Корпоративна війна Фірташа проти ФДМУ за контроль над “Сумихімпромом” вступила у вирішальну стадію. Компанії бізнесмена активізували процедуру банкрутства хімічного гіганта в судах, щоб підприємство не потрапило під “велику приватизацію”.
Плани Фонду держмайна продати ПАТ “Сумихімпром” у межах “великої приватизації” вже у найближчі місяці зриваються, адже банкрутство затягується. За даними “БізнесТелеграфу”головуючий суддя Північного апеляційного господарського суду Києва взяв відвід у справі про банкрутство підприємства.
Конфлікт в судах між Фондом держмайна України (ФДМУ) та Дмитром Фірташем за актив триває понад 10 років — відтоді, як компанії бізнесмена отримали “Сумихімпром” на санацію 2012 року.
Яскравих фарб протистояння набуває зараз — парламент в травні може розблокувати “велику приватизацію”, а підприємство значиться в списку на продаж. Тому в судах баталії за завод досягли максимального напруження.
Фонд держмайна намагається вирвати підприємство з процедури банкрутства та виставити його на конкурс. Або хоча б відновити контроль над підприємством — воно важливе як переробник титанової сировини для іншої компанії ФДМУ — ОГХК. Ці спроби поки що марні. Попри те, що в “Сумихімпромі” Фонду належить 100% акцій, насправді підприємством управляє на правах керуючого санацією менеджер Дмитра Фірташа — Ігор Лазакович.
А тим часом кредитори вимагають визнати дії Фонду незаконними та довести санацію до кінця — отримати борг чи підприємство за борг. Наразі “Сумихімпром” заборгував різним компаніям, в тому числі Дмитра Фірташа, 2,35 млрд гривень. Стартова вартість активу від Фонду становитиме 1,37 млрд. Продати завод з таким “шлейфом” ФДМУ буде складно, навіть якщо суди стануть на бік держави.
Затягування в судах
Коли не знаєш, яке рішення є політично доцільним, простіше тягнути час. Мабуть, так і подумав головуючий суддя Північного апеляційного господарського суду Києва Борис Грек 22 травня, коли взяв самовідвід на засіданні у справі про банкрутство “Сумихімпрому” за апеляційною скаргою кредитора Дмитра Фірташа — компанії “Толексіс Інтернешнл Лімітед” та за заявою іншого його кредитора — ТОВ “Компанія з управління активами “Промислові інвестиції”. Причина самовідводу невідома — ухвалу суду поки що не опубліковано. Та у разі самовідводу справа призначається до розгляду іншим складом суду.
Обрання нових суддів — то час, якого нема у Фонду держмайна, бо Верховна Рада у травні може розблокувати “велику приватизацію”.
“Це знову затягує вирішення судового спору по суті та відкладає розгляд справи на невизначений термін. Внаслідок цього можуть зірватися плани держави щодо приватизації “Сумихімпрому”— коментує ситуацію “БізнесТелеграфу” директор департаменту відновлення платоспроможності та припинення діяльності підприємств ФДМУ Віталій Жаріков.
У Фонді держмайна звинувачують менеджерів Фірташа у доведенні “Сумихімпрому” до банкрутства. Там вважають, що через неефективні управлінські дії протягом 11 років керуючого санацією Ігоря Лазаковича, який обіймає посаду голови правління підприємства, “Сумихімпром” з успішного хімічного гіганта перетворився на неплатоспроможного боржника. “Найбільшу частину боргів — 1,4 млрд грн — сконцентрували компанії з Group DF (банк “Надра”, “Синтез ресурс”, Ostchem International, “Кримський титан”, “КУА “Промислові інвестиції”)— повідомляють у Фонді.
ФДМУ хоче продати “Сумихімпром”, як тільки “велику приватизацію” розблокують нардепи, а суди скасують банкрутство підприємства. Вже й стартову суму склали.
“Підприємство включено до переліку об’єктів великої приватизації. За останніми розрахунками ФДМУ, стартова ціна пакета акцій може складати приблизно 1,37 млрд грн. Ця сума розрахована на підставі балансової вартості активів підприємства за 2021 рік”— повідомляють у Фонді.
Якщо не вдасться продати, “Сумихімпром” перероблятиме ільменітовий концентрат іншого державного підприємства, яке належить ФДМУ, — Іршанського ГЗК, філії “Об’єднаної гірничо-хімічної компанії”. Воно може повністю задовольнити потребу “Сумихімпрому” в ільменіті.
Збитковість “Сумихімпрому” зростає
Звітність підприємства за I квартал 2023 року, яка є в розпорядженні “БізнесТелеграфу”, говорить про те, що у січні-березні ц. р. “Сумихімпром” спрацював у збиток 245,9 млн грн.
Для порівняння — за весь 2022 рік підприємство отримало збиток у 207, 7 млн грн, у 2020 — 108,7 млн грн. Дохід підприємства 2022 року становив 1,584 млрд грн, 2020-го — 1,888 млрд грн. Станом на 1 січня 2022 року завод заборгував 5,185 млн податків у державний і місцевий бюджети.
