Що відомо про ініціативу народних депутатів України про примусове повернення чоловіків з-за кордону? В яких випадках їх дійсно можуть екстрадувати? Чи є порушенням виїзд з окупованих територій через треті країни, і чи повертається з-за кордону ця категорія чоловіків? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Військовозобов’язаних українців, які виїхали під час воєнного стану за підробленими довідками, можуть екстрадувати до України, заявив 31 серпня в ефірі телемарафону голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія. Він зазначив, що «фактично в будь-якій країні світу правоохоронні органи можуть прийти й зробити запити на екстрадицію таких людей і привезти їх до України, щоб вони понесли відповідальність». За словами Арахамії, йдеться про притягнення до відповідальності людей, які вже виїхали за кордон, використовуючи підроблені документи.
- Президент України Володимир Зеленський 12 вересня підписав указ про перевірку всіх рішень військово-лікарських комісій, які були ухвалені з 24 лютого 2022 року.
- Нещодавно призначений міністр оборони України Рустем Умєров 6 вересня заявив, що планує запровадити електронний військовий квиток, запустити єдиний реєстр призовників, а також цифровізувати всі процеси діяльності військово-лікарських комісій (ВЛК).
- Народний депутат, представник президента у Верховній Раді України Федір Веніславський в ефірі проєкту «Свобода.Ранок» 5 вересня заявив, що масової екстрадиції чоловіків-ухилянтів до України з-за кордону не буде. Депутат зазначив, що кримінальна відповідальність має індивідуальний характер, тому політики будуть думати, як зробити її більш гнучкою.
- Чехія, Австрія, Угорщина і Німеччина вже заявили, що не будуть видавати Україні чоловіків, які туди виїхали, але в окремих випадках українська влада може подати запит на екстрадицію. Зокрема, речник міністерства юстиції Чехії Володимир Ржепка пояснив це рішення тим, що Європейська конвенція виключає екстрадицію за ухилення від військової служби, дезертирство або непокору наказу.
«Повертаються через Крим»
«Новини Приазовʼя» вирішили запитати, як до ідеї про екстрадицію чоловіків ставляться жителі півдня України, частина якого окупована і звідки чоловіки у багатьох випадках не мали можливості виїхати на підконтрольну владі України територію.
Перший заступник голови Херсонської обласної ради Юрій Соболевський стверджує, що частина з тих, хто виїжджав з окупації через окупований Крим і треті країни, повернулися і перебувають в Україні.
Деякі люди маршрутом через Крим повертаються на підконтрольну владі України територію
«Коли була можливість виїжджати через Василівку до Запоріжжя, то з Херсонщини за добу виїжджали 500-600 і більше людей щодня. Після проведення так званого референдуму, окупаційна влада закрила цю можливість для наших людей – виїжджати. Зараз єдиним таким маршрутом, відносно надійним є – через Крим виїжджати до третіх країн, саме за цим маршрутом люди виїжджають. Він значно складніший, довший і ризиків так само дуже багато – «фільтраційних» процесів на в’їзді до Криму, але цей маршрут працює. Деякі люди цим маршрутом повертаються потім в Україну (підконтрольну владі України територію – ред.) таких випадків насправді багато. Деякі (чоловіки – ред.) залишаються в країнах ЄС», – розповів депутат.
До тих чоловіків, які залишилися за кордоном, теж має бути індивідуальний підхід, вважає політик.
«Є різні ситуації. Якщо хтось за станом здоров’я, або за станом здоров’я близької людини виїхав – це одна ситуація. А якщо хтось просто втік від війни, то це зовсім інша ситуація. Тому, думаю, в кожному випадку має бути окремий підхід, чому людина там перебуває і яку користь зараз приносить, перебуваючи там», – каже він
Загроза потрапити до армії РФ
Соболевський зазначив, що зараз чоловікам перебувати в окупації ще більш небезпечно, оскільки їх можуть мобілізувати до російської армії.
«Раджу всім чоловікам виїжджати якнайшвидше з тимчасово окупованих територій насправді. Все більше ми бачимо інформації, яка свідчить про те, що, на жаль, все-таки примусова мобілізація на Херсонщині може бути. Вони (окупаційна влада – ред.) зараз відкривають військкомати, вони дуже активізувалися в цьому напрямку, це може бути підготовчою дією, до цієї мобілізації», – зауважив Соболевський.
З огляду на бойові дії й окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
Маріуполь: «виїжджали, не порушуючи законів»
Головна редакторка маріупольського видання «0629» Анна Романенко розповіла «Новинам Приазов’я», що з лівобережної частини міста у маріупольців взагалі не було опції виїхати на підконтрольну владі України територію. Вона нагадала, що були пошкоджені мости, а єдина дорога, яка залишалась, була замінована і люди могли виїжджати лише в один бік – через Новоазовськ і Росію.
