Запоріжжя – Запорізький волонтер Умид Джуракулов від 2015 року передає українським бійцям на фронт авто, а також допомагає з їх ремонтом. Радіо Свобода розпитало волонтера про те, які машини нині користуються попитом серед військових та на які моменти він звертає увагу при їх купівлі для бійців.
Авто для розвідки 55-ї артбригади – це перша придбана запорізьким волонтером Умидом Джуракуловим та його однодумцями машина для військових. Пригадує, як все це відбувалось ще у 2015 році.
«Приїхав командир їхньої роти на КрАЗі. Сиділи, розмовляли. І кажуть, що у розвідку ходити нема на чому. Я такий: «Як нема на чому?». «Ось на КрАЗі в розвідку ходимо». А я: «А що треба?». «Треба маленьку машину». І ось ми повернулись з Дмитром Валентиновичем, з моїм керівником, з яким працюємо разом, і почали думати. Почали шукати УАЗік. Ціни були, як зараз, підросли. «Золоті» були ти УАЗіки. Навіть купили у Нікополі і хотіли гнати. Він виїхав з Нікополя і зламався. Повернули назад дідусеві, а він гроші не хотів вертати. Додому приїхали десь у годину ночі. Дружина моя зустріла нас, нагодувала. І сидимо, думаємо, що ж робити. І я кажу: «А, може, «волинця» (ЛУАЗ – ред.) подивимось?». Одразу ноутбук відкриваємо. Подивились. Знайшли в Енергодарі. Не пам’ятаю, за скільки коштів, але у нас точно бракувало. Зранку зідзвонились. Приїхали до газети «Міг» (запорізька газета – ред.). Їхня керівниця, головна редакторка додала кошти. І ми поїхали і купили того «волинця», і відігнали його розвідці. Його назвали «Умкою». Не знаю його подальшу історію, але років три він воював точно», – ділиться волонтер.
Допомагати ж українським військовим запорізький волонтер почав ще на початку літа 2014-го. Тоді до транспортного відділу кампанії, де працює Умид, звернулася пара місцевих депутатів, які хотіли позичити мікроавтобус для поїздки на фронт.
«Я тоді ще не розумів, що відбувається. Машина дорога – на війну ж. Вони залишили мені ключі від свого Touareg і тоді поїхали на нашому мікроавтобусі. Приїхав на роботу і кажу «Хлопці, так і так… Хлопці зібрались їхати – давайте щось допоможемо». Відгукнулись наші хлопці у поїздку, і поїхали всі разом наступного дня. І коли звідти повернулися, депутати віддали наш мікроавтобус, забрали свій джип, а наші хлопці під враженням розповіли, що там відбувається. Поїздка була у район Донецького аеропорту. Ми сидимо на роботі і говоримо, що давайте щось робити. Ми зібралися і наступної неділі, коли у нас був єдиний вихідний, і поїхали до Сергія Кирика, позивний «Ложка» (учасник оборони ДАПу, родом з Запоріжжі – ред.)», – каже волонтер.
Авто на фронт
Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Умид з однодумцями сконцентрував свої зусилля на допомозі українським військовим у питаннях, саме пов’язаних з автотранспортом. Це як купівля і перегін авто для фронту, так і ремонт військових машин.
Показує військовий «Лендровер» однієї з частин ЗСУ після ремонту. Втім, знайти і придбати подібне спеціальне авто для військових волонтерам достатньо складно. Каже, що за всю свою практику роботи з військовими автівками лише один раз зміг передати таку машину бійцям.
«Не знаю, де волонтери такі авто знаходять. Мабуть, на якихось сховищах. Насправді такі авто дуже вартісні. До війни, в 2014-2015 роках було у нас одне таке авто. Нам його частково подарували. Він у «Правого сектору» був. Коштував тоді близько 15 тисяч доларів», – згадує Умид.
Волонтер зазначає, що чималу частину авто для військових дарують звичайні люди, і ці всі машини знаходять своє використання на фронті. Так, одній частині, що нині воює на Запоріжжі, подарували звичайного «запорожця», який, за словами Умид, бійці перетворили на пікап. Саме авто такого типу є найбільш запитуваними серед військових.
