“Майже всі еліти в Росії поділяють думку Пригожина-Ахмедова”, – розповідає ЛІГА.net колишній представник російської еліти, а зараз – опозиціонер-яструб Ілля Пономарьов.
Політична катастрофа, можливий розпад Росії, занепад економіки та деградація всіх сфер життя – це головні теми російської еліти на тлі поразок у війні з Україною. Найскромніші епітети на адресу влади в Росії – “закомплексований ліліпут”, “сатана”, “пустушка”.
Зокрема, такими словами про російського диктатора Володимира Путіна нібито говорили продюсер Йосип Пригожин та олігарх Фархад Ахмедов.
Наповнений відчаєм діалог став вірусним: його вже понад тиждень цитують у медіа, соцмережах та обговорюють в ефірах. Ексдепутат Держдуми РФ Ілля Пономарьов каже: “Щонайменше, 90% російських еліт налаштовані так само. Саме тому запис так поширився: усі отримали доказ, що всі так думають”.
Він упевнений: у публічному розповсюдженні таких думок є небезпека для режиму, але російські еліти не здатні на дії: “Вони не розуміють, як можуть змінити ситуацію”.
СТРАХИ ЕЛІТ
Рівень невдоволення у російських елітах та урядових колах дуже високий, переконує Пономарьов. Початок повномасштабної війни вони сприйняли як особисту катастрофу: через санкції, знецінення рубля, падіння економіки, проблеми з бізнесом, неможливість подорожувати. Життя російських еліт сильно змінилося порівняно з тим, до чого вони звикли.
Розмова Ахмедова-Пригожина підтвердила, що це популярна думка, каже ексдепутат. І тепер у російській верхівці конкурують дві ідеї про те, як реагувати на публічні образи Путіна. Силовики, каже Пономарьов, хочуть покарати співрозмовників, довести корисність Путіну. У той же час, політичне крило Кремля – замовкнути інцидент – “не піарити тему”.
Поки що, на думку Пономарьова, перемагає другий варіант. І сам Йосип Пригожин вже почав вигадувати, що запис створив нейромережу, здатну відтворити стиль спілкування і 157 разів сказати “блядь” для зв’язування слів.
Елітами управляє страх, пояснює Пономарьов. І першоджерело страху – гроші. Представники еліти звикли заробляти на лояльності режиму і не можуть відмовитися від цього, адже не здатні створити бізнес поза Росією.
“Вони можуть стогнати, боятися, бути незадоволеними, але вони заробляють, – пояснює Пономарьов. – Пригожин заробляє, Ахмедов заробляє, і всі інші заробляють”.
Ще один чинник страху – фізична небезпека. За минулий рік у Росії загадково померло більше десяти топ-менеджерів нафтогазової сфери: вони вішалися, стріляли в себе, виходили з вікна або падали з катера, або просто вмирали посеред будинку на Рубльовці – як В’ячеслав Ровнейко, що загинув у лютому 2023-го, Urals Eny NV.
Це може говорити, що у Кремлі почули: не всі згодні йти на дно разом із Путіним. Отже багато хто спробує втекти і стати корисним західним спецслужбам.
Спроби еліт залишити Росію частішають. Нижчим чиновником, який залишив РФ, став спецпредставник Путіна Анатолій Чубайс. Він подав у відставку після початку повномасштабної війни і, за даними російських медіа, вилетів до Туреччини. Крім нього біжать і інші представники еліт – наприклад, банкір Олег Тіньков, діячі культури, молоді “лідери думок”
Пономарьов звертає увагу: більше не існує “близького оточення Путіна”. Диктатор не прислухається до порад. Майже всі рішення ухвалюються самостійно. Старий КДБшник, каже Пономарьов, продовжує ділити еліти на конкуруючі клани, щоб вони доносили один на одного, а він сам грав роль арбітра.
Найвпливовішим кланом Пономарьов називає групу олігарха Юрія Ковальчука, одного з небагатьох, хто зберіг доступ до Путіна. У цей клан також входять секретар Ради безпеки РФ Микола Патрушев, міністр оборони Сергій Шойгу та Сергій Кирієнко, який є заступником голови адміністрації Путіна і займається окупаційним режимом на захоплених українських територіях.
