Одним із найпопулярніших інструментів штучного інтелекту, доступних для громадськості, є ChatGPT. Ця мовна модель навчена на велику кількість інформації, доступної онлайн. Він може відповідати на запити, дискутувати з різних тем і “вигадувати” тексти.
У таких умовах легко уявити на Марсі смарт-бота, підключеного до ChatGPT або іншої мовної моделі. Його можна завантажити набором наукових інструментів, що дають змогу миттєво аналізувати знайдені на Червоній планеті докази життя в минулому.
Декілька провідних дослідників Марса поділилися з виданням Space думками, як штучний інтелект може вплинути на дослідження цієї планети. Ліга.Тех переклала та публікує найцікавіше з цього тексту.
ChatGPT “схильний до галюцинацій”
“Це можна зробити, але інформація може вводити в оману”, – каже Серкан Озджан, викладач відділу управління інноваціями та технологіями в Університеті Портсмуту у Великій Британії. Вчений називає ChatGPT не на 100% точним і “схильним до галюцинацій”.
Озджан не впевнений, що ChatGPT буде корисним без попередніх даних, які він зможе використовувати для аналізу та емуляції: “Я вірю, що люди все ще роблять роботу краще, ніж ChatGPT, навіть якщо це повільніше”.
На думку дослідника, не варто використовувати ChatGPT у областях, де немає права на помилку
Стів Рафф, доцент Школи дослідження Землі та космосу Університету штату Арізона, вважає малоймовірним, що штучний інтелект може інтерпретувати нові спостереження без участі людини, оскільки цей процес передбачає дебати всередині команди. Особливо якщо йдеться про дані, які раніше не були доступні.
“Кожен такий набір даних вимагає ретельних зусиль, щоб розібратися”, – каже вчений. Він вважає, що у найближчій перспективі штучний інтелект може бути використаний для управління марсоходами, наприклад, для вибору цілей для спостереження без участі людей, а також для навігації.
Привиди “трансгуманізму”
Перш за все, варто подумати про те, в якому світі ми хочемо жити в майбутньому, ставить питання Наталі Каброл, директор Центру досліджень Карла Сагана в Інституті SETI в Маунтін-В’ю, Каліфорнія.
За словами вченого, штучний інтелект — це потужний інструмент, і його слід використати, щоб підтримувати людей у їхній діяльності. Удосконалені версії ІІ можуть цьому сприяти. З іншого боку, ці інструменти є палицею з двома кінцями.
“Особисто мені подобається займатися документацією”, – каже Каброл, яка вважає виклад ідей на папері важливою частиною свого творчого процесу.
“Але давайте на мить припустимо, що я дозволила алгоритму написати це за мене”, – каже Каброл. Вона передбачає, що якщо ви дозволяєте алгоритмам виконувати роботу, то вважаєте, що вони будуть менш упередженими і виконуватимуть її краще, ніж ви.
Каброл передбачає наступне запитання: де ми зупинимося? Що, якщо всі дослідники попросять штучний інтелект написати їхні пропозиції щодо гранту на дослідження? Що якщо вони це зроблять і нікому не скажуть?
“Це залежить від того, в якому світі ви хочете жити і яку частину ви хочете залишити людству”, – вважає вчений.
Вчений називає людей творчими, неідеальними істотами, які навчаються на своїх помилках. “Це частина нашої еволюції. Помилка та навчання – це інші слова для поняття “адаптації”, – вважає Каброл.
Конкуренція з людиною
Дозволяючи штучному інтелекту проникнути в те, що робить нас людьми, ми заважаємо нашій власній еволюції, додає Каброл і бачить у цьому привиди “трансгуманізму”.
Трансгуманізм можна визначити як вільний ідеологічний рух, об’єднаний вірою в те, що людська раса може еволюціонувати поза своїми поточними фізичними та розумовими обмеженнями, особливо за допомогою науки і техніки.
“Звичайно, ви скажете, що це не чіп у нашому мозку, а лише документація. На жаль, це частина набагато ширшого і дуже тривожного дискурсу про (неправильне) використання штучного інтелекту”, – резюмувала Каброл. Особисто вона вважає ІІ корисним інструментом і обмежиться цим.
Обмеженість знань
“Як смішно, що ми все ще сперечаємося про визначення життя, як ми його знаємо, і ми починаємо використовувати в цьому пошуку інструмент, який також розширює визначення життя”, – сказала Емі Вільямс, доцент кафедри геологічних наук Університету Флориди. Вона є вченим-учасником місій марсоходів NASA Curiosity та Perseverance, де роботи розвідують Марс.
Готуючись до розмови з журналістом, вона вперше використала ChatGPT, запитавши: “Які органічні молекули знайшли марсоходи?” Це питання базувалося на її конкретній галузі знань.
“Це було яскраво, оскільки він зробив чудову роботу, надавши мені твердження, які я б назвала надійними і підходящими для резюме, яке я могла б зробити в розмові для широкого загалу про органічні молекули на Марсі”, – сказала Вільямс.
Але ChatGPT також показав Вільямс свої обмеження у тому, що міг отримати доступ лише до даних до вересня 2021 року. Його відповіді не охоплюють повного спектра опублікованих результатів про органіку на Марсі.
Наголошуючи, що вона не фахівець у галузі штучного інтелекту чи машинного навчання, Вільямс сказала, що майбутні ітерації ChatGPT разом із штучним інтелектом, ймовірно, зможуть включати нові дані та генерувати повний синтез недавніх результатів будь-якого наукового дослідження.
“Однак я все ще розглядаю їх як інструменти, які можна використовувати разом із людьми, а не замість людей”, – зазначила Вільямс.
Вільямс розглядає передові планетарні дослідження як щось, що потребує “ретроспекції, самоспостереження та дослідження”. Ми розширюємо межі науки, розглядаючи варіанти, додала вона, які ніколи не розглядалися.
“Зараз мій досвід роботи з ChatGPT показав, що він чудовий у пошуку літератури та перетворення цієї інформації на, по суті, анотовану бібліографію. Це, безумовно, міг би заощадити мій час на пошук фундаментальної інформації”, – зізнається вчений.
Штучний інтелект дав ученому те, що вже відомо у науці. І зробив це дуже добре. Але він не розповів нічого, чого не знає кожний аспірант марсіанської органічної геохімії.
Насамкінець Вільямс назвала ChatGPT потужним інструментом, який може посилити процес передачі інформації та нових відкриттів. Однак вона не бачить, щоб чат-бот міг замінити керований людьми процес синтезу нової інформації та введення її в контекст, тобто генерувати нове розуміння науки.
“Однак кожен науково-фантастичний фільм із штучним інтелектом, який я бачила, є передбаченням майбутнього, але я можу помилятися!” – пожартувала вчений.
Читайте також
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею та натисніть Ctrl+Enter.
