Повернутися до цивільного життя колись намагався герой нашого наступного матеріалу. Нацгвардієць з позивним “Стен” у розмові з нашими колегами зізнався: так і не встиг відшукати своє місце: завадила повномасштабна війна. До неї теж воював, адже боронить Україну вже майже 10 років. Втім колись давно працював у рекламному агентстві. Ще одну історію про шлях воїна – далі.
І ось там перший штурм, перше все, перша куля, перша міна.
Під звуки сирени у прифронтовому Запоріжжі нацгвардієць Станіслав із позивним “Стен” розповідає свою історію боротьби. Майже 10 років тому він кардинально змінив своє життя – пішов захищати Україну. Каже, вчинити інакше не дозволяло сумління.
Станіслав, військовослужбовець Національної гвардії України:
У мене була хороша робота, на момент 15 року я працював у рекламному агентстві. Я приходив додому з роботи й дивився телевізор, мені просто було дуже, дуже шкода, що така ситуація у нас в країні. Щось внутрішньо підказало, що ось треба, Стас, тобі треба йти туди. Я зібрав речі й пішов.
У 2015-му “Стен” долучився до лав “Азову”. Там проходив тренування та набирався досвіду. А вже через рік підписав контракт із 54-ю бригадою. Разом із побратимами пройшов степи Донеччини та Луганщини. За участь у боях на Світлодарській дузі нагороджений знаком народної пошани. Після завершення контракту Станіслав вирішив повернутися до цивільного життя.
Станіслав, військовослужбовець Національної гвардії України:
Займався саморозвитком, їздив до Польщі, трошечки побачив світ, попрацював. Хотів спробувати себе знайти десь в чомусь іншому, не тільки у військовій справі, але не знайшов, скажемо так, не встиг.
Планам Станіслава завадила повномасштабна війна. 24 лютого 22 року Станіслав ішов влаштовуватись на нову роботу.
Станіслав, військовослужбовець Національної гвардії України:
Я був на співбесіді, мені сказали, що ось, приходьте завтра туди-то, вам покажуть своє робоче місце, розкажуть, чим ви будете займатись і все інше. Я ж приїхав – прохідна, дивлюсь, пусто, ні однієї навіть машини нема, там парочка може стоїть. Підходжу до прохідної, такий зиркаю у скло, там охоронець. І він такий вислухав мене, дивиться на мене і каже: “Мальчік, а ти знаєш, що война на улице?”.
Відтоді Станіслав та його побратими згуртувались у ТрО. Разом виїжджали на передову та тренували новачків. Зараз “Стен” боронить Україну в лавах Нацгвардії. Виконує бойові завдання на Запорізькому та Донецькому напрямках. За весь час російсько-української війни він зазнав не одного поранення.
Станіслав, військовослужбовець Національної гвардії України:
Штурм – 16 рік, поранення було в ногу, поранення в легеню було, контузія, контузія в мене, я глухий на одне вухо, на ліве я не чую, забій м’яких тканин голови.
Попри все, що довелось витримати, він і досі знаходить у собі сили битися із ворогом. Стен каже, для себе вже давно вирішив, його військова кар’єра завершиться після того, як Україна переможе.
Станіслав, військовослужбовець Національної гвардії України:
Хочеться ось побачити перемогу, щоб я знав, сказав собі: “О, Стас, все кінець, ти молодець”. Повинні повернути всі кордони, всі області, які були нашими.
У майбутньому Станіслав сподівається побудувати кар’єру та знайти своє місце у цивільному житті. Але перше, що планує зробити після нашої перемоги, – відвідати своїх бойових друзів та разом із ними віддати шану усім загиблим побратимам.
