«Заморозка» консульських послуг. Емоції чоловіків і реакції політиків

Призупинено надання консульських послуг громадянам України чоловічої статі призовного віку за кордоном – це повідомлення МЗС України викликала хвилю обговорення, як всередині країни, так і за її межами. Міністерство закордонних справ критикують за «порушення прав», бо відомство до набуття чинності закону про мобілізацію вирішило «заморозити» можливість для українців за кордоном отримувати документи. А у чергах, які утворилися під консульствами, української владу не лише критикують, а й лають. Кореспонденти Радіо Свобода поспілкувалися із тими, хто стоїть у біля представництв України у Празі, Варшаві, Брюсселі та Мюнхені . А що кажуть про цю ситуацію представники української влади та політиків Євросоюзу? Які можуть бути наслідки? І чи справді такий крок може повернути в Україну тих, хто виїхав незаконно вже після оголошення воєнного стану.

Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» дослідив ситуацію з усіх боків.

Що сталося?

За понад годину до консульського відділу Посольства України у Празі прийшло близько десятка українських громадян. З оголошення на брамі та від представника установи на вході вони дізналися про те, що з того ж дня, 23 квітня, чоловіки віком від 18 до 60 років тимчасово не можуть отримувати консульські послуги.

Напередодні, ввечері 22 квітня, видання ZN.UA з посиланням на власні джерела опублікувало листа за підписом першого заступника міністра закордонних справ Андрія Сибіги. Там вказано – призупинити консульські дії для громадян України призовного віку за кордоном.

Наступного дня інформацію про обмеження підтвердив й глава МЗС Дмитро Кулеба. Він назвав рішення відомства актом «відновлення справедливого ставлення до чоловіків мобілізаційного віку в Україні та за кордоном». І додав, що військовозобов’язані мали оновлювати свої дані у територіальних центрах комплектування (ТЦК) і до ухвалення нового закону про мобілізацію.

«Як це виглядає зараз: чоловік призовного віку виїхав за кордон, показав своїй державі, що питання її виживання його не обходить, а потім приходить і хоче отримати від цієї держави послуги. Так не працює. У нас в країні війна», – пояснив Кулеба у мережі X.

Пізніше з’явилося й роз’яснення від МЗС.

Чимало чоловіків, які у цей день приходили до консульств у різних країнах ЄС, не знали про таке нововведення. І справді – ця інформація залишалася в статусі неофіційної до певного періоду часу.

Вранці люди приходили у штатному порядку, зазначив перший секретар з консульських питань при Посольстві України в Чеській Республіці.

«Ми їм пояснили, і вони з розумінням прийняли ситуацію», – додав він.

Єдина доступна опція у консульстві для чоловіків призовного віку – оформлення документів на повернення в Україну. І дехто, розповів нам посадовець, вже навіть нею скористався.

Як відреагували українці у ЄС

«Якщо вважають, що це стане причиною повернення українців в Україну, то не думаю, – вважає 33-річний Микола, який проживає у Чехії вже близько чотирьох років. – Моя думка, що радше шукатимуть певні лазівки у Європі, ніж повертатися до України. Це, звісно, сумно, але якось воно так. Реальна картина».

Чоловік частково погоджується із заявою Кулеби про встановлення справедливості. Утім, каже, «потрібно оперувати іншими інструментами», натякаючи на корупцію.

Таку думку поділяє і Віталій, громадянин України, який проживає у Німеччині: «Загалом, це правильна дія, але зроблена вона дуже топорно. Наприклад, якщо у людини, як у мене, з 17-го року інвалідність, я не можу навіть вільний час записатися в чергу, щоб сюди приїхати і зробити свій закордонний паспорт».

Віталій каже – окрім його інвалідності, важко хворіє дружина: «Кинути її тут? Я не можу. Їхати треба з нею. В неї онкологія. Ну, важкувато буде туди-назад їздити, щоб цю комісію зробити».

Схожі відповіді про рішення МЗС кореспонденти Радіо Свобода отримали і від українців у Варшаві.

Владислав, мешканець Польщі, загубив паспорт, тож прийшов до консульського відділу, аби відновити документи. Утім, через нововведення отримав відмову:

«Погано до цього ставлюся, в мене тут родина, жінка, діти, і тепер я мушу повертатися в Україну, щоб підтвердити свою особу, ну так виходить?»

Не надто схвально про обмеження для чоловіків призовного віку висловились і жінки з України. Мовляв, це не поверне чоловіків з-за кордону.

«Нехай спочатку позабирають тих, хто повиїжджав за кордон «з інвалідності» і таке інше», – заявила біженка Ольга. На її думку, в Україну можуть повернутися ті, у кого там сімʼя, на інших, каже, сподіватися не варто через відсутність «справедливості» щодо мобілізації.