«Пікап – дуже оптимальний. В нього так само 4-5 людей сідає в середину. Плюс є кузов, куди щось покласти або ж використати його як бойову конячку. Дістати зараз пікап – це з галузі фантастики, так як їх розібрали, все, що є. І погане, і добре, все зібрали за кордоном. Практично не лишилось автівок, але нічого, знаходимо. Або ж використовуємо ті, що вже є в Україні. Зараз ми особисто, я і мої друзі, намагаємось брати тут. Бо коли в Україні береш, то ти його бачив, попробував, поторгувався. Коли береш за кордоном, то це такий довгий і складний шлях. Пікап може коштувати від 2,5 тисяч доларів і до Місяця», – каже Умид.
Та військові потребують не лише таких універсальних для фронту авто. На передовій знаходять своє активне використання і легкові машини з кузовом типу універсал. Їх середня вартість, за словами Умида, починається від 1,5 тисячі доларів.
«Буває, що просять маленькі легкові авто. Багато хто питає, навіщо військовим легкові. Легкова машина низька. І коли трава, посадка, пшениця, авто не видно – воно на рівні з ними. Джипи та інші позашляховики виглядають з-під них. Тому зараз багато використовуються легкових-універсалів. Універсали тому, що у них можна багато покласти – окрім БК, можна покласти продукти, вивезти поранених, загиблих. Такі машини довгі, і цим зручні. Тому бувають такі заявки», – розповідає волонтер.
Серед рідкісних і специфічних запитів на транспорт, з якими Умид зіткався від 2015 року, волонтер називає заявки від військових на моторолери та мотоцикли. Зазначає, що наразі бійці не зверталися до нього за такими, втім, попит на них все ж таки існує.
«Моторолер маленький, тихий. У розвідку ходити. Сів на нього, поїхав уздовж посадки, став десь на гніздо і швидко повернувся. Велосипеди возили, мотоцикли возили, моторолери возили. Мотоцикли з коляскою возили, бо на неї ставили кулемет. У нас зараз не просили. Але судячи з соцмереж, то мотоцикли зараз дуже запитувані. Зараз же «Джавеліни». Закинув на плече, жахнув і поїхав – тому моторолер чи мотоцикл», – пояснює Умид.
Технічні моменти
Ходова частина автотранспорту – це те, що називає Умид ключовим для себе під час вибору машини для купівлі для військових.
«Хтось звертає увагу на раму. Ми ж звертаємо увагу на ходові властивості – двигун, коробка, роздатка, мости. Саме те, що їде, для нас важливо. На це ми звертаємо в першу чергу увагу, коли запускаємо двигун і дивимось, як він працює, як працює паливна система. Дивимось, чи не кидає оливу, у якому стані двигун, бо буває, що машина чиста, гарна, а відкриваєш капот – там все тече», – каже волонтер.
Та додає: «Бувають різні сюрпризи від машини. Ми буквально місяць тому передали пікап Nissan Navara, і вчора дзвонять хлопці і скидають відео – застукав мотор. Авто купили за кордоном. Віддали за нього 6500, плюс дорога. Вийшов він у нас «золотий» такий, і вже мотор на ньому ліг. Це техніка. Ми – не рентген і не можемо бачити все, що відбувається в середині. Буду завтра їхати за ним, везти на ремонт і шукати причину».
Після купівлі перед відправкою на фронт машина для військових, зазначає волонтер, може потребувати часткової заміни деталей та певного ремонту. У кожному випадку все індивідуально. Умид наводить ключові роботи, які, як правило, проводить з однодумцями на авто, які передає на фронт:
«Найбільш вартісна робота – це заміна зчеплення. Практично у всіх авто міняємо, і чому, не знаю. Чи-то за кордоном водії їздять, тримаючи ногу на зчепленні, чи щось інше – вони всі підгорілі. Далі – ходова досить розбита практично на всіх машинах. Масла і фільтри міняємо апріорі. Все це близько 15-17 тисяч гривень в середньому. Буває дорожче, особливо коли підшипники міняємо», – каже волонтер.
Перед передачею на фронт автівки також можуть потребувати фарбування та повної заміни шин на спеціальні грязьові. Комплект таких для авто, за словами Умида, може в середньому коштувати від 13 тисяч гривень.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На середину липня Україна оцінювала втрати Росії у війні в більш ніж 38 тисяч особового складу. Кремль не озвучує дані щодо загиблих під час вторгнення, але визнає, що втрати «значні». Наприкінці червня президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були під російською окупацією.
Управління Верховного комісара ООН із прав людини станом на 15 серпня верифікувало 5514 випадків загибелі та 7698 випадків поранення цивільних в Україні внаслідок повномасштабної війни, розпочатої Росією 24 лютого 2022 року. В ООН наголошують, що реальні цифри – значно вищі.