На папері все окей
Будинок Анни розташований неподалік заводу “Артем”, який росіяни обстрілювали кілька разів. Це Шевченківський район, центр міста. З вікна Анниної квартири видно пошкоджену російськими снарядами багатоповерхівку. Вона та її сусіди добре знають, що робити, коли лунає повітряна тривога.
Фото: надане Анною
Вид з вікна будинку.
У їхньому будинку, який перебуває на балансі ЖЕКу, є підвал. Це єдине укриття на декілька багатоповерхівок, відповідно, розраховане на більш ніж 50 людей. Тож згідно з нормами, з нього мають бути два виходи. А вихід насправді тільки один. І комісія, яка на початку червня проводила перевірку, не визнала це порушенням.
Крім того, в підвалі немає туалету, вентиляції, нормальної підлоги та банальних місць для сидіння, нарікає Анна.
“Ми із сусідами неодноразово зверталися на гарячу лінію КМДА. Просили зробити хоча б підлогу, бо дуже сиро, холодно, стоїть пил. Малі діти постійно хворі, бо вимушені ночувати в нелюдських умовах”, – розповідає вона.
Фото: надане Анною
Фото: надане Анною
Реакція від влади на звернення відсутня, каже Анна.
“Хоча у будинку поряд (це гуртожиток заводу) є повноцінне укриття – велике, два виходи, залізні двері, ліжка, туалет, вентиляція. Там ховаються ті, хто проживає в гуртожитку заводу. Інших людей не пускають. Мовляв, бомбосховища офіційно немає на мапі. Я надсилала запит до КМДА щодо причин відсутності його на мапі, чому воно зачинене. Мені обіцяли надали відповідь до 19 червня в письмовому вигляді, але досі не зробили цього”, – ділиться вона.
Подібні об’єкти належать до категорій сховищ і протирадіаційних укриттів, які, за 32 статтею Кодексу цивільного захисту, передбачені для працівників заводів чи закладів, до яких вони відносяться, пояснює голова ДСНС Києва Олег Стоволос. За бажанням, туди можуть пускати і цивільне населення, але для них усе ж передбачені споруди подвійного призначення і найпростіші укриття, як-от підвали, цокольні поверхи, підземні станції метро, паркінги.
Після перевірки підвалу в будинку Анни неподалік багатоповерхівки з’явився напис “Укриття” червоною фарбою. Це єдині зміни, яких вони дочекалися. Схоже, комісія не мала претензій до стану укриття і його зарахували в ті 65% за версією КМДА (чи 15% – міністерства).
Фото: надане Анною
Фото: надане Анною
Як перевіряють укриття
На початку червня президент, РНБО, комісія ТЕБ та НС і військова адміністрація Києва доручили районним адміністраціям створити комісії, до яких увійшли представники РДА, рятувальники, поліція та охочі представники громадського сектору.
Складаючи акти про те, рекомендують чи не рекомендують укриття до використання, комісії спиралися на наказ №579 від 2018 року, який описує, що повинно бути в сховищах, протирадіаційних укриттях, спорудах подвійного призначення та найпростіших укриттях.
Фото: Facebook/Ігор Клименко
Серед вимог для останніх двох категорій: місця для сидіння і лежання, ємності з питною водою, контейнери для зберігання продуктів, виносні баки для нечистот (туалет), резервне штучне освітлення, вогнегасники, аптечки, зв’язок і шанцевий інструмент (сокири, лопати, ломи, пилки).
Як пояснює Стоволос, у 21% укриттів, які потрібно дообладнати, не вистачало чогось із перерахованих речей. Вентиляція, за його словами, не є обов’язковою для найпростішого укриття і споруд подвійного призначення. Це обов’язкова норма лише для сховищ і протирадіаційних укриттів.
Решта 14% – ті, які взагалі слід позбавити статусу укриття. Вони на офіційній мапі є, але не придатні. Наприклад, підвал затоплений або там розташовані всі інженерні комунікації житлового будинку.
“По них складали акти, що вони не рекомендовані, і наразі військова адміністрація ухвалила рішення про те, щоб виключити їх з обліку”, – зазначає начальник ДСНС Києва.
Але реальність, звісно ж, виявилася складнішою.
Укриття там, де бути не повинно
Приміщення, яке, згідно з описом, потрапляє в 14% – цокольний поверх багатоповерхівки на вулиці Анни Ахматової в Дарницькому районі (Позняки).
Сюди комісія теж приходила з перевіркою, укриття визнали придатним, каже голова ОСББ будинку Юлія Григорова. Згодом на нараді їм роздали наліпки та трафарети, щоб вони самі позначили, де тут укриття.
Утім перевірка не врахувала, що в підвалі розташовані всі комунікації будинку: електрощитова, труби на воду, опалення, каналізаційні, газові, зазначає Юлія.
“Вони кажуть: “У вас же є приміщення, де нічого немає”. Так, є, але туди ж треба якось потрапити. Тут щитова на вході, далі ви заходите в коридор, де над вами всі труби, і ви йдете, йдете і десь там потрапите в приміщення, де нічого немає”, – пояснює голова ОСББ.
Фото: Макс Требухов
Фото: Макс Требухов
Восени минулого року в підвалі прорвало трубу, з неї під тиском йшла гаряча пара. Пощастило, що в той момент в укритті не було людей і ніхто не постраждав. “А якщо десь влучання зверху – неважливо, який поверх: обрізаються всі труби, вода, опалення. І вода куди тече – вниз. А тут люди і електрообладнання”, – пояснює Юлія.