Однак вкрай резонансним стало відео з варшавського центру оформлення документів, де лунала гучна лайка:

«Чого мій чоловік має, бл**ь, служить?! За таку ма** у, як ти, бл**ь? За**ала, на**й! Віддай документи і йди на**й, бл**ь, в Україну. Ти, бл**ь, служи!». Цю ситуацію висвітлила спільнота «ЄвроМайдан» в соцмережі Х.

Новий закон про мобілізацію передбачає, що українські чоловіки поза межами країни не зможуть скористатися бюрократичними послугами не оновивши військово-облікові дані. Проте цей закон набуде чинності 18 травня.

У МЗС повідомили, що тимчасово нових заяв не приймають, але подані до консульства до 23 квітня розглянуть.

Однак труднощі виникли і у тих чоловіків, хто подав документи раніше, інформує кореспондентка Радіо Свобода у Брюсселі.

У день нововведення МЗС громадянин України Іван, який проживає у Бельгії, не зміг написати заяву на відправлення свого паспорта за кордон.

«Мій паспорт готовий, він знаходиться в Україні. Мені потрібно було тільки написати заяву для його пересилки. І все», – розповів чоловік. Як отримати паспорт, на момент розмови, він не дізнався.

Пізніше того ж дня, 24 квітня, стало відомо, що уряд заборонив пересилати за кордон готові паспорти.

Раптовий збій сервісних центрів?

Одночасно з обмеженнями в консульствах проблеми виникли й у закордонних підрозділах державного підприємства «Документ».

Вранці 23 квітня Центр обслуговування громадян «Паспортний сервіс» на своїй сторінці у Facebook повідомив, що тимчасово призупиняє видачу готових документів за кордоном «у зв’язку з технічними причинами» (окрім дітей до 12 років).

Багатьох українців, які прийшли за послугами у сервісні центри за кордоном, така новина застала зненацька. А у Варшаві обмеження послуг викликало неабияке обурення і сумніви щодо збоїв у роботі сервісу:

– Ви вірите, що система не працює?

– Думаю, що ні. Вони просто, коли зʼявився цей документ (обмеження косульських послуг – ред.), вирішили в один день все припинити, обрізати – і все.

Це діалог Радіо Свобода з Микитою, який живе у Польщі вже з 2016 року. Він додав, що люди у черзі були «дуже незадоволені», а дехто був готовий штурмувати сервісний центр.

Як от уже згадане вище відео одному з відео з Варшави, де ситуація дійшла до нецензурної лайки щодо персоналу ДП «Документ».

Згодом МЗС опублікувало відповідь на запити громадян щодо отримання послуг у паспортних сервісах за кордоном. Мовляв, «підприємство не входить до сфери управління» відомства, а до Державної міграційної служби України.

Водночас там наголосили, що за постановою Кабінету міністрів України, пересилання таких паспортів до відокремленого підрозділу ДМС або закордонної дипломатичної установи України не здійснюватимуть, а відтак громадяни не зможуть їх отримати.

Хвиля критики онлайн

Увечері 23 квітня МЗС опублікувало роз’яснення до свого рішення, наголосивши, що такий крок є «тимчасовим». Зокрема, це пояснили потребою вирішити питання щодо військового обліку чоловіків за кордоном, а також «технічних питань, які виникли у ході імплементації норм та положень» закону про мобілізацію.

Думки щодо наслідків рішення МЗС розділилися. Під заявою Дмитра Кулеби у мережі Х частина користувачів висловила подяку, як-от за «сміливість приймати непопулярні рішення», написав офіцер ЗСУ. Утім, чимало коментаторів, вочевидь, серед чоловіків за кордоном, засуджують обмеження.

Хвилю обурення та гарячі дискусії можна було спостерігати і в онлайн-спільнотах біженців. У телеграм-групі «Діаспора – українці за кордоном» під роз’ясненням МЗС люди поділилися на два табори.

«Чужа країна допомагає, а своя топить», – написав один користувач. Інші ж відповіли, мовляв: «Немає гарного рішення під час війни для всіх. Хтось повинен захищати країну, яку ви так любите».

У телеграм-групі для біженців у Німеччині, наприклад, не лише засудили рішення влади, але й обговорювали відмову від громадянства. Такі побоювання висловили і представники влади та експерти.

Реакція народних депутатів

«МЗС, як на мене, пішов – як би сказати дипломатично – через якийсь задній двір, – заявила в коментарі Радіо Свобода в ефірі програми «Свобода.Ранок» народна депутатка від «Голосу» з параламентського Комітету з нацбезпеки та оборони Соломія Бобровська.

