Лісове кладовище скандал – могили загиблих захисників хочуть перепоховати чи демонтувати

У Києві ще з осені 2022 року не згасає скандальна історія, що спалахнула довкола поховання загиблих військових на Лісовому кладовищі. Як повідомили “Телеграфу” родичі похованих героїв, станом на сьогодні конфліктна ситуація щодо розмірів надмогильних споруд і загроза їх демонтажу все ще залишається.

Журналісти “Телеграфу” дізнавалися, через що саме виник конфлікт між міською владою і сім’ями загиблих захисників та захисниць, чому саме одночасно сперечаються родичі похованих героїв між собою та які є виходи зі, здавалося б, цієї патової та дещо дикої ситуації.

З чого все почалося

Влітку минулого року Київська міська рада (КМР) своїм рішенням № 6505/6546 “Про деякі питання функціонування секторів для почесних поховань, відведених на міських кладовищах” оновила порядок облаштування на цих спеціальних ділянках. Зокрема в частині встановлення намогильних споруд на могилах захисників та захисниць України. Згодом міськрада тричі вносила зміни до цього документу.

Безпосереднім виконавцем рішення депутати міськради визначили Ритуальну службу СКП “Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування”. Суть документу — встановлюються додаткові обмеження, тобто нові комунальні норми для облаштування памʼятників та надмогильних споруд. Щоб врешті зробити однотипні монументи за оновленими розмірами.

Згодом була призначена перевірка вже встановлених монументів, чи вписуються вони у нові норми (які, до речі, чомусь вирішили ввести майже через півтора року після початку масштабного вторгнення РФ). Таким чином під ревізію потрапили могили, де ховали героїв до червневого рішення КМР.

Очевидно, ревізори виявили “порушення” та фактично зобов’язали родини загиблих заднім числом відкорегувати місця поховань. Іншими словами, частково демонтувати (позрізати) пам’ятники та плити власними силами. Або зрізати надмогильні споруди почали б комунальники. Навіть від чиновників пролунала пропозиція про перепоховання ветеранів. Такий глум обурив сім’ї полеглих героїв.

— Ті люди, які вже встановили пам’ятники і яким поприходили ці відповіді від спецкомбінату про усунення цих “порушень”, подали до суду. Зараз ми судимося з Київською міськрадою, щоб взагалі скасувати це рішення КМР. Загалом це не парафія Київради займатися кладовищами і встановлювати, які повинні бути розміри й тому подібне. Тобто КМДА хоче зробити для загиблих воїнів маленькі хрести розміром 180 см на 100 см і не більше. Хоча під кожну могилу надається земельна ділянка 2,20 метра на 1,5 метра. І в межах цієї ділянки ти можеш встановити пам’ятник та елементи благоустрою. Це може бути і столик, і лавочка. Головне — не виходити за ці розміри. А КМДА разом з Київрадою вирішили все зменшити. Тобто виходить, що цивільним можна, а військовим не можна, — розповіла “Телеграфу” Юлія, дружина загиблого героя.

Жінка додає, що наразі працює спеціальна комісія по цій проблемній ситуації, куди входять родичі полеглих ветеранів, представники міської влади та Ритуальної служби. Втім, чиновники поки не поступаються: “Коли у нас була зустріч з Кличком, він запропонував поки два варіанти. Є два рішення: або перепоховати (але він сказав точно, кого саме — хто хоче однакові пам’ятники, або у кого вже встановлені монументи не за зразком), або через суд демонтувати”.

— Тобто, спецкомбінат буде подавати на нас в суд, щоб по судовому рішенню демонтувати встановлені пам’ятники, — обурюється Юлія та зазначає, що остаточного рішення комісія ще не ухвалювала, а протистояння з бюрократією триває.

Що кажуть у Ритуальній службі

На інформаційний запит “Телеграфу” в Ритуальній службі підтвердили, що підприємство звернулось з пропозицією до користувачів місць поховань щодо “усунення виявлених порушень розмірів намогильних споруд, які встановлені на могилах похованих”.

— Ритуальна служба СКП “Спецкомбінат ПКПО” пропонує родичам загиблих, які поховані до 15 червня 2023 року укладати Договори – замовлення на облаштування місця поховання (встановлення намогильної споруди) згідно зразкам затвердженими рішенням Київської міської ради від 15.06.2023 № 6505/6546 із змінами, які будуть встановлені за кошти місцевого бюджету. Відповідно до п. 2 цього рішення Київської міськради із змінами, для почесних поховань загиблих (померлих) захисників та захисниць України, ветеранів війни на території Лісового кладовища відведено сектори для почесних поховань у межах ділянки Меморіальної алеї та ділянки 79, де і відбуваються поховання військових, — зазначають у спецкомбінаті.

