“Позивний не повинен бути крутим. Він має бути ємним і коротким. Бажано – з відкритих складів. Як у мене: “Че-ре-па-ха”. Так у 2015-му на шахті “Бутівка” вчив новобранців 93 бригади один із писарів”, – розповідає ЛІГА.net ветеран Збройних Сил із позивним “Ангел”.
Запити “позивний для військових” та “як вибрати крутий позивний” входять до топ Google-запитів, пов'язаних із військовою тематикою.
У навчальному центрі багато новачків-військів просто зависають, коли запитуєш про позивне, підтверджує ЛІГА.net колишній керівник учбового центру ДУК “Правий сектор” Микола “Беркут”.
Як вибрати позивний, навіщо він потрібен військовим і що робить псевдо крутим – ЛІГА.net розбиралася коротко.
“Лісовик”, йди додому”. Для чого потрібні позивні
Позивний потрібно з кількох причин. Перша – приховати офіційні дані. За часів УПА під псевдо повстанці приховували свою особу, щоб їх не могли вирахувати російські спецслужби. У радянській армії цього не було. А ось повстанцям треба було конспіруватися – для власної безпеки. ЛІГА.net старший лейтенант 47 ОМБр “Магура” Николай Мельник.
Традиція псевдо у російсько-українській війні тягнеться саме з того часу, додає Микола Беркут. Тому в українському націоналістичному русі дуже прижилася традиція обирати “історичні” псевдо – на честь визначних командирів УПА чи козацьких лідерів. “Це підтверджує тривалість нашої боротьби”, – каже він.
Друга причина, За якою потрібно позивний, – для зручності зв'язку. Рація в режимі розмови працює дуже короткий проміжок часу, тому за одне натискання тангенти потрібно встигнути в загальному ефірі озвучити максимум інформації конкретного адресата.
“У рацію незручно говорити: “Володимире Фердинандовичу, підійдіть на командно-спостережний пункт роти, будь ласка”. “Лісовик, йди додому” – швидше і коротше”, – зазначає “Ангел”.
Позивний – це економія часу, підтверджує Мельник. У бойових умовах “економія часу – це завжди економія крові українців”.
Козаки, мрії, професії. Як вибрати позивний
У позивних часто відбивається, про що люди мріяли у дитинстві, розповідає ЛІГА.net офіцер 59 бригади Сергій Цехоцький. “Впливають юнацькі роки. Те, як людина себе бачить. Багато хто асоціює себе з тваринами, наприклад”, – каже він.
Позивний допомагає вдягнути маску, яку завжди хотів на себе приміряти, але в цивільному житті для дорослого дядька це не солідно, зазначає “Ангел”. В армії – можна. Тут ніхто не засуджуватиме. Тому, наприклад, “Джокерів” та “Бетменів” з початку війни у 2014 році він зустрічав кілька десятків.
Похідні від тварин і птахів також дуже популярні в Силах оборони, додає “Беркут”: багато “Кіт” і “Вовків”, серед жінок – “Мишок”.
Свій позивний він вибирав, як у юності приєднався до організації ” Тризуб ” . “Подумав, що беркут – досить автентичний український птах. Плюс – на той час птахи були в тренді. І моє кредо було таке: “Якщо не заклюю, то принаймні на голову на…єру”, – каже він.
Ще одна популярна серед військових історія – професії. У медиків бувають “Хірурги”, у водіїв назви автомобілів. Можливі варіації на тему громадянського хобі чи етнічної приналежності.
Інший варіант – чиста козачина: одне слово влучно описує людину, її переваги, звички чи зовнішній вигляд, кажуть військові.
Традиційний спосіб отримати позивний – коли його тобі дають побратими, додає Мельник. Так було ще на Запорізькій Січі. Нині через плинність кадрів та брак часу командири не встигають цим займатися, тому позивні часто обирають люди самі.
“Якщо мені людина представлялася: “Я – “Бабай”. Мене так назвали”, – каже “Беркут”. – Побратим, який поруч стояв, пояснив: “Ну як назвали: йшли парком, вибіг собака, почав гавкати, побачив цього дядька – злякався і помчав у кущі”.