За даними Times, Ковальчук, старий друг диктатора, зблизився з Путіним ще більше під час ізоляції на Валдаї під час пандемії COVID-19. Wall Street Journal зазначало, що адепт російського імперіалізму та прихильник теорій змови Ковальчук був одним із тих, хто переконав Путіна розпочати велику війну проти України. Щоб показати нібито слабкому Заходу “кузьчину матір”.
Цей клан конкурує із ще одним силовим блоком, переконує Пономарьов. Групою, до якої входять власник терористичної організації ПВК Вагнера Євген Пригожин, путінський ставленик у Чечні Рамзан Кадиров та голова Росгвардії Віктор Золотов.
Найбільшу медійність після 24 лютого 2022 року з цього крила набрав Пригожин. Його терористи з ПВК Вагнера не соромилися публічно називати “підором” голову Генштабу РФ Валерія Герасимова, лаяти та висміювати керівництво Міноборони РФ. Кадиров іноді заступається за Пригожина і називає “братом”.
“Вони конкурують із Шойгу – і Путін у цьому зацікавлений”, – зазначає Пономарьов.
Ще одним впливовим кланом він називає “системних лібералів” – членів російського уряду. Серед представників – прем’єр Михайло Мішустін, його заступник Сергій Чернишенко, голова Нацбанку РФ Ельвір Набіулін. Поки що цей клан виглядає найбільш немедійним.
“Усі намагаються не відсвічувати, не відволікати увагу Кремля від військових подій, – пояснює ексдепутат. – Це найуніверсальніша стратегія. Навіть працівники уряду зосереджені на щоденних обов’язках, нічого не пропонують”.
Але саме цей клан, на думку Пономарьова, може запропонувати наступнику Путіна, який влаштує Захід. Якщо умовний Мішустін стане наступником, завершить війну, деокупує частину територій та погодиться на репарації, на Заході це можуть назвати перемогою – щоб не допустити зміни системи та ризиків від потенційного розпаду РФ.
“Але це не перемога – імперія відновиться, почне знову, як у Чечні”, – говорить Пономарьов.
НАБЛИЗИТИ “ЕТАП ТАБАКЕРКИ”
Настрій розмови Пригожина-Ахмедова – це про російські еліти загалом, вважає Пономарьов. Проте, за його словами, етап “вбивства царя табакеркою” поки що не настав.
“Потрібне почуття остаточного краху на фронті. Тоді з’являться люди, яких хвилюватиме, як прибрати Путіна і домовитися із Заходом, – упевнений ексдепутат. – Зараз небезпека від Путіна для цих еліт більша за небезпеку їхньої бездіяльності”.
Санкційний тиск, на його думку, наближає “етап табакерки”, але надто повільно. Санкції створюють незручності, але не небезпеку.
“Ордери на арешт від Міжнародного кримінального суду потрібно поширювати на еліти, тоді це буде небезпекою, – додає він. – А санкції – це коли ти просто не можеш їздити до певних країн, не можеш робити бізнес. Більшість людей вже вивели гроші і сидять тихо. . Тому ситуація на фронті – це головний фактор можливих змін”.
Пономарьов каже: потрібні санкції для всього російського списку Forbes-500, зокрема Альфа-Груп. Раніше російське опозиційне видання СОТА стверджувало, що Пономарьов нібито захищав співвласника групи Михайла Фрідмана, але екс-депутат це заперечує.
Єдиний шлях для олігархів, на його думку, платитиме Україні. Рецепт Пономарьова для них: припинення будь-якої співпраці з владою Росії, фінансування української армії та відновлення України. Тільки після цього можна говорити про зняття санкцій.
“Фрідман має величезні кошти – за оцінками, $25 млрд за кордоном… Я вважаю, що $10 млрд, суми такого порядку мають стати внеском. Якщо вони це зроблять – я за зняття санкцій. Я розповсюджую цю позицію серед російських олігархів”, – каже він. .
Втім, за словами Пономарьова, російських еліт у цілому влаштовує диктатура, як свого часу німецьких еліт влаштовував Гітлер. Але вони бояться опинитися в новому Нюрнберзі. Найрозумніший сценарій для Росії, каже Пономарьов, це сценарій окупації Німеччини після 1945 року.
