Український уряд виділив сто мільйонів гривень на ліквідацію наслідків бойових дій та відновлення критичної інфраструктури Херсонщини. Про це 15 листопада повідомила пресслужба Міністерства економіки. Серед пріоритетних завдань – відновлення пошкоджених об’єктів інфраструктури та забезпечення місцевих жителів електроенергією та теплом, зазначила перша віцепрем’єрка Юлія Свириденко. Вона додала, що виділені кошти також підуть на відновлення об’єктів соціальної сфери.
Міністерство економіки повідомляє, що кошти отримає Херсонська обласна адміністрація для Херсонської ОВА, яка має узгодити з Міністерством розвитку громад та територій перелік заходів для фінансування.
Чого потребують жителі звільненої Херсонщини та чи вдається владі відновлювати пошкоджені об’єкти життєзабезпечення – про це йдеться в матеріалі.
Херсон планують відбудувати за два роки
У Херсоні розробляють план з відновлення міста, який розрахований на два роки. Про це проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я» розповіла начальниця Херсонської міської військової адміністрації Галина Лугова. За її словами, у місті – проблеми з постачанням електрики, водопровідної води та тепла, а також відсутній стабільний зв’язок.
Лугова розповіла, що під час обстрілів російські військові продовжують вражати об’єкти критичної інфраструктури вже звільненого Херсону.
Ворог був тут довгий період і знає розташування наших об’єктів водо-, енерго- та теплопостачання, тож він б’є влучно
«У Шуманському мікрорайоні була вода, але потім зникла, бо було влучення у водопровідну помпову станцію – і знову в нас перебої. Ми готуємо біг-беги (великі мішки зазвичай з-під добрива – ред.), якими ми захищаємо об’єкти критичної інфраструктури. Але ми розуміємо, що ворог був тут довгий період і знає розташування наших об’єктів водо-, енерго- та теплопостачання, тож він б’є влучно. Ми готові до цього. На випадок екстрених ситуацій ми запасаємося дизель-генераторами, які є доволі потужними, щоб забезпечити зимовий період», – сказала Лугова.
Як розповіла голова Херсонської МВА, у місті облаштовують бомбосховища та укриття, де має бути все необхідне для комфортного перебування.
Йдеться про забезпечення бомбосховищ буржуйками, дизель-генераторами, аптечками першої допомоги, водою, теплим одягом, ковдрами, ліжками та вогнегасниками
«Ми співпрацюємо з ООН. Ми надали перелік необхідних речей, якими маємо забезпечити наші бомбосховища. Йдеться про забезпечення буржуйками, дизель-генераторами, аптечками першої допомоги, водою, теплим одягом, ковдрами, ліжками, а також вогнегасниками, які, на жаль, у нас відсутні. Нам обіцяють надати в тому числі павербанки та ліхтарі», – розповіла чиновниця.
Щодо пошкодженого державного, комунального та приватного майна, то в Херсоні створена комісія, яка веде його облік. За словами Лугової, у приватних будинках через обстріли та спричинені ними займання пошкоджені дахи – для їх полагодження потрібен шифер. У багатоповерхівках вибиті шибки, вигорілі та понівечені балкони, зруйновані стіни, каже посадовиця.
«Є складність саме у відсутності мобільних бригад, які б змогли зараз вивозити це сміття та забивати ті ж вікна. Це пов’язане з тим, що обстріли тривають і становлять небезпеку для населення», – додала Лугова.
Херсон без власного хліба
Депутат Херсонської обласної ради Сергій Хлань наполягає, що його регіон, як і решта України, найбільше потребує генераторів.
«Саме за допомогою генераторів можна відновити підприємства, які критично необхідні для Херсону. Це – виробництво хліба. Сьогодні він завозиться виключно благодійними організаціями. А виробництво хліба в Херсоні поки що не забезпечене, бо неможливо відновити електропостачання. Мені відомо, що ведуться роботи, щоб забезпечити це підприємство потужним дизель-генератором», – розповів депутат.
За інформацією Хланя, у Херсоні відновлюють роботу українські банки, але для стабільного сервісу все ще не вистачає сталого інтернету.
Бериславський район: «Люди виживають тільки завдяки гуманітарній допомозі»
Бериславський район Херсонщини зазнав масштабних руйнацій під час повномасштабного вторгнення, розповів «Новинам Приазов’я» голова тамтешньої райради Дмитро Слівченко. До цього району належать такі населені пункти, як селища Нововоронцовка, Високопілля, Велика Олександрівка та місто Берислав.