Вони виїжджали, не порушуючи закони України, бо вони не підробляли ніяких документів
«А далі як складеться. Хтось їхав через Грузію, хтось через всю Росію і країни Балтії. Повертатися чи не повертатися на території України вже звідти, це рішення кожна людина ухвалювала для себе особисто. Я власне знаю не багатьох людей, які є призовного віку і мали б захищати Україну, але вони ухвалили для себе рішення залишатися саме в Європі просто через те, що вони не хочуть воювати. Такі люди є, вони виїжджали, не порушуючи закони України, бо вони не підробляли ніяких документів, не робили фіктивних довідок про стан свого здоров’я. Просто так трапилося, що вони опинилися в Європі», – розповіла редакторка.
«Більшість чоловіків, які виїжджали з Маріуполя через Запоріжжя, залишилися в Україні, стверджує вона.
«Щоб ніхто не думав в Україні, що чоловіки зі сходу, чоловіки з Маріуполя, що вони ховаються від війни, що вони не хочуть воювати. Я хочу на цьому наголосити, бо це буде важливо. Є історія, коли люди приїжджали до західних регіонів України, чоловіки з Маріуполя, реєструвалися і потрапляли до військкоматів і до лав ЗСУ вже не як маріупольці, а як тимчасові мешканці Львова або Івано-Франківська. І тому, знаєте, така може бути у когось дуже викривлена реальність про те, що на сході воюють лише чоловіки з центральних та західних регіонів України. Це не так», – додала Романенко.
«З блокпоста на фронт»
Є такі випадки, коли чоловіки з Маріуполя потрапляли на фронт відразу після того, як виїжджали з блокади, каже журналістка.
«Є людина яка зараз воює на сході, не буду називати його прізвище, він провів у блокаді весь березень. Наприкінці березня з родиною виїхали до міста Червонограда на Львівщині і вже наступного дня він, як порядна людина, пішов до військкомату зареєструватися. Він сподівався, що йому, після того, як він провів у блокаді 3 тижні, просто голодував, дадуть хоча б можливість поїсти й поспати. Але він був мобілізований вже наступного дня.
Він казав мені в інтерв’ю, що ніколи не планував переховуватися від війни, все одно планував піти на фронт захищати свою батьківщину, але він сподівався на більш чуйне ставлення до себе, просто як до людини, просив у військкоматі хоча б тиждень на те, щоб поспати й поїсти. А йому сказали: «Немає таких підстав для відстрочки». І це теж така реальність, яка впливала на багатьох чоловіків і на їхнє рішення, що робити далі зі своїм життям», – зазначила співрозмовниця.
Втім, вона каже, що і серед маріупольських чоловіків є й ті, хто купував необхідні довідки для виїзду за межі України. Редакторці відомі історії про сплату по 2-3 тисячі доларі за отримання фіктивних довідок для перетину кордону для подальшого прямування в країни ЄС.
Вони один раз ухвалили для себе рішення – не повертатися в Україну. Це їхній вибір
«Зараз ці люди перебувають в різних містах, не тільки в Європі, дехто поїхав далі і шукає прихисток на території Канади або США. І саме з тих країн люди не збираються повертатися. Тобто інформація про те, що Україна буде якось штрафувати, їх карати адміністративно чи ще щось, ця інформація їх не хвилює, бо вони один раз ухвалили для себе рішення – не повертатися в Україну. Це їхній вибір», – зазначила Романенко.
Про долю моряків
Ще одна категорія маріупольців, для яких актуальна ця тема, це моряки, розповідає журналістка. Для таких людей неможливість залишати країну під час бойових дій рівнозначна втраті професії назавжди.
Якщо тобі понад 40 років, то це точно хрест на професії
«Уявіть ситуацію, людина там все життя, більшу частину життя працює, механіком або судовим електриком, або капітаном. Він не має іншої професії. Якщо ти не займаєшся своєю професією понад рік, ти втрачаєш конкретність на ринку, в тебе спливає термін морських документів і повернутися в професію ти вже практично не можеш. Якщо тобі понад 40 років, то це точно хрест на професії», – зауважила вона.
Романенко вказує на малоймовірність повернення цієї категорії чоловіків в Україну після закінчення війни, адже вже зараз в країнах ЄС створюють умови для праці та життя, адже є зацікавленість, щоб ці люди зароблені гроші залишали в цих країнах. Такі чоловіки платоспроможні, можуть розвивати бізнес, сплачують податки, ці люди дуже вигідні для країн ЄС, наголосила Романенко.
Вона вважає, що примусове повернення чоловіків до України – це помилкова ідея: «Держава Україна – це не покарання. Це країна, яку ти або любиш, або ні. Ти або хочеш в ній жити і розвивати, або ні».
Труднощі соціалізації
«Новини Приазовʼя» поговорили з чоловіком із Маріуполя, який зараз живе у Великій Британії. Він розповів, що виїхав з міста через окупований Донецьк, Росію і потрапив спочатку до країн Балтії, а потім переїхав до Лондона. Він погодився поспілкуватися на умовах анонімності.
Чоловік каже, що виїхати з окупованого міста у квітні минулого року було важко. Пройшовши допити російських служб, він добрався до Донецька, а потім через Росію поїхав у Латвію, Литву, а далі у Велику Британію. Адаптуватися до життя за кордоном складно, розповідає чоловік.
