Діти, яких викрала росія. Герой нашого наступного сюжету підлітком був примусово депортований до країни-агресора. Прожив там рік. Моїй колезі Олені Логіновій хлопець розповів, до чого примушували, завдяки чому не зламався під ворожим тиском та як вдалося повернутися з примусової депортації. Скількох дітей викрали окупанти? Та як повернути додому своє майбутнє? Про це наш наступний матеріал.
Ростислав, повернений з примусової депортації:
– Я поняв, що вони щось хочуть зробити… мені російський паспорт. Тому я просто вийшов, гримнув дверима і сказав, що я не буду його робити, я збираюся повертатися до України.
Ростислав розповідає про життя в росії. Майже рік примусово депортований хлопець перебував на території країни-агресора. Ростислав – родом із Херсонщини. Коли Лівобережжя області, зокрема, і його селище окупували росіяни, у бабусі не витримало серце, мати потрапила до лікарні. Погрозами та зі зброєю в руках загарбники змусили підлітка покинути рідний дім.
Ростислав, повернений з примусової депортації:
Вони знали, що я залишився один, нема нікого і кажуть, що мені потрібно їхати вчитись в Херсон. Я не погодився. Після цього вони почали мені погрожувати зброєю, кричали, що я повинен поїхати. Я на той момент забоявся дуже сильно, зібрав речі і вони мене відвезли в Херсон.
З Херсона Ростислава і ще кількох хлопців окупанти вивезли в один із таборів на території тимчасово окупованого Криму. Почалася потужна психологічна “обробка”.
Ростислав, повернений з примусової депортації:
Кожен ранок треба було співати російський гімн, якщо ти цього не робив – тебе просто брали й карали! Писав доповідну, на наступний раз з тобою розмовляв керівник табору. На третій раз тебе просто брали й саджали в ізолятор. Ізолятор – це така кімната 2х2, невеличка, в якій є туалет, ліжко і балкон з решітками. Тебе нікуди не відпускають, ти там просто три-чотири дні сидиш і потім тебе випускають. Я там був чотири рази десь. 15 діб я пробув там.
Їх постійно перевозили в різні табори, згадує хлопець. Зрештою Ростислав дізнався про Громадську організацію, яка в Україні допомагає повертати додому депортованих дітей. Написав їм. А згодом – наважився втекти з табору. Волонтери зустріли хлопця на кордоні з Україною.
За словами представників Фонду, їм вдалося врятувати вже 295 дітей, яких незаконно вивезли до росії.
Юлія Сидоренко, керівниця Центру “Надії та відновлення” БФ “Save Ukraine”:
Сказати, що вони в пригніченому і жахливому стані, це нічого не сказати. Ми будуємо довіру, бо в них немає поняття “безпечний дорослий”, у них відчуження, вони нікому не відкриваються. Тому наша основна задача – це стабілізація, допомога, підтримка й підготовка до наступного етапу, нове життя, нове оточення.
За даними державного Порталу “Діти війни”, за час повномасштабного вторгнення в росію примусово депортували майже 20 тисяч українських дітей, і це не остаточна інформація. Повернути вдалося – 388. Експерти кажуть: порятунок кожної дитини – надскладне завдання.
Дар’я Герасимчук, уповноважена Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації:
Мова йде про те, що ми не знаємо, де вони знаходяться конкретно, ми не знаємо, за яких обставин їх було викрадено чи було депортовано, чи примусово переміщено. Усі ці 19 500 дітей активно знаходяться в постійній роботі всіх державних структур, які до цього залучені. По цих дітях проходить верифікація, пошук їх. Частіше за все росіяни постійно переміщують дітей, відповідно, навіть якщо у нас є інформація – місяць тому була депортована до російської федерації – не означає, що вона перебуває там. Вона може бути переміщена на тимчасово окуповану територію Криму, на так зване оздоровлення, потім знову переміщено назад, тобто постійний рух – в цьому є складнощі.
Українських дітей окупанти переховують, дають інші імена, оформлюють російське громадянство. Намагаються віддати на усиновлення російським сім’ям.
Мирослава Харченко, головний юрист БФ “Save Ukraine”:
Перше, що вони роблять, це поміщають дитину в штучну ізольовану таку собі “бульбашку”, і в цій “бульбашці” дитина споживає лише російський контент, вона слухає лише російські новини, вона чує лише російську мову, вона чує, яка росія велика і гарна, які вони там всі освободітєлі й прийшли нас всіх звільняти. А в той же самий час дитині заливається інформація, що Україна погана, в Україні нацисти, що в Україні нема нічого доброго, нація, якої немає бути ніколи, що ми якась помилка природи і росія прийшла сюди, щоб виправити цю помилку. Тобто дитина не отримує жодної альтернативної інформації.
По суті, викрадаючи українських дітей, країна-агресор грубо порушує міжнародне право – наголошують в Офісі генпрокурора України.
Юлія Усенко, начальниця Департаменту захисту інтересів дітей Офісу Генерального прокурора України:
На сьогодні ми маємо 7 підозрюваних у цьому кримінальному провадженні. Це ті особи, які перемістили незаконно дітей з території Херсонської області – і діти-сироти, діти позбавлені батьківського піклування. Нам важливо підкреслити цю категорію, яка знаходиться під опікою держави. І з 7 підозрюваних у нас 3 громадяни російської федерації, двоє з яких депутати Державної Думи, які безпосередньо організовували процес вивезення наших дітей. Якщо ми говоримо про відповідальність в межах національного законодавства, відповідальність за порушення законів і звичаїв війни, то цим особам загрожує позбавлення волі від 8 до 12 років.
Майже рік тому Парламентська асамблея ради Європи визнала геноцидом депортацію та насильницьке переміщення українських дітей на територію росії. А Міжнародний Кримінальний суд видав ордери на арешти путіна та омбудсменки країни-агресорки Марії Львової-Бєлової. Їм, зокрема, інкримінують незаконну депортацію та переміщення дітей. Проте експерти наголошують: під час великої війни в Україні весь світ зрозумів, що глобальної системи безпеки дітей наразі не існує.
