У Харкові відкрили стаціонарний Центр допомоги. Туди можуть звернутися всі, хто постраждав від бойових дій та насильства під час війни. Соціальні працівники, юристи, психологи підтримають, допоможуть відновити документи, знайти роботу і житло. Більше розкаже Світлана Шекера.
Про існування Центру допомоги врятованим пані Олена дізналася з рекламного ролика, коли ще в Чугуївському районі із дітьми намагалася вижити під обстрілами. Жінка наважилася подзвонити на гарячу лінію і попросити про допомогу.
Олена, переселенка:
Я звернулася до пані Юлії у лютому, вона допомогла мені виїхати. Допомогла з дітьми виїхати. Допомогли спочатку виїхати в область Харківську, там, де ВПО. Після чого допомогли мені психологічно, юридичну допомогу надали для початку. За допомогою чого я влаштувалася на роботу.
Олена вже знайшла житло в Харкові, діти заспокоїлися. Тож тим, хто боїться покидати рідний дім у зоні бойових дій, Олена радить не вагатися і зробити перший крок.
Олена, переселенка:
Треба не боятися. Все можна, головне – вірити в себе. І розуміти, що саме страшне, це там. А тут в будь-якому випадку ми ж батьки, і ми повинні думати про своїх дітей, безпеку своєї дитини в першу чергу.
Психолог Центру Юлія Савченко пояснює: в усіх, кого торкнулася війна, головною є проблема адаптації. Чи то до життя на новому місці. Чи до життя під обстрілами. Вона як психолог допомагає людям повірити в те, що життя не закінчується, надати впевненості й мотивації. А ще – показати людині, що вона не сама.
Юлія Савченко, психолог мобільного Центру допомоги врятованим:
Ми харків’яни, ми самі виїжджали. Ми самі евакуювалися. Тобто ми все це пережили, як ми можемо ставитися до людей так, як самі того боялися. Ми всі дружні дуже і допомагаємо максимально, наскільки це можливо. А буває що і неможливо. Якщо людині потрібна допомога, в тебе обмежені якісь можливості, то ми знайдемо волонтерів, якісь громадські організації, щоб ще більше допомогти.
Усі послуги центру – безоплатні й конфіденційні. Працюють за фінансової підтримки урядів Бельгії та Франції. Фахівці мобільного центру вже допомогли більш як тисячі людей. У стаціонарного центру можливостей буде більше. Тут працюватимуть психологи, соціальні працівники, юристи та психотерапевти. А ще – так звані кейс-менеджери, які вирішуватимуть проблеми людини комплексно.
Тетяна Федорченко, старший кейс-менеджер стаціонарного Центру допомоги врятованим:
До нас, наприклад, приходить особа, яка втратила документи. Якщо вона проживає в Харківській області, вона це сама зробити не в змозі. Коли вона до нас приходить з таким запитом, ми їй допомагаємо перенаправити або до юриста, який підкаже, які документи потрібно зібрати, або можемо її супроводжувати. Або поселити десь.
А ще – у центрі допомагатимуть жертвам сексуального насильства.
Катерина Левченко, урядова уповноважена з гендерної політики:
На сьогодні офіс Генерального прокурора має 212 задокументованих випадків сексуального насильства по Україні, найбільша кількість – в Херсонській і Київській областях, але по Харківській області на сьогодні зафіксована 19 підтверджених випадків, і всі ми дуже добре розуміємо, що це маленька краплинка – це верхівка айсберга, таких випадків набагато більше.
Головні отримувачі таких послуг, кажуть чиновники, це внутрішньо переміщені особи. І їх стає чимдалі більше.
Олег Синєгубов, голова Харківської обласної військової адміністрації:
Наша статистика, наші цифри невтішні, у нас вже більше ніж 505 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Від цього центру ми як адміністрація можемо отримати певну інформацію для того, щоб яка допомога, яка підтримка, яка консультація потрібна цій людині, ну і, звичайно, маємо оперативно їх вирішувати.
Подібні Центри допомоги врятованим працюють вже в 11 регіонах України. Їх відкриватимуть і далі. Потреба є в Чернігівській та Сумській областях, а також в Європі, де знайшли прихисток багато українських біженців.