Потрібні будівельні матеріали: шифер, дошки, вікна, якщо не вікна, то плівка, ДВП, ДСП, щоб чимось їх затуляти
«Багато будівель зовсім пошкоджені – так, що їх відновити не можна. Але здебільшого розбитий шифер та шибки. Тому потрібні будівельні матеріали: шифер, дошки, вікна, якщо не вікна, то плівка, ДВП, ДСП, щоб чимось їх затуляти», – сказав Слівченко.
За його словами, половина громад Бериславського району досі перебувають без електрики та водопостачання.
«Люди виживають тільки завдяки гуманітарній допомозі: їжі, одягу, засобам гігієни. Високопільський район – уже зі світлом, Великоолександрівський – зі світлом, але сам Берислав без світла вже місяць. Дуже важко там людям, а ще й постійні обстріли», – додав районний голова.
«Щоб люди навіть не думали вирубати посадки»
Начальник Нововоронцовської селищної військової адміністрації Андрій Селецький розповів, що жителі його громади найбільше потребують паливних товарів.
«Наразі в нас уся громада опалюється пічками та котлами. Газорозподільна система повністю зруйнована, й відповідно люди топитимуть будинки дровами, брикетами та вугіллям. Тепер це – найбільша потреба в усій громаді. У нас понад три з половиною тисячі населення, а на одне домогосподарство взимку потрібно хоча б сім кубометрів дров або брикетів. Ми хочемо не просто дати два кубометри (паливної продукції – ред.) й забути, а допомогти так, щоб люди навіть не думали йти в посадку вирубати дерева», – розповів «Новинам Приазов’я» Селецький.
Він додає, що для розвезення гуманітарної допомоги територією громади потрібні дизель та паливо. За словами Селецького, у громаді налагоджують роботу з ліквідації наслідків обстрілів.
Коли ми видаємо всі матеріали, бабусі та дідусі фізично не можуть самотужки полагодити будинки
«Треба допомогти людям уберегти своє майно, законсервувати його. Для цього потрібна велика кількість тентів, плівки, щоб накрити дахи або будинки. Потрібні бригади, які відновлюватимуть майно. Бо постраждало багато будинків у бабусь та дідусів. Коли ми видаємо їм всі матеріали, вони фізично не можуть самотужки полагодити будинки», – зазначив він.
Селецький каже, що в Нововоронцовській громаді пошкоджена кожна будівля комунальної власності, й немає жодної будівлі, яка б не постраждала.
«Нам на зустріч пішла Криворізька міська рада за сприянням ОВА. Вона відряджатиме до нас бригади будівельників та ремонтників. Під час окупації й тепер допомагає німецько-українське об’єднання «Файна Юкрейн» з міста Гамбург. Вони допомагають і реанімаційною технікою, і спорядженням для пожежників, і харчуванням. Також є шведи. У перекладі назва їхньої організації – «Допомога Україні». Вони здебільшого орієнтується на поміч тваринам та допомогу одягом, посудом, побутовою технікою», – прокоментував джерела допомоги Селецький.
Він зазначив, що також допомагають організації «Шелтер Тернопіль» та «Шелтер Кривий Ріг», а також Фонд Сергія Притули, який надав потужний генератор для відновлення водопостачання у степових селах.
Якщо людині в лютому виповнилось 60 років, то вона може за цілий рік отримати пенсію, але куди звертатись – не знає
Політолог із Херсону Олександр Мошнягул зауважує, що місцева влада недостатньо інформує жителів про те, як вони можуть розв’язувати свої щоденні проблеми.
«Зараз пенсія – це питання виживання. Якщо людині в лютому виповнилось 60 років, то вона може за цілий рік отримати пенсію, але куди звертатись – не знає. Ми бачимо позитивні перетворення, але важко сказати, чий тут більший внесок – приватних підприємств, центральної влади, бізнесу, волонтерів, і який саме внесок у цих процесах у військової адміністрації», – каже політолог.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнили майже усю окуповану до того частину Харківщини.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були під російською окупацією. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
Управління Верховного комісара ООН із прав людини підтвердило (верифікувало) 6 557 випадків загибелі і 10 074 випадки поранення цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Такими є дані організації від 24 лютого до 13 листопада. В ООН наголошують, що реальне число загиблих є значно вищим.