Коли людина висока і кремезна, хтось може назвати її “Малюком”, додає Цехоцький, і псевдо прикипає до бійця. У підрозділі є побратим із позивним “Пісня” – отримав через веселий характер.
Боєць 5 ОШБр Володимир Бєляєв псевдо вибирав за складнішою формулою. Спочатку хотів називатися “Ятаб” – “Батя” навпаки. Але вибрав інший варіант: “Колись вигадав для себе висловлювання, на яке орієнтуюся в житті, – вища освіта на інтелект не впливає. Англійською – higher education does not affect intelligence. “.
Оксана “Скеля” – медик однієї з бригад – із тих, кого назвали. Каже, не мала псевдо кілька місяців. Побратими кілька разів пропонували варіанти, але вона їх відкидала. “Радугу”, наприклад.
“Зрештою побратими назвали “Скеля”, – розповідає вона. – Тому що одна дівчина у роті. І ще за характером – як граніт”.
“Беркут” вже перед відправкою з навчального центру підганяв одного бійця визначатися – часу до виїзду залишалося мало: “Кажу: придумай псевдо, тому що, млинець, завтра запишу тебе “Бурячком”, так і ходитимеш. Він такий: “Бурячок”? ! Записуй”.
“Треба буде ремонтувати машину – дізнаєтеся, чому такий псевдо”, – жартує боєць ТрО з позивним “Домкрат”. За цим міцним позивним чоловіком закріпився після того, як він власноруч піднімав машини: “А почалося з того, що носив розкладачки і ліжка. Хлопці удвох тягли, а я – сам”.
“Зватиму тебе – “Горець”. Що робить позивною крутим
Головне – не ставитись до вибору позивного надто серйозно: не факт, що він прилипне на все життя. Бо іноді не ти вибираєш позивний, а він тебе, підкреслюють військові.
Якщо людина приходить із позивним, який складно чітко і швидко вимовити або він просто не підходить військовому, то псевдо трансформується.
Одному із підлеглих Мельник дав псевдо під час боїв у Київській області. “На нас нарвалася російська ДРГ, почалася стрілянина, – каже він. – Боєць почав бігати зовсім без користі. Я йому після цього сказав: “Назву тебе “Горець”. Ти просто безсмертний якийсь.
Боєць 112 бригади, оперний співак та актор театру Георгій Нечаєв на початку великої війни мав псевдо “Артист”, перетворений побратимами на “Оперу”. Зізнається: із цим псевдо зжився не відразу. Хоча сам кілька разів давав позивні побратимам:
“Це на рівні підсвідомості відбувається. Одного побратима назвав “Комора”, коли він почав займатися складом взводу. Іншого – “Сантою”. У перші дні повномасштабної війни він подарував мені рукавички, коли було дуже холодно. Я тоді їх надів зі словами:” Ти ж Санта-Клаус.
Іноді військовим вдається робити радіоперехоплення ворога, і там чути, як вони називають один одного. Цехоцький каже, що часто прив'язують себе до персонажів мультфільмів. Багато образів беруть із пропаганди: “Матросів”, “Павлик Морозов”.
Позивні росіян теж часто скочуються до слов'янської міфології, додає Мельник. Зважаючи на те, що чимало військової термінології збігається з визначеннями росіян, наполягав, щоб бійці по рації говорили українською: “Мова – ідентифікатор. Навіть зрадники з давно окупованих територій мають вже трохи іншу мову”.
“Як накосячиш, так і називатимуть” – дуже поширена схема появи позивних, каже “Беркут”. Але, додає, не позивний створює образ людини. Людина формує сприйняття позивного.
Тому слід приділяти більше уваги не вибору псевдо, а підготовки. “Якщо є крута позивна, але погана підготовка, можеш стати Героєм України посмертно, – каже “Ангел”. – Героїзм потрібен, коли хтось на своїй ділянці роботи налагоджував. Треба готуватися і якісно виконувати роботу. А позивний – він прилипне сам” .
Читайте також
