Усі знають його як дядю Гришу. Колишній десантник у кріслі колісному волонтерить з 2014 року, і у свої 77 років уже зібрав для ЗСУ майже 8 мільйонів гривень. Зараз у волонтера чергова мета – закупити партію дронів для наших воїнів. Григорій Янченко відвідав 13 міст, зараз у Чернівцях, де з ним і познайомилася наша кореспондентка Ольга Лучек.
З колонки лунають українські пісні, за плечима – прапори, а на грудях – тільняшка. Дяді Гриші 77. Чоловік жодного дня не відпочиває – 10 років поспіль чоловік збирає донати для наших захисників. Пересувається на візку, бо після служби в армії втратив обидві ноги і пальці на руках. Втім, це не заважає йому допомагати нашим військовим.
Григорій Янченко, волонтер:
У 2014 році мене надихнула моя дружина, вона говорить, ти просто їздиш по місту, просто прогулюєшся, а так постав собі відерце і їзди, твій збір буде як допомога нашій армії.
Гроші дядя Гриша збирає у п’ятилітрове пластикове відерце. Григорій Янченко родом із Чернігівщини, тривалий час жив у Херсоні. Йому боляче згадувати, як окупанти захопили місто. Дядя Гриша мовчати не зміг, це саме він увімкнув росіянам “Червону калину” та гімн України. Те відео стрімко розлетілося соцмережами.
Григорій Янченко, волонтер:
Я відчував страх, але кожного дня я їздив, не зважаючи на цей страх, кожного дня я виїжджав зранку о 9, відчуття таке, що ти їдеш на мінне поле, тому що ти не впевнений, що ти повернешся, могли забрати у підвал і там катувать, чи щось інше.
Попри страх і погрози рашистів, чоловік не зупинився. Продовжує допомагати і тепер. За його плечима вже більше двох сотень поїздок на фронт. Кожна – небезпечна, дядя Гриша не раз потрапляв під ворожі обстріли.
Григорій Янченко, волонтер:
Попадалися і обстріли снайперів, і попадали під обстріли “градів”, і вибухи мін, все було.
У 13 містах України дядя Гриша вже зібрав майже 8 мільйонів гривень на потреби захисників.
Григорій Янченко, волонтер:
Можна перераховувати: старлінки, генератори, мавіки, дрони, утеплювачі, плівка, ну, все буквально те, що возиш, все потрібно.
Воїни ж дядю Гришу зустрічають дуже тепло.
Григорій Янченко, волонтер:
Як можна вам передати любов, ну, я не знаю, просто приїжджаючи туди тебе завжди зустрічають з радістю, а особливо, коли везеш ще дитячі малюнки, то вони кажуть, це те, за що вони воюють.
Поки спілкуємося – донатів більшає. А це означає – чергову партію дронів для українських захисників вдасться закупити.
Марина, жителька Чернівців:
Бачила в новинах, чула за нього. Вирішила підтримати, бо знаю, що це таке, тому що у мене чоловік військовий.
Думітру Морган, житель Румунії:
Най Бог благословить нашу Україну, най Бог охороняє нашу Україну.
Одразу після Чернівців дядя Гриша вирушає на фронт до українських захисників.