“Може бути окупація військова, а можливо проксі-окупація, якщо Захід створює новий уряд, спостережну систему всередині Росії. У цьому є певний інтерес України”, – упевнений ексдепутат держдуми.
Сам Пономарьов іноді намагається піднімати градус напруги всередині Росії. Він чи його однодумці, за словами екс-депутата, причетні до багатьох диверсій на території РФ. На тлі розколотих правлячих еліт це має сенс.
Одна з найгучніших диверсій – підрив у серпні 2022 року автомобіля ідеолога “російського світу” Олександра Дугіна. Втім, у машині була лише його дочка Дарина.
Пономарьов переконує: за цим стоїть Національна республіканська армія (НРА), яка підпільно діє на території РФ. У серпні 2022 року екс-депутат підписав Ірпінську декларацію про створення центру збройного спротиву режиму Путіна.
Місце підписання було сприйнято неоднозначно, але Пономарьов запевняє, що це не був піар на кістках: “Ми свідомо обрали це місце, щоб показати: буде не лише каяття після війни, будуть дії прямо зараз”.
Про НРА з літа майже нічого не було чути, у її існуванні можуть виникати сумніви, проте Пономарьов переконує: партизанський рух у РФ зростає, НРА здійснила ще кілька гучних акцій, але не бере за них відповідальність “через загрозу особистої безпеки”.
“Нам потрібен результат – щоб російські еліти відчували небезпеку… НРА спеціалізується на нападах на представників російської еліти – на серйозних акціях із вибухівкою… Коли війна закінчиться, ми розповімо, що робив цей підрозділ”, – каже Пономарьов.
Ще одним гучним кейсом став вибух будівлі ФСБ у Ростові-на-Дону у березні 2023 року. Російські медіа повідомляли, що в цьому винні нібито самі російські військові, які притягли до ФСБ посаджений за допомогою РЕБ дрон-камікадзе. Пономарьов стверджує, що насправді це результат роботи партизанів з організації Чорний міст: “Вони від початку нам про це говорили і також представили докази, що це були вони”.
Найгучнішим інцидентом стала вилазка десятків бійців Російського добровольчого корпусу (РДК) до Брянської області 2 березня. Вони сфотографувалися біля місцевих державних установ та втекли. Як вважається, повернулися до України. Зараз РДК, за їхніми словами, складається з росіян “переважно правих поглядів” і підпорядкований ЗСУ.
Центр Пономарьова до РДК непричетний, каже екс-депутат: “Я надто лівий для них”.
Але запевняє, що про підготовку атаки знав заздалегідь: “Коли РДК планував приєднатися до Ірпінської декларації, ми говорили про цей план. Це мало стати однією з перших операцій на території Росії, розвідка боєм”.
Окреме місце займає легіон “Свобода Росії”, створений у лавах Сил оборони ще на початку великої війни з російських полонених. За словами Пономарьова, зараз легіон має чотири батальйони, поповнюється росіянами, полоненими, перебіжчиками і російськими активістами, які живуть в Україні, які зв’язуються через Telegram-бот.
“Є близько 10 000 осіб, які хочуть приєднатися до легіону. Але є обмеження з українського боку: дуже ретельні перевірки, поліграф, психолог, військовий відбір”, – розповідає він.
“Військова перемога буде незабаром. І зміни в Росії розпочнуться – треба керувати їх у потрібному Україні напрямі”, – додає Пономарьов.
Проте більшість українців бажають не просто змін, а розпаду Росії. З цією тезою погоджується навіть сам Пономарьов.
Перерозподіл влади всередині Росії може підняти на трон як відвертих ворогів України, так і більш нейтральних персон. Але всі наступники Путіна сприйматимуться в Україні як вороги ще багато років. Втім, зараз розбрат усередині Росії послаблює режим, додає стресу російському суспільству, розколює еліти, веде до сценарію розпаду РФ на окремі країни. І це так чи інакше на користь України.
Читайте також: Інтерв’ю | Міністр війни. Рєзніков про Зеленського та країну: кожен із 18 років має вчитися стріляти
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею та натисніть Ctrl+Enter.
