На Полтавщині екоінспекція фіксує нашестя браконьєрів

На Полтавщині у Сулинському ландшафтному заказнику нашестя браконьєрів. Тільки за останні два тижні екоінспекція та водна поліція зняли там понад вісім кілометрів сіток. А все через нерест риби, яка масово почала заходити у протоки й канави річок Сула та Дніпро. Чому браконьєрів не лякають ані захмарні штрафи, ані кримінальна відповідальність? Станіслав Кухарчук розбирався.

Ранок. Річка Сула. Трохи далі від сторонніх очей поліція та екоінспекція спускають на воду патрульні катери. Основна зона патрулювання – Сулинський ландшафтний заказник Державного значення. Це одне з найбільших природних нерестовищ України і найбільш улюблене браконьєрами місце.

Якби всі підключились, особливо ті, на яких покладене охоронне зобов’язання. Поліція та інспекція не сторожі тут, а ми здійснюємо свої правоохоронні й контролювальні функції, то порядку б було більше.

Заповідник – на межі Черкаської та Полтавської областей, досить віддалений від обласних центрів, тож постійного контролю немає. Та й територія чимала – 25 тисяч гектарів з островами та протоками. Весна тут – особливо проблемний час: вода теплішає і риба масово йде на нерест.

Ну, от це просто якась фантастика. От в таких гатках, протоках на Сулі, зараз масово заходить лящ нереститься, і за цим спостерігати просто неймовірно.

Та всі підходи до таких природних нерестовищ буквально всіяні браконьєрськими сітками. Нерестова риба – легка здобич.

Можуть до того берега стояти сітки. Ми переріжемо, пляшку прив’яжемо.

Масштаби браконьєрства просто жахають – ятери стоять майже один на одному й повні улову. Олександр навчився вже візуально визначати рибин, які ще можуть вижити. Головне, ділиться досвідом, швидко їх випустити. Риби настільки багато, що до роботи долучаємося і ми теж.

От такий подертий можете не випускати, він не виживе, мертвий вже, шкода.

Станіслав Кухарчук – кореспондент:

Красавчик такий, дуже класно відпускати, а особливо ось таку – дуже красиву, дуже гарну і дуже потужну. Давай, братан, пливи.

Та, крім нових виставлених сіток, на дні заповідного плеса ще більше забутих і покинутих. У них риба приречена на загибель.

– О Боже, хай вона догниває, забивай точку. – А що ви робите? – Відбиваю координати старої сітки, щоб приїхати всім разом і почистити.

Ось так, повільно обстежуючи чи не кожен метр, екоінспекція і водний патруль поліції перевіряють акваторію заповідника. Людей для цього вкрай бракує, тож доводиться по кілька діб пробути на воді. Заскочити крадіїв на гарячому майже нереально, – зізнається Олександр. Адже кожен крок інспекції їм відомий.

Олександр – інспектор Державної екологічної інспекції Центрального округу:

Дуже багато води, дуже багато островів, багато людей, які стоять на так званій фішці – фішкують. На кожному острові є людина, в кожного браконьєра є тепловізор.

– А що там? – Лящ, карась? – І лящ, і карась.

Цим двом парубкам не пощастило. Їх на суші зі вже добутою рибою затримав поліцейський патруль. За кожного ляща, виловленого у заповідній зоні, мали б сплатити по шість тисяч гривень. Але це у тому разі, якби їх схопили з сітками. Та схоже, що обидва у браконьєрському бізнесі давно: знарядь лову в автівці немає, документів теж, а рибу вони просто знайшли на березі. Тому зустріч із поліцією обійшлася їм вилученням риби та адміністративним штрафом.

– Кажи так, як казали. Ви їздили по пісок, набрати пісок котові, набрали піску і знайшли рибу. – Піску набрали, і пісок є з собою? – Це незаконна добича ресурсів. Ладно, вже котові зроблять виняток.

Та фахівцям – не до сміху. Тільки за останні два тижні з Сулинського заповідника інспекція вилучила понад вісім кілометрів різноманітних сіток. І це тільки те, що виявили. Розміри браконьєрства в заказнику в рази більші, – переконаний керівник екологічної інспекції.

Сергій Поліщук – ТВО начальника Державної екологічної інспекції Центрального округу:

Контроль потрібно посилювати, але ж ви бачите, що в нас в інспекції працюють дівчата, бо всі хлопці пішли воювати, і в нас досить мало людей.

У найближчі тижні температура води у заповіднику ще підвищиться і ще більше риби піде на нерестовища. А разом із нею підуть на воду й браконьєри.

Previous post “Важке питання”. У Держдепі США відповіли, чи допомагатимуть Україні повертати додому чоловіків призовного віку
Next post Маск знову став багатшим за Цукерберга