пройшовши комісію, отримав висновок «непридатний, з виключенням з військового обліку» і тепер перебуває в процесі звільнення через ТЦК та СП, оскільки в частину, яка знаходиться на передовій, з’явитись не може, бо лікується та готується до чергової операції», – розповідає Яна.

Поради адвоката: як полікуватися/комісуватися і не отримати «самовільне залишення»

Дружини бійців, із якими спілкувалися кореспонденти Донбас Реалії, розповідають, що не бачать дієвих способів, як притягти до відповідальності командування, яке невчасно надає направлення на військово-лікарські комісії.

Адвокат юридичної компанії «Спецпідрозділ «Правова безпека» Іван Гавриленко звертає увагу, що військовий має право повідомити про рішення лікарської комісії, не з’являючись у частину.

«Військовослужбовцям, які завершили проходити ВЛК, але ще не отримали рішення на руки, і за станом здоров’я не можуть прибути у частину, рекомендуємо звернутися до зональних відділів Військової служби правопорядку або до командирів частин (можливе відправлення рапортів про видачу направлення поштовим зв’язком з описом та повідомлення про вручення) для отримання направлень на лікування у будь-яких закладах охорони здоров’я», – коментує адвокат.

За його словами, аби не потрапити під категорію СЗЧ, важливо після проходження комісії і до моменту отримання висновків дочекатися рішення ВЛК про непридатність до військової служби на стаціонарному лікуванні.

Із травня 2023 року набув чинності закон, який спрощує проходження ВЛК та оформлення документів військовослужбовців, де зафіксована можливість надсилання документів в електронному або паперовому вигляді.

Як захиститися і куди звертатися?

Ірина Якуніна-Гук вважає, що проблема не викоріниться, якщо не змінити саму систему підпорядкування, де військова медицина буде підпорядкована профільним фахівцям.

«Думаю, що медсанбати мають підпорядковуватися не командирам частин, а, наприклад, Командуванню медичних сил Збройних сил України або чомусь на кшталт цього, де б медики підпорядковувалися медикам», – вважає вона.

Донбас Реалії звернулися із запитом до командування Медичних сил ЗСУ: як вирішити цю проблему? Куди звертатися військовим у разі відмови командира підписувати рапорт на звільнення? Там відповіли: військовий може звертатися за підпорядкованістю, аж до командування родів військ, Генерального штабу і Міністерства оборони, та, звісно, в суд.

Допоки ж, аби захистити свої права, адвокати радять військовим, які не можуть звільнитися з військової служби за станом здоров’я:

• Всі прохання про видачу направлення, про звільнення з військової служби тощо – оформлювати рапортом у письмовому вигляді, з обов’язковим підтвердженням отримання такого рапорту;
• Якщо ви перебуваєте у відпустці/на лікуванні (поза межами частини), звернутися (обов’язково письмово) до відповідних відділів ВСП для видачі направлення на лікування чи на визначення ступеню придатності до військової служби;
• Якщо ви перебуваєте в частині, й після подачі письмового рапорту керівництво військової частини бездіє і не вживає жодних заходів щодо видачі направлення на лікування чи направлення на визначення ступеню придатності, можна звертатися зі скаргами до командування родів та видів військ і на відповідні «Гарячі лінії»:

044 230 73 64 гаряча лінія Командування медичних сил ЗСУ

1545 – урядова гаряча лінія

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:

Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Пишіть нам на пошту [email protected], у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви пишете з окупованих територій, ваше ім’я не буде розкрите.