Більше 2-х років без світла прожили жителі села Пасіка під Ізюмом. По селу проходила лінія фронту, тож щоб заживити населений пункт, потрібно було спершу розмінувати підходи до ліній електропередач. Як виживали люди в Пасіці, де чи не в кожній хаті стояли окупанти? Докладніше розкаже Світлана Шекера.
Невеличке село Пасіка на Ізюмщині. Сюди російські солдати зайшли в перший день великої війни. Пані Юлія згадує, як побачила на світанку озброєних людей.
Юлія Іванівна, жителька села Пасіка:
Встала зранку, вийшла на двір, і дивлюся, від туди йдуть солдати. Я ж здаля не побачила, чи то росіяни, чи то українці. Я заховалась у хату і все. А тоді у вікно виглядала. До сусідів пішли, жили з сусідами. Жили у всіх домах, кругом були росіяни. Он оту хату підпалили, і навіть не пускали туди, щоб тушить, не дозволяли, з автоматами стояли.
Жінка розповідає: усі пів року окупації – боялася вийти з двору. Під час обстрілів – сиділа в підвалі.
Юлія Іванівна, жителька села Пасіка:
Як чула, що починає там приліт якийсь, я зразу за ковдру, бо там же ж холодно, закутаюсь, сиджу. Перестало, йду тоді в хату, і в хаті теж не ночували, тому що боялися лягати, бо воно ж якщо лягаєш, то роздягаєшся. А так сидячи спиш одягнутий. Отак накриєшся, щоб трохи тепліше було, і всі так жили.
Усе подвір’я – понівечене прильотами. Сусідні будинки – теж розбиті. Та найбільш дошкуляє, що вже два роки немає світла. Тож ані приготувати, ані новини послухати.
Лінія фронту проходила просто по селу, високовольтні лінії й поля навколо заміновані. Почати відновлення енергетики змогли лише зараз. Спершу територію зачистили сапери.
Віталій Борщ, в.о. старшого майстра Ізюмського РЕМу:
Саме під опорами не було мін. А коли до виконання робіт вже дійшло, механізований розрахунок надали нам сапери, щоб піші вже не можуть, місцевість заросла. Висока трава приладами користуватись не дозволяла, поставили спеціалізовану техніку для розмінування. І тільки вона пішла, і одразу почулись вибухи. І постійно, постійно, дистанційне мінування було.
Енергетики поставили нові стовпи й протягли дроти до високовольтної лінії.
Це близько кілометра, і сама підстанція, і трансформатор прийшлось міняти.
І село – знову зі світлом.
Зараз у Пасіці люди живуть у десятку дворів. Кажуть, після того, як світло відновили, односельці повернуться додому.