Вона назвала розпорядження МЗС «напівзаконним» і таким, що «має сумнівний результат, адекватність і зміст».

Парламентарка заявила, що таким рішенням «відштовхують усіх наших громадян, штовхають буквально отримувати і посвідки на тимчасове проживання інших країн, отримувати громадянство».

Бобровська вважає, що нововведення МЗС не задовольнить запит на соціальну справедливість в українському суспільстві:

«Мало того, що в нас немає державної політики повернення українців з-за кордону, додому. Так у нас, ми ще кажемо – будь ласка, шановні, три місяці можете не чекати, ви для нас – ніхто».

Натомість депутат від президентської партії Олександр Мережко заявив, що довіряє міністерству в ухваленні рішень. Водночас зазначив, що остаточні висновки зможе зробити, заслухавши представників у МЗС, що було заплановано в парламенті.

«У мене є «презумпція довіри» до МЗС. Там дійсно фахівці сидять. І коли вони ухвалюють якісь рішення, то я їм довіряю, – зазначив він у коментарі Радіо Свобода. – Але все-таки я хотів би більш детально розібратися в питанні».

На запитання журналістів про те, чому обмеження для чоловіків за кордоном запровадили раніше набуття чинності законом про мобілізацію, він відповів:

«Це такий надзвичайний захід. Можливо, іншого виходу просто не було».

На його думку, така вказівка МЗС могла бути запобіжним заходом, аби попередити можливий ажіотаж серед тих, хто поспішав вирішувати питання з документами до того, як закон про мобілізацію стане чинним.

«Тобто це спричинило би якийсь хаос, можливо. І тому, я так думаю, що МЗС вирішило трошки запобігти цьому, взяти такий таймаут», – висловився депутат.

Що кажуть у ЄС

«Я думаю, що багато поляків обурюються, коли бачать молодих українських хлопців у готелях і кафе, і чують, скільки зусиль ми повинні докласти, щоб допомогти Україні», – заявив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш у інтерв’ю телеканалу Polsat News. Він повідомив, що Варшава раніше пропонувала допомогти Україні повернути тих, хто підлягає військовій службі, щоб вони «виконали свій громадянській обов’язок».

А в Німеччині навпаки – запевнили, що країна не позбавлятиме українських чоловіків захисту.

«Я впевнений у тому, що це не вплине на статус біженців з України, які потребують захисту, незалежно від того, чи йдеться про жінок, яких серед таких біженців більшість, або чоловіків», – наголосив офіційний представник МВС ФРН Максиміліан Калль.

У столиці європейської політики на нововведення Міністерства закордонних справ відреагували стримано.

«Не нам коментувати рішення українського уряду щодо заходів, які необхідно вжити в контексті конфлікту. Єдине, що ми можемо зробити, – це пояснити, яка ситуація з цими особами, які перебувають на території Європи», – відповів на запитання Радіо Свобода у Брюсселі представник Єврокомісії Ерік Мамер.

У ЄС не сказали, чи підтримують рішення української влади, як і не прокоментували ймовірність депортації українських чоловіків у разі, якщо у них будуть прострочені документи.

Речниця Єврокомісії з міграції Аніта Гіппер зазначила, що не має «конкретних коментарів» щодо Директиви про тимчасовий захист: «Ми не розрізняємо статі, а також призовний статус. Це все, що маю сказати зі свого боку».

За даними Євростату, від початку повномасштабного вторгнення з України виїхало 650 тисяч чоловіків призовного віку.

Скільки з них перетнули кордон як багатодітні батьки чи через інвалідність – чи з інших законних причин – ця статистика не уточнює. Водночас чимало українців живуть з родинами за кордоном вже багато років.

• Верховна Рада 11 квітня ухвалила закон про вдосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. Це рішення підтримали 283 народні депутати – переважно із владної партії «Слуга народу» та союзних їй фракцій і груп. Із остаточного варіанту документа зникло положення про умови демобілізації військових. 16 квітня закон підписав президент України Володимир Зеленський.
• Закон, серед іншого, передбачає, що чоловіки у віці 18-60 років зобов’язані протягом 60 днів оновити свої облікові дані у військкоматі, центрі надання адмінпослуг (ЦНАП) або в електронному кабінеті призовника. Також військовозобов’язані на час дії воєнного стану повинні постійно мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти їх на вимогу поліції чи працівників ТЦК.
• Кабінет міністрів України заборонив пересилати закордонні паспорти та паспорти громадянина України за кордон. Відповідно до постанови уряду від 23 квітня чоловіки віком від 18 до 60 років зможуть отримати документи лише на території України.