Було досить-таки важко соціалізуватися, почати жити хоч якимось соціальним життям
«Зважаючи на те, що я бачив, і те, що зі мною сталося у Маріуполі, складніше знайти собі роботу. Не всі роботи підходять умовно. І спочатку було досить-таки важко соціалізуватися, почати жити хоч якимось соціальним життям. Кому як пощастить. У мене є знайомі, які не мали проблем із пошуком роботи. Є також знайомі, які мали величезні проблеми з пошуком роботи», – розповідає маріуполець.
«Ми сиділи без будь-яких соціальних зв’язків, без інтернету, здавалося, що всі так само страждають навколо. Ми ж не знали, що відбувається взагалі в Україні (вільній території України – ред.), чи Україна існує, чи там взагалі щось трапилося. Тому, коли я вийшов просто в інтернет та подивився, як коментує наш мер (Вадим Бойко – ред.) те, що відбувається у Маріуполі. Чи як коментує його заступник. Вони досі перебувають при владі, не притягнуті до відповідальності. Це один із факторів, який просто відбив у мене якесь бажання проживати в України. Росія, ясна річ, агресор і там я жити точно не маю наміру. На жаль, в Україні я розчарувався якоюсь мірою», – додав маріуполець.
За що передбачена відповідальність?
Адвокат юридичної компанії «Міллер» Анна Калинчук у коментарі «Новинам Приазов’я» розповіла, що на сьогодні немає законодавчого підґрунтя для притягнення до кримінальної відповідальності чоловіків, які ухиляються від мобілізації шляхом перетину державного кордону.
За її словами, якщо говорити про несанкціонований перетин державного кордону – порушення якихось митних чи прикордонних правил, то за це передбачена адміністративна відповідальність.
«Якщо особа перетнула державний кордон, наприклад, використовуючи підроблені документи, ті ж самі висновки ВЛК, чи будь-які довідки про наявність особи з інвалідністю стосовно чоловіка. Це все деталі. Для незаконного перетину державного кордону мусить бути ще якась одна дія незаконна – використання підробленого документа, чи, наприклад, хабар, чи пропозиція або обіцянка дачі хабара прикордоннику. І як результат перетин цього кордону. Саме це є правопорушенням. Саме це кримінально переслідується в Україні», – пояснила адвокатка.
Про екстрадицію?
За українським законодавством, екстрадицію можуть застосовувати до особи, яка засуджена або підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, зазначила Анна Калинчук.
Але для цього потрібно щонайменше відкрити кримінальне провадження, зібрати докази, оголосити про підозру особі, скласти всі ці документи разом і створити запит на екстрадицію до країни, в якій особа-правопорушник перебуває. Після цього в тій країні, де перебуває громадянин України, який вчинив кримінальне правопорушення, на думку українських органів правопорядку, цей запит розглядається. І на території цієї країни проводиться судове засідання, розповіла Калинчук.
Чоловіки, які виїхали з окупованих територій через треті країни, не скоїли жодного правопорушення, підкреслила адвокатка.
Немає тут складу правопорушення. Ніякого. Тобто цю людину не можна притягнути до відповідальності, тому що вона нічого протиправного не зробила
«Відповідно до указу президента про повну мобілізацію, чоловіки, які перебувають на території інших країн, зобов’язані повернутися. І насправді незрозумілим взагалі є цей момент, яким чином, чи взагалі відбуватиметься притягнення до відповідальності особи, яка виїхала з території Херсонської області чи Донецької, окупованої частини, і тепер повертається на територію України. Немає тут складу правопорушення. Ніякого. Тобто цю людину не можна притягнути до відповідальності, тому що вона нічого протиправного не зробила. Мова йде виключно про тих людей, які скористалися підробленими документами, корупційними інструментами, корупційним впливом, і в такий спосіб покинули територію України та не повертаються», – запевнила вона.
Адвокатка сподівається, що депутати не будуть розробляти й ухвалювати законопроєкти про примусове повернення чоловіків, оскільки такі ініціативи можуть містити грубі порушення прав людини.
«Визначення в законі України факту перебування поза межами території України як правопорушення, це буде порушенням прав людини. Слід розглянути такий момент, як те, що особи, які, наприклад, зараз перебувають поза межами України, вони можуть отримати статус біженця – особи, яка рятується від війни. І це передбачено українським законом, це передбачено міжнародно-правовими договорами й актами. Це легальний і законний спосіб. І якщо особа набуде статусу біженця, то це причина її в тому числі не повертати на територію України навіть в межах процедури екстрадиції», – додала Калинчук.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря.
Управління верховного комісара ООН із прав людини підтвердило загибель 9 511 і поранення 17 206 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Такими є дані організації від 24 лютого 2022 року до 27 серпня 2023-го.
Україна стверджує, що станом на ранок 9 серпня 2023 року внаслідок повномасштабної збройної агресії РФ, за офіційною інформацією ювенальних прокурорів: 503 дитини загинули та понад 1117 отримали поранення різного ступеня тяжкості.
