Війна, що руйнує наші долі, будинки та нашу природу. Підрив Каховської ГЕС – наймасштабніша техногенна катастрофа цієї війни. За даними Організації Об’єднаних Націй, руйнування росіянами греблі вартував Україні в 14 мільярдів доларів. І це не остаточна сума завданих збитків. Завдану довкіллю шкоду рахують інспектори на Запоріжжі. Більше про екологічну ситуацію там – в матеріалі Інни Гогой.
Ми бачимо дуже стрімке зростання верби. Оце росли верби, вони місцями досягають висоти зараз вже до 3 м.
А ще рік тому, замість дерев, тут скрізь була вода. Такі стрімкі зміни у Хортицьких плавнях – це наслідки підриву Каховської ГЕС. Після того, як росіяни зруйнували греблю, у Дніпрі різко впав рівень води. Обміліли майже 200 гектарів землі.
Михайло Муленко, в.о. завідувача сектору охорони природи Національного заповідника “Хортиця”:
Одразу, коли підірвали Каховську ГЕС, ми фіксували падіння рівня 10 сантиметрів за годину. Ну, це зафіксовані цифри. Саме на цьому місці до 6 червня 2023 року було озеро, досить глибоке, тобто, якщо ми б прийшли сюди тоді, то я б стояв десь по шию у воді.
Після екоциду, який вчинили росіяни, водойми на Хортиці втратили зв’язок із річкою. Чимало озер висохло, а деякі перетворилися на калюжі. На новоутворених берегах досі лежать мушлі загиблих молюсків.
Михайло Муленко, в.о. завідувача сектору охорони природи Національного заповідника “Хортиця”:
Всі водорості, всі донні рослини, які росли в водоймах, вони загинули за відсутності води. Загинули здебільшого всі молюски. У нас є один вид рослин, який ми точно знаємо, що на Хортиці його більше немає, тобто це альдрованда пухирчаста, така водна рослина квіткова.
Наразі сума збитків, завданих Хортиці, перевищує півтора мільярда гривень. Утім – це лише невелика частина того, що вдалося порахувати, кажуть у заповіднику. Зараз науковці вивчають нові види рослин, які тут з’являються, та стежать за змінами плавнів.
Михайло Муленко, в.о. завідувача сектору охорони природи Національного заповідника “Хортиця”:
Ніхто раніше не спостерігав відновлення природи на територіях, які довгий час були трансформовані от саме в таких об’ємах. Каховське водосховище. Його площа складала близько 2,5 тисяч квадратних кілометрів, зараз майже 80% цієї території опинилась на суходолі
Чималої шкоди довкіллю заподіяно і під час обстрілу Дніпровської ГЕС. Ворожі ракети влучили у машинну залу. Тоді витекло пів тонни нафтопродуктів. Фахівці взяли проби з річки та зафіксували зміни кольору, рівня ПШ та кисню.
Людмила Годес, заступниця начальника відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції Південного округу:
Щоденно ми відбирали проби 2,5 км і 4,5 км нижче обстрілу, а також брали проби у селі Біленьке, спочатку була велика кількість вмісту нафтопродуктів, яка поступово знижувалась. Ми контролювали 10 днів.
Зараз показники вже в межах норми, запевняють у Держекоінспекції. Проте воду контролюють й надалі. Унаслідок обстрілу Дніпрогесу – шкоди завдано не лише водним ресурсам. Зафіксовано й засмічення ґрунту.
Олег Бігдан, начальник державної екологічної інспекції Південного округу:
У ґрунт попадають всі ці хімічні сполуки, які прилітають там разом з вибуховими цими пристроями, ракетами, ну і так далі.
Вплив російсько-української війни на екологію фіксують державні екоінспектори. На місцях влучань документують наслідки та підраховують збитки забруднення довкілля. Усі ці матеріали долучають до кримінальних проваджень.
Олег Бігдан, начальник державної екологічної інспекції Південного округу:
По кожному прильоту є карна справа. Потім ці матеріали будуть передаватися до міжнародних судів для компенсації, які Україна буде стягувати з країни агресора.
За два роки роботи фахівці назбирали чимало матеріалів. Вистачило навіть на ось таку імпровізовану експозицію. Тут представлені світлини з місць обстрілів та уламки ворожих снарядів. У Держекоінспекції кажуть – облаштували такий куточок, щоб усі бачили та пам’ятали про злочини росіян.