Також комунальники додають, що станом на першу декаду квітня потреби у розширення ділянок для почесних поховання на Лісовому кладовищі у Ритуальної служби СКП “Спецкомбінат ПКПО” були відсутні, “оскільки підприємство має вільні ділянки, на яких здійснюються поховання загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України”.

Зазначимо, раніше директорка Департаменту комунальних послуг Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України Наталія Хоцянівська підтверджувала активістам наступне: “Якщо громадянин замовляє та встановлює намогильну споруду за власні кошти, він може обрати будь-який дизайн та розміри цієї споруди за умови, що дана намогильна споруда не має порушувати межі наданої земельної ділянки“.

“А також може обрати будь-якого виконавця зазначеної послуги серед тих, що діють на даному ринку, відповідно до Закону України “Про захист економічної конкуренції”, — пояснювала чиновниця.

Кому потрібна ще одна “війна” під час війни?

Інша група родичів похованих захисників на Лісовому тим часом відстоює все ж уніфікацію поховань. Так, раніше у коментарі комунальному виданню міськради “Вечірній Київ” Інна Сохань, дружина загиблого капітана ЗСУ, командира 1 роти 130 батальйону Артема Соханя (похований на Берковецькому кладовищі на правому березі міста) аргументувала позицію наступним чином: “Маємо випадки, коли на могилах, що розташовані поруч, навіть флагштоки різної висоти. У одного велика родина, а інший — сирота. На це боляче реагувати“.

За її словами, до згаданого рішення Київради встановлення пам’ятників на військових ділянках чітко не регламентувалося. Керівництво кладовищ розводило руками, адже не мало єдиного документа. Непоодинокими були випадки нібито підхоронення цивільних родичів до загиблих захисників.

Цілком очевидно, на чутливій болючій темі поховання військових окремі сили почали спекулювати, а до цього почав нашаровуватися ще й політичний фактор. А ще — можливо виникли навіть і корупційні ризики.

Наприклад, на капітальний ремонт об’єктів благоустрою на ділянках для почесних поховань на Лісовому з міського бюджету торік планували витратити 6 мільйонів гривень. Але, за даними аналітичної системи Prozorro, двічі відповідний тендер зривався.

Проте 2 квітня цього року пройшов інший тендер з одним учасником на 36 тис. грн для робіт по проведенню експертизи кошторисної частини проєкту будівництва: “Благоустрій ділянки для почесних поховань”. Замовник — Ритуальна служба, а переможець аукціону — ТОВ “УК Експертиза”. Згідно з даними системи YouControl, бенефіціаром цієї фірми вказано Андрія Касьянова. Про нього зокрема відомо, що за президентської каденції Януковича працював помічником нардепа-регіонала Сергія Майбороди.

До речі, наразі гучна спроба позбавити депутатських мандатів у міськраді ексчленів ОПЗЖ та колишніх регіоналів поки провалилась. І ці обранці на засіданнях КМР часом голосують за провладні та скандальні рішення.

Примітно, що в жовтні 2023-го на тендер Ритуальної служби “Коригування проєктної документації по об’єкту: “Благоустрій ділянки для почесних поховань…” комунальники вже витратили біля 110 тис. грн.

“Телеграф” продовжуватиме слідкувати за розвитком подій довкола цієї непростої драматичної проблематики. Подробиці цієї гучної історії та нові повороти — читайте у наших наступних публікаціях.

Для довідки:

Лісове кладовище — найбільший некрополь лівобережної частини Києва. Цвинтар відкрили 1970 року, а вже 1989 року за рішенням Київської міськради кладовище закрили для масових поховань. Територія кладовища оточена лісом, міститься між Лісовим житловим масивом та Алмазним озером (затоплений кар’єр на місці болота Куричеве, що в свою чергу виникло на місці стариці Десни).

Монументальний головний вхід — від Крайньої вулиці.

Займає площу 142 га. Має Центральну та Меморіальну алеї, ділянки для почесного поховання заслужених громадян, великий ритуальний зал і ритуальний майданчик.

За деякими данимизагальна кількість поховань на кладовищі — 125,5 тисяч людей. Але попри закритий статус некрополя, дозволені підпоховання в родинні могили.