Попри загрози, мешканці все ж ховаються сюди під час повітряних тривог, адже поблизу нормальних варіантів немає. Приходять навіть із сусідніх будинків, бо підвал великий, є тут і нормальна вбиральня.
Та найбільше непокоїть управлінців будинком розпорядження міської влади, що укриття має бути цілодобово відчинене.
“Ми не проти, що люди ховаються, але що це таке – цілодобовий доступ кому завгодно? У нас немає в штаті людей, хто буде сидіти охороняти, а там усе обладнання. І нас просто ніхто не запитував”, – скаржиться Юлія.
Фото: Макс Требухов
Начальник ДСНС Києва Стоволос зазначає, що запросити комісію до підвалу може лише балансоутримувач. Виходить, комісія не мала б проводити перевірку за власним бажанням.
“Якщо комунальна власність – це ініціює РДА, якщо ОСББ – то тільки голова ОСББ може ініціювати. Тобто комісія самостійно не може приходити і щось визначати”, – пояснює чиновник.
За словами Юлії, нині вони намагаються вивести свій будинок з-під статусу укриття. Пишуть звернення, листи. Втім минув уже майже місяць, а результату нуль. Переобладнувати щось у підвалі вона не бачить сенсу, бо це, каже, технічне приміщення.
“Якщо там ідуть магістралі, куди ти його переробиш? І в мене питання – навіщо, якщо держава має це забезпечувати, це наше право – отримати укриття від держави, вони мають придумати, хай будують, он місця кругом повно”, – вважає Юлія.
Чи є шанс, що в Києві збудують нові укриття
Цікаві ідеї будівництва нових укриттів у міста є, як ми вже писали раніше. Але це навряд чи станеться.
“Я бачив проєкт укриття під майданчиками. Гарна пропозиція, але я не розумію, хто вкладе зараз такі кошти: це треба зняти стадіон, закопати на чотири поверхи вниз, провести туди вентиляцію і зверху покласти стадіон. Дуже цікава конструкція, але, думаю, це буде дуже дорого”, – вважає начальник ДСНС Києва.
Варіант, каже, будувати швидкоспоруджувані захисні споруди. Тільки мова не про бетонні коробки на зупинках, як поставили в багатьох містах України, адже вони навряд чи проходили якісь випробування, каже Стоволос.
Фото: Роман Мрочко
“На швидкоспоруджувані є норми, але їх важко та дорого виконувати. Побудова одного модульного укриття, згідно з нормами, умовно буде коштувати 2–3 млн, і в ньому можливо розмістити лише 50 осіб! Скільки потрібно модульних укриттів для Троєщини, який це буде бюджет? Плюс земельні ділянки, куди їх встановити, а на 50 осіб треба не менш ніж 50 метрів квадратних. Це конструкція 5х10 метрів. Тож тут велика кількість питань”, – пояснює Стоволос.
Навести приклад, коли в Україні збудували швидкоспоруджувану захисну споруду за всіма нормами, чиновник не зміг. Каже, таких ще не зустрічав.
Простіше збільшити фонд захисних споруд уже тими, що є, вважає Стоволос.
“З тих 14% (непридатних. – Ред.) треба дивитися. Можливо, десь зробити ремонт, вивести грибок, обладнати. Райадміністрації повинні займатися цим. Якщо вони нормально підійдуть до цього питання, то я вважаю, що фонд збільшиться. І під час нового будівництва обов’язково передбачати (укриття. – Ред.) і, найголовніше, будувати”, – каже чиновник.
Додамо, що віднедавна в рамках виділених коштів на капітальні ремонти укриттів райони можуть включати і будинки з ОСББ. Це LB.ua підтвердила і депутатка Київради Ксенія Семенова.
“У нас на районі (Солом’янський. – Ред.) 3–4 укриття з ОСББ точно включать зі старіших будинків. Звернення представники ОСББ мають скеровувати на голову РДА”, – пояснює Семенова.
Серед усієї цієї плутанини є ще одна проблема – власники підвальних приміщень, у яких розташовані магазини, ресторани, бари, паркінги.
Як пояснює Стоволос, до 2022 року не було норми, що вони зобов’язані пускати людей в укриття. Лише після повномасштабного вторгнення внесли зміни – і в договорах про оренду чи продаж цей пункт з’явився. “Але за цей час ніхто нічого не купував і не продавав”, – каже начальник столичної ДСНС.
У такому разі немає юридичних підстав змусити власника поставити приміщення на облік як укриття. А ті точки, які з’явилися на офіційній мапі, були розставлені на розсуд районних адміністрацій. Підприємці згодом почали скаржитися – і так точки позникали.
Фото: podrobnosti.ua
Як пояснювала Ксенія Семенова LB.ua взимку, користувачі об’єктів, згідно з договором оренди чи купівлі, зобов’язані в разі надзвичайної ситуації пускати людей.
“Але коли вони купували це приміщення чи брали в оренду, у нас не було повномасштабного вторгнення і їм було байдуже. А тепер вони зрозуміли, що їм доведеться мати додаткові витрати, і такі приватні власники чи орендарі домовляються з районами, щоб їх просто прибирали з переліку укриттів. На таких можна направляти скарги в районні адміністрації”, – зазначала Ксенія Семенова.
Та як бачимо, місцева влада не має на них впливу.
