“Смертельна лотерея”: хто і як обороняє Часів Яр

Довге очікування – великі втрати. Через затримку з голосуванням у Конгресі українським захисникам не вдалося втримати частину територій на сході України. Зокрема, Авдіївку. Це визнали у Білому домі. Радник Президента США з національної безпеки Джейк Салліван наголосив – Україна була змушена економити боєприпаси, і це призвело до втрати частини територій. Важкі бої зараз точаться майже по всій лінії фронту. Серед найскладніших напрямків – Часів Яр. Місто розташоване на висоті. І звідти відкривається шлях на Костянтинівку, Дружківку, Краматорськ. Наш воєнкор Ігор Левенок побував у Часовому Ярі. Каже, захисникам міста потрібні нічні дрони. Хто і як обороняє місто, дивіться в репортажі.

Поїздка до Часового Яру нагадує смертельну лотерею. У небі – засилля ворожих дронів. Окупанти майже безперервно обстрілюють місто. Оцю дорогу кацапи дуже добре пристріляли. Там ми проїхали одне місце. Вони туди б’ють і б’ють постійно. Тому швидкість і портативні РЕБ-системи проти дронів – це наше все. Невеличке місто, де раніше проживало близько 14 тисяч людей, зараз майже порожнє.

Ну, от ми були тут місяць тому по суті, і от буквально за цей місяць Часів Яр зруйнували, і зруйнували дуже сильно.

російські окупаційні війська нарощують інтенсивність обстрілів. Цивільні та військові у Часовому Яру намагаються не покидати підвалів без особливої потреби.

Вікторія, командир відділення зенітно-артилерійського взводу 56-ї окремої мотопіхотної бригади ЗСУ:

Да, от ми просто на стрім дивимося і просто починає толпа йти на нас. Групками, от хати до хати, от хати до хати, з допомогою артилерії, тобто арта сипле увесь Часик і під цим вогнем вони починають просуватися. ФПВ-дрони, понятно, це взагалі…

Це – Вікторія. Позивний “Руна”. Їй 25 років, вона – головний сержант і командир відділення зенітно-артилерійського взводу 56-ї окремої мотопіхотної бригади. Дівчина підписала контракт у 2018 році, тоді їй було 19. Вікторія працює на шістдесяти міліметровій зенітній гарматі та зенітній установці. Часто б’є ворога майже прямим наведенням. Повномасштабну війну дівчина зустріла у Пісках на Донеччині, тепер воює на одному з найгарячіших напрямків – Бахмутському. І зараз збирається на бойовий виїзд.

– Готова. – Віка, а як часто доводиться вам виїжджати? – По-різному, буває в день раз п’ять або рази два, вночі можемо разів три виїхати. Під ранок в три, в чотири ми починаємо і потім протягом дня.

Обслуга зенітки – п’ятеро людей. Усі заряджені на роботу.

– Для ФПВ-дронів. – Це що? Дробовик. Він реально виручає вас? – Да, вчора відстрілювалися на ходу. – Збили? – Ну, намагалися, але він одразу змінив траєкторію і улетів.

Тут іще він говорить. Коли летить дрон – він мені говорить у вухо. І моргає. О, щас десь летить. ФПВ походу наш. Він сказав і красним моргає. Ооо, може, це і не наш.

Вікторія, командир відділення зенітно-артилерійського взводу 56-ї окремої мотопіхотної бригади ЗСУ:

Коли починається якась активність зі сторони противника, або жива сила переміщається по певних позиціях, то ми виїжджаємо і починаємо працювати по певних позиціях, або коли вони заскакують в укріплення, то працюємо по укріпленнях. Буває таке, що ми можемо їм знищити повністю БК, яке вони там зносили цілий день. От як це було позавчора. Всю ніч вони носили те БК, а ми його зранку спалили. Раз на раз не попадається.

Зенітники вже заводять машину, але раптом лунає команда – відбій. І так – кілька разів. Роботу ускладнюють ворожі “пташки” в небі. Працювати гарматою набагато безпечніше, коли темно. До того ж, каже “Руна”, – підрозділ потребує нічних дронів із тепловізорами.

Вікторія, командир відділення зенітно-артилерійського взводу 56-ї окремої мотопіхотної бригади ЗСУ:

Неможливо так працювати, тому що нам потрібно більше нічних дронів для активнішої роботи, щоб, наприклад, гармата могла виїхати і швидко відпрацювати, щоб її могли швидко скоригувати і не розриватися на інші гармати, які працюють іще, тому що часу в нас дуже мало на вогневій, ворог нас виявляє відразу.

Олександр, зенітник 56-ї окремої мотопіхотної бригади ЗСУ:

Нас попросили підтримати, ми виїхали на установці, тільки під’їхали і не встигли навіть навестися, як нас змалювали ворожі дрони, і почався артилерійський обстріл по нас.

Військові з 56-ї мотопіхотної Маріупольської бригади відкрили збір. Їм потрібні щонайменше п’ять нічних комплексів Мавік 3Т. Загальна вартість – 750 тисяч гривень. Реквізити збору: 5168 7450 3225 9050.

Previous post Українські системи РЕБ: на що здатна вітчизняна техніка
Next post “Важке питання”. У Держдепі США відповіли, чи допомагатимуть Україні повертати додому чоловіків призовного віку