У Черкасах триває відбудова багатоповерхівки, пошкодженої внаслідок російського ракетного обстрілу. Нагадаю, 28 квітня 2023 року росіяни поцілили у будинок. Тоді один з під’їздів повністю обвалився і поховав під плитами 24 людини, серед них чотирьох дітей. Ще 45 сімей залишились без житла. Згодом будівельна комісія визнала понівечений будинок придатним для реконструкції, а чиновники різних рівнів анонсували її початок у найкоротші терміни. Та за рік після трагедії остаточних дат завершення будівельних робіт так ніхто й не береться називати. Чому? І які проблеми з реконструкцією? Репортаж Станіслава Кухарчука з місця подій.
Ось так, тіло за тілом торік 28 квітня рятувальники діставали загиблих в уманській дев’ятиповерхівці. Рано-вранці російська ракета влучила у перший під’їзд будинку і повністю знищила його разом з людьми. 24 мешканці, серед яких четверо дітей, стали жертвами чергового воєнного злочину росіян. Щоб загасити пожежу і розібрати завали, рятувальникам знадобилось понад три доби.
А такий вигляд має та сама дев’ятиповерхівка рік по тому. Завали розібрані, перекриття демонтовані, цокольний поверх відновлений. За кілька місяців після трагедії будівельна комісія визнала будинок придатним для реконструкції – два під’їзди понівечені мінімально, інші два або повністю, або частково зруйновані, і підлягають відновленню.
На другому поверсі були значно сильніші пошкодження ніж тут. Річ у тому, що там падали плити й вони падали на рівні з другим поверхом.
Пан Сергій – нинішній голова ОСББ. Веде нас до своєї оселі на третьому поверсі. Та буквально висить над прірвою знищеного під’їзду. Його та мешканців ще 44 квартир на час реконструкції переселили. Каже, хтось із сусідів, як і він, уже майже рік живе у соціальному гуртожитку. Хтось – у рідних, але всі якнайшвидше хочуть повернутися додому.
Сергій – мешканець багатоповерхівки:
Багато хто перейшли до дітей, до батьків, розселились люди, додому хочеться. Чесно, раз або два на тиждень сниться, що я хочу додому.
Будівельники як можуть, так і наближають повернення людей у власні домівки. Проте справа рухається надто повільно. На березень підрядник устиг лише демонтувати аварійні конструкції та відновити підвальні приміщення під знищеним під’їздом. Сьогодні зранку бригада почала монтаж нових плит, але теж із певними проблемами.
Тепер надо довбати, додовбувати, це одну плиту будемо ставити, мабуть.
Об’єкт вкрай важкий, зізнаються будівельники. Кажуть, зводити з нуля – значно швидше й легше. Утім, проблем у бригади багато не тільки зі спорудженням, а й з фінансуванням – зарплату затримують.
– Казали, що по зарплатах якісь затримки? – Да. – Є затримки? – Да, багато, вже за три тижні є, до місяця набігає.
Виконавчий директор проєкту реконструкції не приховує – є певні ускладнення щодо графіка робіт. Із заявленого сімдесяти одного мільйона гривень на відновлення, підрядник одержав авансом лише шість. Керівник запевняє: вони вже витрачені на частину робіт і будівельні матеріали. Тож далі компанії доводиться фінансувати все власним коштом, а грошей – бракує. Виною всьому чоловік називає поспішне ухвалення рішень.
Віталій Короткошей – виконавчий директор будівельних робіт:
Дуже швидко вони зробили дефектний акт, він був не коректний і відповідно до некоректного дефектного акту проєктанти зробили проєкт. Частина робіт просто не включена, вона в проєкті є, але в фінансовій документації немає. І оці всі роботи, що зроблені, їх просто немає.
У Черкаській військовій адміністрації визнають – у реконструкцію доведеться вносити правки.
Антон Царюк – заступник голови Черкаської обласної військової адміністрації:
Це питання ми вирішуємо шляхом корегування проєкту. Ми вже дали завдання проєктній організації, укладаємо договір на проведення корегування. Усі ці нюанси будуть враховані.
Але це все час. На корегування проєкту потрібно щонайменше місяць, а за планом – відновлення зруйнованих і пошкоджених вибухом частин будинку, разом з оздоблювальними роботами у квартирах має завершитись вже наприкінці грудня.