На початку вторгнення рф 2022 року “Сумихімпром” обстріляли рашисти, влучивши в резервуар з аміаком. Завод зупинили. А в лютому 2023 року виконавчий директор “Сумихімпрому” Володимир Волков анонсував запуск виробництва. Починаючи з квітня 2023 року підприємство, за словами Волкова, мало вийти на 20-25 тис. тонн добрив на місяць із поетапним збільшенням обсягів до 35 тис. тонн на місяць і виробляти щомісяця близько 1800 тонн діоксиду титану та 35-40 тис. тонн сірчаної кислоти.
Цінність активу та інтерес Фірташа
“Сумихімпром” — унікальний актив. Він здатен виробляти понад 30 марок комплексних добрив, які містять азот, фосфор, калій у різній компоновці під замовлення споживачів. Проєктні потужності підприємства — 400 тис. тонн на рік. Також підприємство випускає двоокис титану (білий пігмент, який використовують для надання продукції білого кольору — паперу, пластику, фарбам, таблеткам тощо). Потужності становлять понад 40 тис. тонн на рік. Для випуску пігменту використовують сірчану кислоту й ільменіт.
В компанії Дмитра Фірташа Group DF, яка спеціалізується на випуску ільменітового концентрату (ТОВ “Валки-Ільменіт” та Межиріченський ГЗК), абстрагуються від активу і не коментують судову тяганину з Фондом держмайна та бізнес-мету щодо “Сумихімпрому”.
“Це акціонерне товариство, на 100% державний актив. Він не входить до Group DF, тому звертайтесь до керівництва Фонду держмайна”— сказав “БізнесТелеграфу” керівник з корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов.
На його думку, Фонд держмайна не здатен ефективно керувати титановими підприємствами.
“На прикладі ЗТМК, ОГХК та того ж Демуринського ГЗК, ми прекрасно побачили, наскільки “якісно” держава може управляти титановими активами. ЗТМК безнадійно простоює, більш як 2 тис. людей звільнено. На “Демуринці” вже третій місяць не виплачують зарплатню. Держава не вміє керувати такими активами, вона, може лише, говорячи словами експрем’єра, ухайдокати їх”, — каже він.
За словами Арестархова, є інформація, що в травні “Сумихімпром” ціною надзусиль запустили після руйнування військами рф.
“Це підприємство через війну не працювало майже рік. Несподіваний травневий запуск “Сумихімпрому” дуже не подобається імпортерам складних добрив, тому вони займаються постійними інформаційними атаками на сумчан”— стверджує речник Group DF.
На його думку, історія з банкрутством підприємства має розглядатись ширше: “Наприклад, коли Держгеонадра вирішили в березні 2023 року зупинити ліцензії для наших ГЗК, цим рішенням фактично було вбито одного з ключових постачальників державного підприємства “Сумихімпром”.
Переробка титанової сировини підприємствами Фірташа на потужностях “Сумихімпрому” може принести йому багаторазове збільшення доходів. З кожної тони ільменіту (який коштує 400-420 доларів за тонну) бізнесмен може отримувати до 500% прибутку після його переробки в діоксид титану (який в Китаї коштує 2000-2200 дол./т).
Щоправда, для продажів пігменту на зовнішніх ринках наразі не найкращі часи, вважають в Group DF.
“Титанові ринки за період війни просіли настільки, що маржинальність цього бізнесу в багатьох країнах просто від‘ємна. Всі виробники титанової продукції сьогодні збиткові в Україні”— стверджує Олег Арестархов.
“Сумихімпром” випускає пігмент сульфатним методом.
“В Європі половина заводів, які працюють за сульфатним методом, досі так і не змогли запуститись після цінового шоку. Тому те, що робить менеджмент підприємства, гідне поваги”— вважає він.
До 2021 року Дмитро Фірташ мав власний актив з переробки ільменіту на пігмент — завод “Кримський титан”. Та 2021 року він був змушений продати його росіянам — вести бізнес на окупованій території неможливо.
Тож потенційно “Сумихімпром” може бути цікавий йому як переробник його титанової сировини.
“Підприємство довершує процес переробки сировини в готову продукцію і не деінде, а в Україні, забезпечуючи повний технологічний цикл та збільшуючи статки від продажу готової титанової продукції”— пояснює керівник аналітичної компанії “Інфоіндустрія” Дмитро Гордейчук.
На його думку, плани Фонду держмайна повернути контроль над “Сумихімпромом” і приватизувати його руйнують титанову бізнес-модель Фірташа.
Сумні перспективи ФДМ
У Фонді держмайна все ще сподіваються, що норми закону “Про приватизацію державного та комунального майна” дозволять припинити банкрутство активу в судах. Відповідну роботу Фонд почав ще 2018 року.
“Розблокувати приватизацію може Господарський суд Сумської області, розглянувши клопотання Фонду про закриття справи по суті, подане ще у 2018 році. Однак поки не будуть розглянуті численні скарги компаній Дмитра Фірташа, він не зможе приступити до цього, отже, ФДМУ не зможе виставити “Сумихімпром” на приватизацію, а держбюджет — отримати кошти”— коментують у пресслужбі ФДМУ.
Не вірить у швидке повернення “Сумихімпрому” під контроль держави й Дмитро Гордейчук.
“Сумихімпром” як актив дуже сильно був пов’язаний з Group DF з 2007 року. Тож зробити його незалежним і прибутковим буде непросто”— каже експерт.
Хіба що політична воля Банкової прискорить ухвалення рішень на користь Фонду щодо “Сумихімпрому” в судах.
